Справа № 158/491/23 Провадження №33/802/482/23 Головуючий у 1 інстанції:Сіліч Ю. Л.
Доповідач: Подолюк В. А.
07 серпня 2023 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 липня 2023 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 536 грн. 80 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 06 лютого 2023 о 12:07 год. на автодорозі Р-14 Луцьк-Любешів між м.Ківерці та с.Жабка, керував автомобілем марки «Фольксваген Гольф», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою судді, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що вона є необґрунтованою і незаконною через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає про те, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що саме він на момент зупинки працівниками поліції керував транспортним засобом, тобто перебував в статусі водія. Окрім того вказує й про те, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, так як матеріали справи не містять направлення на огляд водія на стан алкогольного сп'яніння. Також вважає, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки є змонтованим з різних спеціальних технічних засобів. Крім того, в порушення норм законодавства працівником поліції не було роз'яснено його прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП і, зокрема права на захист, а також суть протоколу про адміністративне правопорушення. Посилаючись на наведене, апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Мисковець І.А. будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. При цьому, жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від цих осіб не надходило. А тому, апеляційний суд враховуючи положення ст.268 КУпАП вважає за можливе апеляційний розгляд справи провести у їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступного висновку.
За положеннями ст.ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами, яким надана відповідна юридична оцінка у їх сукупності. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №058302 від 06.02.2023, за змістом якого ОСОБА_1 06 лютого 2023 року о 12:07 год. керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, який він підписав і отримав його копію. При цьому, у графі пояснення зазначив, що: «прошу суворо не карати»;
- висновком КП «Волинський МЦТЗ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.02.2023 з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Такий висновок підписаний ОСОБА_1 .
Крім того, вина ОСОБА_1 доводиться і відеозаписами з боді-камери працівника поліції. З цих відеозаписів вбачається працівником поліції у ОСОБА_1 як водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. ОСОБА_1 виявив бажання пройти такий огляд в медичній установі, де за результати його проведення виявлено алкогольне сп'яніння - 1,37%. Будь-яких незгод після проведення огляду з його результатом не висловлював. При цьому, на запитання лікаря вказав, що вживав алкогольні напої. Зафіксованим є також факт ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення, який він підписав без будь-яких зауважень.
Апеляційний суд вважає, що відеозапис наряду з іншими доказами в сукупності фактично підтверджує ті обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а також є належним і допустимим доказом у справі, оскільки містить ті відомості, які підлягають доказуванню. Тому посилання апелянта на те, що відеозапис не може бути належним доказом у справі через його не безперервність на увагу суду не заслуговує.
Судом першої інстанції також допитувався свідок ОСОБА_2 (працівник поліції), який пояснив, що під час несення служби був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 у якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. У зв'язку з цим, на його пропозицію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, ОСОБА_1 виявив бажання такий огляд пройти в медичному закладі. В ході медичного огляду встановлено алкогольне сп'яніння ОСОБА_1 .
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною доказами, що містяться в матеріалах справи і, які апеляційний суд вважає належними та допустимими в розумінні ст.251 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення повністю відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
При цьому, твердження ОСОБА_1 про те, що матеріли справи не містять доказів, що саме він керував автомобілем у момент зупинки транспортного засобу, апеляційний суд вважає цілком безпідставними, оскільки матеріли справи у їх сукупності вказують про протилежне. Як встановлено з доказів, ОСОБА_1 як на місці події так і медичному закладі не висловлював жодних зауважень щодо не керування ним автомобілем та не вказував на будь яку іншу особу, яка ним керувала. Без жодного примусу підписав як висновок медичного огляду так і протокол. При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, сторона захисту вказуючи на той факт, що за кермом автомобіля перебував товариш ОСОБА_1 , не вказувала хто це саме і не клопотала про допит такої особи в якості свідка.
Цілком безпідставними є також твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, оскільки вони спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що він поставив свої підписи.
Той факт, що матеріали справи не містять направлення на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 жодним чином не може впливати на незаконність проведеного самого огляду та відповідно на незаконність оскаржуваного судового рішення.
Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді, - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 липня 2023 року в даній справі, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк