СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/900/23
ун. № 759/11226/23
про відкриття провадження у справі
07 серпня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин, -
У червні 2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 червня 2023 року заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
26.07.2023 року на адресу суду від представника заявника надійшло клопотання на виконання ухвали судді та клопотання про поновлення строку на усунення недоліків у заяві.
Дослідивши подані клопотання, матеріали справи, суд дійшов наступного.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 червня 2023 року встановлено строк 10 (десять) днів з дня отримання заявником ухвали суду на усунення недоліків заяви.
Ухвалу було направлено представнику заявника на електронну адресу, зазначену останнім у поданій заяві, 27.06.2023 року.
Разом із клопотанням на виконання ухвали суду, представником заявника направлено клопотання про поновлення строку на усунення недоліків у заяві відповідно до ухвали суду від 23.06.2023 року. Клопотання обґрунтовується тим, що 28.06.2023 року, у визначений судом строк, представником заявника засобами поштового зв'язку було направлено клопотання на виконання ухвали суду. Лист з клопотанням надійшов до відділення пошти отримувача 29.06.2023 року, проте був повернутий з невідомих заявнику причин 14.07.2023 року через закінчення встановленого терміну зберігання. Представнику заявника повернутий лист вручили 19.07.2023 року.
На підставі викладеного представник заявника просив суд визнати поважними причини пропуску строку на усунення недоліків та поновити цей строк.
Стаття 127 ЦПК України присвячена питанню поновленню та продовженню процесуальних строків.
З точки зору закону поновлення та продовження процесуального строку - це визнання права особи на вчинення певної процесуальної дії після закінчення процесуального строку, якщо його було пропущено з причин, визнаних судом поважними.
Частини 1, 2 ст. 127 ЦПК України встановили, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Строк для усунення недоліків після залишення заяви без руху встановлений судом, оскільки ч. 2 ст. 185 ЦПК України передбачає, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, саме суд встановлює строк на усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів.
Таким чином пропущений процесуальний строк усунення недоліків заяви підлягає продовженню, а не поновленню.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Частинами 4 та 5 статті 127 ЦПК України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Дану вимогу заявник виконав, оскільки про поновлення процесуального строку заявив при поданні клопотання.
Але зважаючи на вищенаведені норми цивільного процесуального законодавства, суд прийшов висновку, що пропущений процесуальний строк має бути продовжений, а не поновлений як просить представник заявника.
Подана заява відповідає вимогам, визначеним ст. 318 ЦПК України.
Дана заява територіально підсудна Святошинському районному суду м. Києва за правилами про підсудність згідно ст. 316 ЦПК України. Підстав для залишення заяви без руху, повернення заяви чи підстав для відмови у відкритті провадження у цивільній справі на даний час не встановлено.
Дата судового засідання визначена судом в межах строків, передбачених ст. 279 ЦПК України з особливостями, встановленими Розділом 4 ЦПК України.
Зважаючи на частину 4 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Крім того, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин, заявник подав клопотання, в якому просив суд витребувати у Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи №82/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Щодо вказаного, суд доходить наступного висновку.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Строк для подання клопотання про витребування доказів заявником дотриманий, оскільки воно подане разом із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Частини 6, 7 зазначеної статті встановлюють, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти дів з дня вручення ухвали.
Вивчивши письмові матеріали справи, клопотання про витребування доказів та врахувавши те, що необхідність витребування обґрунтована неможливістю самостійного зібрання означених доказів для доведення обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність витребування зазначених доказів.
Зважаючи на вищезазначене, керуючись ст.ст. 187,274,294-297, 300 ЦПК України,-
Прийняти заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин до розгляду і відкрити провадження у справі.
Розгляд справи здійснювати у порядку окремого провадження.
Призначити судове засідання розгляду справи по суті на 21 вересня 2023 року на 12 год. 30 хв. в приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-А, каб.202.
В судове засідання розгляду справи по суті викликати учасників справи.
Надіслати учасникам справи копію даної ухвали.
Роз'яснити учасникам справи, що вони зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання або знаходження. У разі неповідомлення належним викликом вважається направлення поштової кореспонденції за наявною у справі адресою.
Витребувати у Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи №82/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Направити до Святошинського районного суду міста Києва, за адресою: м. Київ, вул. Якуба Колоса, 27-А, каб. 202 у строк не більше 15-ти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити що відповідно до ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Сторони можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою суду: https://sv.ki.court.gov.ua.
Ухвала про відкриття провадження у справі оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О.Горбенко