Справа №760/16413/23
1-кс/760/7222/23
01 серпня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого Солом'янського УП ГУНП у м.Києві капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки Харківської області,Чугуївського району, с.Гракове, не працюючу, зареєстровану в АДРЕСА_1 , проживаючу в АДРЕСА_2 , не судиму в силу ст.89 КК України,якій пред'явлено підозру в рамках кримінального провадження за № 12023100090001325 від 29.04.2023р. за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України,-
за участю: прокурора - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Солом'янського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 року, який в подальшому продовжено до 20.08.2023 року
Так, ОСОБА_5 28.04.2023, близько 13:10 год, перебувала за адресою: АДРЕСА_3 , де у неї виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, в осіб похилого віку, які проживають на території Солом'янського району міста Києва, представляючись працівником пенсійного фонду з метою безперешкодного доступу до квартири потерпілої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок крадіжки чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 повідомляючи заздалегідь неправдиву інформацію та представляючись працівником пенсійного фонду потерпілій ОСОБА_6 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_4 та скориставшись довірою та похилим віком потерпілої, відшукала грошові кошти у вищевказаній квартирі.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що потерпіла не спостерігає за її діями та вони носять таємний характер, ОСОБА_5 таємно, з корисливих мотивів викрала з її сумки з грошові кошти у розмірі 62 000 гривень, що належать потерпілій ОСОБА_6 .
В подальшому, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 62 000 гривень.
Крім, того ОСОБА_5 20.06.2023 приблизно о 09:00 год. перебувала за адресою: АДРЕСА_5, де у неї виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, в осіб похилого віку, які проживають на території Солом'янського району міста Києва, представляючись працівником пенсійного фонду з метою безперешкодного доступу до квартири потерпілої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок крадіжки чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 повідомляючи заздалегідь неправдиву інформацію та представляючись працівником пенсійного фонду потерпілій ОСОБА_8 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_5 , та скориставшись довірою та похилим віком потерпілої, відшукала грошові кошти у вищевказаній квартирі.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на повторне таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що потерпіла не спостерігає за її діями та вони носять таємний характер, ОСОБА_5 повторно таємно, викрала з хлібниці, яка знаходилася на кухні грошові кошти у розмірі 1 000 гривень, що належать потерпілій ОСОБА_8 .
В подальшому, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди в розмірі 1 000 гривень.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що підозрюваним по даному кримінальному провадженні є:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Харківської області, Чугуївського району, села Гракове, українка, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Як зазначив слідчий, підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, зокрема:
?заявою ОСОБА_6 про вчинення злочину від 28.04.2023;
?встановленими обставинами та доказами здобути під час огляду місця події від 28.04.2023 року;
?свідченнями потерпілої ОСОБА_6 від 29.04.2023;
?додатковими свіченнями потерпілої ОСОБА_6 від 13.07.2023;
?відомостями та обставинами встановленими під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_6 від 13.07.2023,
?свідченнями свідка ОСОБА_9 від 13.07.2023;
?відомостями та обставинами встановленими під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 від 13.07.2023;
?відомостями та обставинами встановленими під час перегляду відеозапису від 14.07.2023;
?заявою ОСОБА_8 про вчинення злочину від 20.06.2023;
?встановленими обставинами та доказами здобути під час огляду місця події від 20.06.2023 року;
?свідченнями потерпілої ОСОБА_8 від 21.06.2023;
?відомостями та обставинами встановленими під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_8 від 13.07.2023;
?свідченнями свідка ОСОБА_10 від 13.07.2023;
?відомостями та обставинами встановленими під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 13.07.2023;
?свідченнями ОСОБА_11 від 13.07.2023;
?відомостями та обставинами встановленими під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 13.07.2023;
?відомостями та обставинами встановленими під час перегляду відеозапису від 14.07.2023;
?відомостями та доказами здобутими під час перегляду відео разом з підозрюваною ОСОБА_5 від 21.07.2023;
?відомостями та обставинами встановленими під час вручення повідомлення підозри ОСОБА_5 ;
?свідченнями підозрюваної ОСОБА_5 ;
?відомостями та доказами здобутими під час перегляду відео разом з підозрюваною ОСОБА_5 від 21.07.2023;
?відомостями та доказами здобутими під час перегляду відео разом з підозрюваною ОСОБА_5 від 21.07.2023;
?іншим матеріалами кримінального правопорушення .
Таким чином, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 вчинила тяжкий злочин, який відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Враховуючи вищевикладене прокурор переконував, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрювана може вчинити спроби:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор вказує, що зазначені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються наступним:
- усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, що пов'язані з позбавленням волі, ОСОБА_5 може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальних правопорушень, оскільки санкція статті кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому усвідомлюючи, що у разі визнання судом її винною у вчиненні злочину, а також репутацію підозрюваної, її може бути призначене покарання, яке пов'язане із позбавленням волі на значний термін, що не перешкоджатиме останній покинути місто Київ з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
- ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта обґрунтовується тим, що в кримінальному провадженні наявні два потерпілих, по відношенню до яких підозрюваною здійснювались злочинні дії. Враховуючи, що підозрюваному достовірно відомо про місце проживання потерпілих, які є особам похилого віку, проживають одні за місцем мешкання, остання може вчинити дії насильницького характеру спрямовані на залякування потерпілих та свідків з метою зміни їх показів та уникання ними органу досудового розслідування та в подальшому суду, в звязку з побоюванням за власне життя та здоров'я.
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовується наступним.
Також встановлено те, що ОСОБА_5 вчиняла кримінальні правопорушення щодо осіб похилого віку, не тільки у Солом'янському районі, а й і в інших районах м. Києва, а саме встановлено, що 12 липня 2023 року слідчим СВ відділом ВП № 3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 було повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України за аналогічних обставин відносно особи похилого віку. Крім того, ОСОБА_5 ніде не працює та немає постійного джерела доходу та з метою збагачення може вчиняти інші злочини.
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Беручи до уваги, що підозрювана з місця вчинення злочину зникла є підстави вважати, що вона і в подальшому намагатиметься перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор вважає, що застосування до підозрюваного біль м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на розслідування кримінального провадження та можуть призвести до продовження підозрюваною злочинної діяльності.
Так, вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при обранні ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор просив врахувати наступні обставини:
?вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення;
?тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень, в якому вона підозрюється;
?обставини та спосіб вчинення підозрюваною ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення;
?вік та стан здоров'я підозрюваної.
Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрювана ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Крім того, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого злочину та з метою забезпечення громадського спокою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 Лєтельє проти Франції) й запобігання вчиненню подібних злочинів підозрюваним є необхідність обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Тому, прокурор прохав застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Харківської області, Чугуївського району, села Гракове, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, із застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та прохав його задовольнити.
Підозрювана щодо заявленого клопотання не заперечувала, у вчиненому щиро розкаювалась, просила обрати відносно неї більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши сторін провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_12 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Згідно зі ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Разом із цим вирішуючи питання про наявність відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про доведеність ризиків щодо переховування від органів досудового розслідування або суду, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного не можуть їм запобігти.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосованим до ОСОБА_12 .
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення в виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України.
Слідчий суддя враховує наведене, а також приймає до уваги те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого проти власності. Суд приймає до уваги, що у підозрюваної відсутні стійкі соціальні зв'язки, остання не підтримує зв'язок із рідними, немає постійного місця проживання у м. Києві.
Таким чином зважаючи на визначені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межі розміру застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину та необхідність у тому, щоб розмір застави достатньою мірою гарантував виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не був завідомо непомірним для такої особи, суд вважає за необхідне визначити розмір застави на рівні 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 184, 196, 309, 376 ч. 2 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого Солом'янського УП ГУНП у м.Києві капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 18.09.2023 року 15.30, з визначення їй в якості альтернативного запобіжного заходу застави в межах 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб,що становить 134 200 гривень,які можуть бути внесені як самою підозрюваною, такі і іншою фізичною (юридичною) особою на визначений судом депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
В разі внесення застави на підозрюваної ОСОБА_5 покласти обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України строком на 60 днів з моменту її внесення,а саме:
1) Не відлучатись із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора чи слідчого судді;
2) Прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, слідчого судді;
3) Повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю про зміну свого місця проживання.
В разі внесення по даному провадженню застави уповноважена службова особа по місцю утриманню підозрюваного повинна негайно звільнити його та повідомити про це суд письмово.
Взяти під варту в залі суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1