СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/13172/23
пр. № 3/759/5842/23
07 серпня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М.,за участю захисника - адвоката Хуторненка І.М., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 264918 від 27.06.2023 р., 27.06.2023 р. о 12:30 у м. Києві на Гостомельському шосе КП-507, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим в праві керування транспортними засобами постановою від 15.02.2022 р. старшого державного виконавця Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), чим порушив вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Хуторненка І.М. надійшло клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 було не відомо про існування постанови 15.02.2022 р. старшого державного виконавця Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), якою встановлено відносно нього обмеження у праві керування транспортними засобами. ОСОБА_1 разом з сім'єю проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про фактичне місце проживання від 04.08.2023 р., виданою Бучанською міською радою. Таким чином, ОСОБА_1 не проживає за місцем своєї реєстрації з 2014 р., а тому не отримував постанови від 15.02.2022 р. Крім цього, ОСОБА_1 не було відомо про рішення Бородянського районного суду Київської області від 18.12.2018 р. у справі 360/2114/18, яким збільшено розмір аліментів, оскільки розгляд справи відбувався за його відсутності, що підтверджується копією вказаного рішення. Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні захисник підтримав вищезазначене клопотання з підстав, наведених у ньому.
Заслухавши доводи захисника та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 264918 від 27.06.2023 р.;
- копія постанови від 15.02.2022 р. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами серії ВП № 58340422, винесеної старшим державним виконавцем Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бузніцькою Т.Г.;
- відеозапис, який міститься на компакт-диску, з якого вбачається, що поліцейськими було зупинено водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 . В подальшому, поліцейський встановив, що відносно ОСОБА_1 винесено постанову від 15.02.2022 р. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, на що останній відповів, що нічого йому не відомо про існування такої постанови. Далі поліцейський ознайомив ОСОБА_1 із змістом цієї постанови та повідомив останнього, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та перейшов до оформлення протоколу, після чого ознайомив ОСОБА_1 із змістом протоколу про адміністративне правопорушення.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення, тобто, сукупності передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто, склад даного адміністративного правопорушення буде повним у разі, коли особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, керує транспортним засобом, отже, робить це свідомо.
Однак, будь-які докази про наявність у діях ОСОБА_1 умислу у керуванні ним транспортним засобом при наявності тимчасового обмеження такого права, матеріали справи не містять.
Натомість, з переглянутого відеозапису вбачається, що після зупинки ОСОБА_1 інспектор патрульної поліції повідомив йому про те, що відносно нього існує обмеження у праві керування водієм транспортними засобами на підставі постанови державного виконавця, на що ОСОБА_1 пояснив, що йому не відомо про встановлене державним виконавцем відносно нього такого обмеження.
Таким чином, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 на момент керування транспортним засобом був обізнаний про наявність зазначеної постанови державного виконавця, як і будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 викликався чи повідомлявся державним виконавцем у зв'язку з відкритим виконавчим провадженням.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 разом з сім'єю проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про фактичне місце проживання від 04.08.2023 р., виданою Бучанською міською радою, а відтак ОСОБА_1 не проживає за адресою, вказаною державним виконавцем у постанові від 15.02.2022 р.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011р., заява N 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява N 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016р.), як і у кримінальному провадженні, суд у справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Беручи до уваги наведене, суд, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 126, 221, 247, 268, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду
Суддя В.М. Кравець