Справа № 761/9287/22
Провадження № 2/761/2789/2023
20 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Аббасової Н.В.,
при секретарі: Сухині А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.03.1999. Від шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Кілька років тому сімейні відносини сторін почали погіршуватись, в них сформувались протилежні погляди на сімейне життя, сімейні цінності та виховання дітей, в результаті чого 30.08.2020 ОСОБА_2 було подано позовну заяву про розірвання шлюбу до Шевченківського районного суду м.Києва. Згодом відповідачка подала заяву про залишення позову без розгляду, сторонам вдалося примиритися, шлюб було збережено. Проте, з моменту примирення, спосіб життя подружжя не змінився, існуючі проблеми вони не змогли подолати, сторони втратили почуття любові та взаємоповаги один до одного, шлюб носить формальний характер.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
14.11.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача зазначає про те, що сім'я не розпалася, сторони проживають в одному місті, а тому є всі можливості для налагодження взаємовідносин та примирення, з огляду на що просила суд надати строк на примирення тривалістю шість місяців.
У відповіді на відзив, який надійшов на адресу суду 24.11.2022, позивач заперечував проти надання строку на примирення, наполягав на розірванні шлюбу.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року надано сторонам строк для примирення терміном на шість місяців, а саме до 29.05.2023, провадження по справі зупинено до закінчення строку для примирення.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року поновлено провадження у вказаній справі, судове засідання призначено на 20 червня 2023 року.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, надіславши на адресу суду заяву з проханням проводити розгляд справи у відсутності позивача, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, представником відповідачки подано до суду заяву, в якій представник вказала, що відповідачка позов визнає та просить розірвати шлюб між неюта позивачем.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку із розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Судом установлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 27.03.1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Мінського району міста Києва, про що складено відповідний актовий запис № 335, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 27.03.1999.
Від шлюбу у сторін народились діти:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи вбачається, що позивач у справі є громадянином іноземної держави, зокрема, як вбачається із копії свідоцтва про одруження від 27.03.1999, актовий запис № 335, копії паспорту, позивач має громадянство Сполучених Штатів Америки та посвідку на постійне місце проживання в Україні.
У відповідності до вищенаведеного, суд під час вирішення вищевказаної справи повинен керуватися положеннями Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:
- хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
- об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
- юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону вибір права - право учасників правовідносин визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.
Зі статті 7 Закону вбачається, що при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України.
Згідно із ст. 55 Закону право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Статтею 63 Закону встановлено, що припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до п. 11 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом" передбачено, що правові наслідки шлюбу з іноземним елементом визначаються статтею 60 Закону України "Про міжнародне приватне право". Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі. Наприклад, якщо подружжя, що є громадянами різних держав, спільно проживали на території України і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу здійснюється за законодавством України. У випадку відсутності такої ситуації - правові наслідки шлюбу визначаються правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Наявні у справі докази об'єктивно свідчать про те, що сторони зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , шлюб укладено на території України, про що свідчать документи по справі. З урахуванням наведених обставин суд вважає, що спір підлягає вирішенню відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У строк, визначений судом ухвалою від 29.11.2022 примирення сторін не відбулося.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя Позивача з Відповідачем не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З урахуванням заяви представника відповідачки, у якій вказано про визнання відповідачем позову та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження їх сім'ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім'ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам сторін, відтак є усі підстави для розірвання шлюбу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 10, 76-81, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 27 березня 1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Мінського району міста Києва, актовий запис № 335, - розірвати.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Н.В. Аббасова