Житомирський апеляційний суд
Справа №295/3322/13-ц Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.
Категорія 48 Доповідач Талько О. Б.
23 травня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Шевчук А. М.,
за участю секретаря Кравчук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/3322/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, усунення перешкод в користуванні власністю та вселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2020 року, а також за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на додаткове рішення Богунського районного суду м. Житомира від 2 листопада 2020 року, ухвалені під головуванням судді Перекупки І.Г.,
У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що з 28 жовтня 1995 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2010 року шлюб між ними розірвано.
За час перебування у шлюбі ними спільно придбано наступне майно: частину квартири АДРЕСА_1 , вартістю 766650 грн.; автомобіль ВАЗ-21093, 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; житловий будинок та земельну ділянку, площею 0,0584 га, розташовані в АДРЕСА_2 , вартістю 1618400 грн. та 158600 грн., відповідно; гараж № НОМЕР_2 в гаражному кооперативі « Залізничник».
Окрім того, позивачка вказує, що 4 жовтня 2005 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 в інтересах сім'ї укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 38000 дол. США на придбання житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані в АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 стверджує, що після придбання вказаного житлового будинку було здійснено його реконструкцію за рахунок коштів, отриманих нею від продажу належної їй квартири АДРЕСА_3 , яка належала їй на праві приватної власності та придбана нею до шлюбу з відповідачем.
Враховуючи вищезазначене, просила визнати за нею право власності на частину земельної ділянки по АДРЕСА_2 , на частину автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також на частину гаража № НОМЕР_2 в ГК « Залізничник».
Окрім того, просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошову компенсацію за належну їй частину вказаного автомобіля у розмірі 42416 грн. 50 коп. та частину вказаного гаража у розмірі 119296 грн.
Також просила визнати її особистою приватною власністю кошти у розмірі 761400 грн., які вкладені в реконструкцію житлового будинку по АДРЕСА_2 , та визнати за нею право власності на 72,75 ідеальних часток у цьому житловому будинку, а за ОСОБА_2 визнати право власності на 22,75 ідеальних часток у вказаному житловому будинку.
У позовній заяві ОСОБА_1 також міститься вимога про її вселення у спірний житловий будинок. Окрім того, вона просила зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у користуванні цим житлом та земельною ділянкою, яка розташована в АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 також просила стягнути з відповідача грошову компенсацію за будівельні матеріали, використані при здійснені добудови двоповерхового гаража, розташованого в АДРЕСА_2 , у розмірі частини, а саме 80000 грн., що є еквівалентним 10000 дол. США, залишивши ОСОБА_2 будівельні матеріали на суму 160000 грн., що є еквівалентним 20000 дол. США.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому зазначив, що із січня 2007 року до 1 серпня 2013 року вони з ОСОБА_1 не проживали однією сім'єю, оскільки шлюбні відносини між ними були припинені й роботи, пов'язані із реконструкцією житлового будинку по АДРЕСА_2 , на суму 786650 грн. 10 коп. проведені за час їхнього окремого проживання.
Таким чином, просив визнати спільним майном подружжя: житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані в АДРЕСА_2 ; частину квартири АДРЕСА_1 ; автомобіль ВАЗ21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Поділити спільне сумісне майно подружжя та визнати за ним право власності на житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_2 , та автомобіль ВАЗ21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Також просив визнати спільним, його та ОСОБА_1 , зобов'язання за кредитним договором від 4 жовтня 2005 року, у розмірі 38600 дол. США, за яким ним особисто сплачено 47697,03 дол. США та стягнути із ОСОБА_1 частину одноособово виконаного ним зобов'язання за кредитним договором від 4 жовтня 2005 року в розмірі 23848,52 дол. США, що є еквівалентним 560208 грн. 78 коп. й зарахувати в рахунок цієї суми суму компенсації за відступ від рівності часток, яку він має сплатити на користь ОСОБА_1 , в розмірі 516103 грн. ( 560208,78 грн. -516103,50 грн.) та остаточно стягнути з ОСОБА_1 на його користь 44105 грн. 28 коп.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2020 року первісні та зустрічні вимоги задоволено частково.
Визнано спільним майном подружжя житловий будинок, вартістю 1618400 грн., земельну ділянку, площею 0,0584 га, вартістю 158600 грн., які розташовані в АДРЕСА_2 ; частину квартири АДРЕСА_1 , вартістю 766650 грн.; автомобіль ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 21857 грн.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , вартістю 1618400 грн.; частину земельної ділянки, площею 0,0584 га, вартістю 158600 грн., яка знаходиться за вказаною адресою; частину автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 21857 грн.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , вартістю 766650 грн.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , вартістю 1618400 грн.; частину земельної ділянки, площею 0,0584 га, вартістю 158600 грн., яка знаходиться за вказаною адресою; частину автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 21857 грн.
Визнано спільним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зобов'язання за кредитним договором №Z14-2/006/4/41642, укладеним 4 жовтня 2005 року на суму 38600 дол. США, за яким ОСОБА_2 особисто сплачено 47697,03 дол. США.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частину одноособово виконаного ним зобов'язання за кредитним договором від 4 жовтня 2005 року № Z14-2/006/4/41642 у розмірі 23848,52 дол. США, що за курсом НБУ станом на 17 грудня 2019 року становить 560208 грн. 78 коп.
Зараховано в рахунок цієї суми суму компенсації, яку ОСОБА_2 має сплатити на користь ОСОБА_1 , у розмірі 516103 грн. 50 коп. (560208,78 грн. - 516103,50 грн.), і остаточно стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 44105 грн. 28 коп.
Вселено ОСОБА_1 у житловий будинок АДРЕСА_2 та зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні будинком та земельною ділянкою по АДРЕСА_2 .
Додатковим рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 2 листопада 2020 року резолютивну частину вказаного рішення викладено в наступній редакції:
« Позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 про поділ спільного нажитого майна подружжя задовольнити частково.
Визнати спільним майном подружжя житловий будинок, вартістю 1618400 грн., та земельну ділянку, площею 0,0584 га, вартістю 158600 грн., по АДРЕСА_2 , частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартістю 766650 грн., автомобіль ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 21 857 грн.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , вартістю 1618400 грн.; на частину земельної ділянки, площею 0,0584 га, вартістю 158600 грн., по АДРЕСА_2 ; на частину автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 21857 грн.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартістю 766650 грн.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , вартістю 1618400 грн.; на частину земельної ділянки, площею 0,0584 га, вартістю 158600 грн., по АДРЕСА_2 ; на частину автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 21857 грн.
Визнати спільним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зобов'язання за кредитним договором №Z14-2/006/4/41642, укладеним 4 жовтня 2005 року на суму 38600 дол. США, за яким ОСОБА_2 особисто сплачено 47697,03 дол. США.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частину одноособово виконаного ним зобов'язання за кредитним договором від 4 жовтня 2005 року №Z14-2/006/4/41642 в розмірі 23848, 52 дол. США, що за курсом НБУ станом на 17 грудня 2019 року становить 560208,78 грн.
Зарахувати в рахунок цієї суми суму компенсації, яку ОСОБА_2 має сплатити на користь ОСОБА_1 у розмірі 516103 грн. 50 коп., і остаточно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 44105 грн. 28 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 119296 грн. за частину гаража № НОМЕР_2 у ГК «Залізничник».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за будівельні матеріали на добудову двоповерхового гаража за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі частини у сумі 80000 грн., що еквівалентно 10000 дол. США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 160000 грн., що еквівалентно 20000 дол. США, в рахунок компенсації залишених будівельних матеріалів на побудову двоповерхового гаража за адресою: АДРЕСА_2 .
Вселити ОСОБА_1 у будинок АДРЕСА_2 та зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою по АДРЕСА_2 ».
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні її позовних вимог та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 , й ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про відсутність правових підстав для стягнення з неї грошових коштів за зобов'язаннями, які виникли на підставі вказаного кредитного договору, оскільки рішення суду про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 з іншою жінкою однією сім'єю без реєстрації шлюбу протягом періоду з січня 2007 року по липень 2011 року, скасоване в апеляційному порядку. Отже, факти, на які посилається відповідач у зустрічному позові, не доведені належними та допустимими доказами.
При вирішенні спору щодо поділу автомобіля ВАЗ 21093 суд взяв до уваги звіт ФОП від 21 жовтня 2019 року, який складений без її участі. При цьому, у звіті вказано, що цей автомобіль після ДТП, однак будь-які докази на підтвердження даної обставини, відсутні.
Звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_2 погоджувався сплатити їй грошову компенсацію у розмірі 1800 дол. США за належну їй частку у цьому транспортному засобі й не зазначав про те, що станом на день розірвання шлюбу автомобіль був у ДТП. Отже, ці обставини не підлягали доказуванню, оскільки були визнані відповідачем.
Також суд не надав належної оцінки тій обставині, що з урахуванням витрачених нею особистих коштів на реконструкцію спірного житлового будинку, її частка у цьому нерухомому майні становить 72,75 %.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що при вирішенні спору суд визнав за ним та ОСОБА_1 право власності по частині житлового будинку та земельної ділянки, за кожним. Отже, відсутні підстави для стягнення грошової компенсації за це нерухоме майно й при такому варіанті поділу ОСОБА_1 повинна сплатити йому компенсацію у розмірі 383325 грн. за половину від частини квартири АДРЕСА_1 , а також 23848,52 дол. США за одноособово виконані ним зобов'язання за вказаним кредитним договором. Однак, суд безпідставно стягнув грошову компенсацію у розмірі, який би відповідав варіанту поділу спільного сумісного майна подружжя, за яким йому у власність були б виділені цілий житловий будинок та уся земельна ділянка.
Стверджує, що спірний житловий будинок є його єдиним житлом, відтак, враховуючи висновок судової будівельно-технічної експертизи, цей житловий будинок та земельна ділянка, яка призначена для його обслуговування, повинні були бути виділені йому.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_2 просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу й на додаткове рішення, в якій зазначив, що суд стягнув з нього на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 119296 грн. за частину гаража № НОМЕР_2 в ГК «Залізничник» та грошову компенсацію за будівельні матеріали, використані при здійснені будівництва гаража по АДРЕСА_2 , однак це майно не було визнане спільним сумісним майном подружжя.
Окрім того, судом взагалі не обгрунтовано висновок про необхідність стягнення з нього грошової компенсації за частину гаража та будівельні матеріали.
Щодо гаража № НОМЕР_2 у ГК « Залізничник», то суд повинен був врахувати, що право власності на цей гараж ніколи не було зареєстроване ні за ним, ні за ОСОБА_1 , й гараж не був об'єктом їхньої спільної сумісної власності. Вийшовши із членів кооперативу, він дійсно продав його третій особі, однак укладений договір купівлі-продажу не відповідає вимогам законодавства з тих підстав, що право власності на цей гараж не було зареєстроване за ним у встановленому законом порядку. Також матеріали справи не містять доказів дійсної вартості цього гаража.
Вважає, що суду не надано належних доказів вартості будівельних матеріалів, відсутній їх перелік, кількість та назва. Окрім того, будівельні матеріали є подільними.
Зазначає, що, стягнувши з нього компенсацію за будівельні матеріали на побудову двоповерхового гаража у розмірі частини в сумі 80000 грн., суд повторно стягнув з нього на користь ОСОБА_1 повну вартість цих же матеріалів у сумі 160000 грн.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_2 просив скасувати додаткове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольнити його зустрічний позов у повному обсязі.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року апеляційні скарги задоволено частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2020 року та додаткове рішення цього ж суду від 2 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення,- про часткове задоволення первісних та зустрічних позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року скасовано постанову Житомирського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник - адвокат Дмитрієва Ж.А., підтримали апеляційні скарги, подані ОСОБА_2 , та не визнали апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_1 - адвокат Денисенко М.В., підтримала апеляційну скаргу, подану позивачкою за первісним позовом, та не визнала доводи, викладені в апеляційних скаргах ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що сторони з 28 жовтня 1995 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2010 року шлюб між ними розірвано.
За час перебування у зареєстрованому шлюбі ними придбано частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується договором купівлі-продажу, укладеним між продавцем та ОСОБА_1 2 листопада 2004 року. Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 21 травня 2019 року, вартість частини вказаної квартири становить 766650 грн.
Окрім того, 30 вересня 1997 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на автомобіль ВАЗ21093, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 21857 грн.
Також судом встановлено, що 4 жовтня 2005 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №Z14-2/006/4/41642 , згідно з яким відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 38600 дол. США на придбання житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані в АДРЕСА_2 .
4 жовтня 2005 року укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_2 придбав житловий будинок та земельну ділянку, площею 0,0584 га, які розташовані в АДРЕСА_2 .
Згідно з висновком комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 31 січня 2018 року вартість вказаного житлового будинку становить 1618400 грн., а земельної ділянки - 158600 грн.
В судовому засіданні також встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який посвідчений головою правління Гаражного кооперативу « Залізничник», ОСОБА_2 придбав гараж № НОМЕР_2 у вказаному гаражному кооперативі.
Письмова відповідь голови правління Гаражного кооперативу «Залізничник» на адвокатський запит від 24 вересня 2012 року містить інформацію про те, що вказаний гараж набутий у власність ОСОБА_2 26 серпня 2005 року.
2 серпня 2013 року ОСОБА_2 продав цей гараж ОСОБА_5 , що підтверджується змістом довідки ГК « Залізничник» від 24 вересня 2012 року №32. У довідці зазначено, що гараж № НОМЕР_2 в експлуатацію не введено.
Судом також встановлено, що після придбання у власність житлового будинку АДРЕСА_2 було здійснено його реконструкцію, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 24 листопада 2005 року №768 про надання дозволу на розроблення проекту реконструкції житлового будинку та архітектурно-планувальним завданням №205/06, погодженим 2 лютого 2006 року.
Згідно з висновком комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи ринкова вартість земельної ділянки, площею 0,0584 га, кадастровий номер 1810136300:07:021:0016, яка розташована в АДРЕСА_2 , яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, становить 158600 грн.
Дійсна ( ринкова) вартість житлового будинку ( літ. А), за умови, що його площа становить 125,6 кв.м., та належних господарських будівель і споруд, по АДРЕСА_2 , становить 1618400 грн.
Відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 21 травня 2019 року №863/05.19 ринкова вартість частини приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , становить 766650 грн.
Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (начання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку ( доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, окрім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної смісної власності подружжя.
Частинами 1 та 3 статті 61 СК України також визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з частиною 1 статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
У частині 1 статті 69 СК України закріплене правило про те, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором ( частина 1 статті 70 СК України).
Аналіз змісту статті 60 СК України свідчить про те, що законом встановлено презумпцію спільності майна подружжя, набутого ними у період шлюбу.
Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин,необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення.
Звертаючись до суду з первісними позовними вимогами, ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів того, що кошти у розмірі 761400 грн., які витрачені на реконструкцію житлового будинку АДРЕСА_2 , є її особистою приватною власністю. Факт придбання майна або його поліпшення за особисті кошти не може підтверджуватися поясненнями свідків, а надані ОСОБА_1 копії розписок про отримання у позику грошових коштів та договір купівлі-продажу від 20 жовтня 2009 року, відповідно до якого вона продала третій особі належну їй квартиру, не є належними доказами того, що отримані за цими документами кошти були витрачені саме на реконструкцію спірного житлового будинку.
Щодо позовних вимог про поділ гаража № НОМЕР_2 в ГК « Залізничник» слід зазначити наступне.
Матеріали справи свідчать, що вказаний гараж придбаний сторонами за час перебування у шлюбі й на це майно поширюється режим спільної сумісної власності подружжя.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення компенсації вартості частини цього гаража у розмірі 119296 грн., ОСОБА_1 зазначила, що вартість спірного гаража становить 238592 грн. На підтвердження даної обставини вона надала витяг з мережі Інтернет, який містить оголошення про продаж гаража в ГК « Залізничник».
Однак, вказаний витяг не є належним та допустимим доказом вартості гаража № НОМЕР_2 в ГК « Залізничник» й не може бути взятий судом до уваги при вирішенні даного спору.
Оскільки матеріали справи не містять доказів вартості цього гаража, суд позбавлений можливості вирішити питання про стягнення на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за належну їй частину вказаного майна.
При зверненні до суду із зустрічним позовом ОСОБА_2 просив визнати за ОСОБА_1 право власності на частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Отже, фактично сторони дійшли згоди щодо права власності на це нерухоме майно, однак його вартість повинна бути врахована при здійсненні поділу спільного сумісного майна сторін.
Таким чином, за ОСОБА_1 слід визнати право власності на частину вказаної квартири, вартістю 766650 грн. та стягнути з неї на користь ОСОБА_2 компенсацію за належну йому 1/4 частку цього майна у розмірі 383325 грн., припинивши його право власності на вказане нерухоме майно.
Суду не надано належних та допустимих доказів того, які конкретно матеріали та на яку суму були придбані ОСОБА_1 для здійснення добудови двоповерхового гаража по АДРЕСА_2 . За таких обставин позовні вимоги про стягнення компенсації за будівельні матеріали, використані на добудову двоповерхового гаража по АДРЕСА_2 , не підлягають до задоволення.
В судовому засіданні також встановлено, що вказаний кредитний договір був укладений ОСОБА_2 в інтересах сім'ї, відтак боргові зобов'язання за цим договором повинні бути враховані при поділі майна подружжя.
Наявна в матеріалах справи довідка ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» містить інформацію про залишок боргу станом на 21 лютого 2011 року, проте суду не надано доказів щодо розміру заборгованості, яка існувала на час розірвання шлюбу між сторонами. Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 здійснював погашення кредитної заборгованості за рахунок особистих коштів, матеріали справи не містять.
Враховуючи рівність часток сторін у праві спільної сумісної власності, за ОСОБА_2 слід визнати право власності на автомобіль ВАЗ 21093, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та стягнути з нього на користь ОСОБА_1 вартість частини цього транспортного засобу, що становить 10928 грн.
В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_1 позбавлена можливості проживати у житловому будинку АДРЕСА_2 , оскільки ОСОБА_2 не визнає її право власності на це нерухоме майно. Оскільки сторони не дійшли згоди щодо вирішення даного спору у добровільному порядку, позовні вимоги ОСОБА_1 про її вселення у спірне житло та зобов'язання ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, яка призначена для його обслуговування, є обгрунтованими.
Таким чином, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2020 року та додаткове рішення цього ж суду від 2 листопада 2020 року слід скасувати та ухвалити нове судове рішення,- про часткове задоволення первісних та зустрічних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,379,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2020 року та додаткове рішення цього ж суду від 2 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Первісний позов ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку та частину земельної ділянки, площею 0,0584 га, які розташовані в АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку та частину земельної ділянки, площею 0,0584 га, які розташовані в АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за належну йому частину квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 383325 грн., припинивши його право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за належну їй частину автомобіля марки ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 10928 грн., припинивши її право власності на цей транспортний засіб.
Вселити ОСОБА_1 в житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 , та зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні зазначеним житловим будинком, а також земельною ділянкою, площею 0,0584 га, яка розташована в АДРЕСА_2 .
У задоволенні решти первісних та зустрічних позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: