пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
07 серпня 2023 року Справа № 903/658/23
Суддя Господарського суду Волинської області Слободян О.Г., розглянувши зустрічну позовну заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка
до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агідель”
про зобов'язання нерозголошувати конфіденційну інформацію
у справі №903/658/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агідель"
до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка
про стягнення 927116грн 74коп
встановила: ТОВ "Агідель" (позивач) звернувся до суду з позовом (із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх.№01-74/1217/23 від 03.08.2023)) про стягнення з ПОСП ім. Івана Франка (відповідача) 927116грн 74коп, з яких: 752798грн. 95коп. заборгованості за поставлений товар, 108948грн. 62коп. пені та 65369грн. 17коп.- 30% річних. Також, просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань згідно договору поставки №01/03/23 від 01.03.2023р. в частині оплати поставленого позивачем товару.
Ухвалою суду від 30.06.2023 постановлено відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено "01" серпня 2023 р. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив (за наявності), із урахуванням вимог ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов, із урахуванням вимог ст.165 ГПК України. Роз'яснено відповідачу, що у разі не подання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вправі вирішити справу за наявними матеріалами.
Ухвала суду від 30.06.2023 надіслана сторонам на поштові адреси, а також засобами електронного зв'язку.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4301040675196 ухвала суду була вручена відповідачу ПОСП ім. Івана Франка - 07.07.2023.
Ухвалою суду від 01.08.2023 повідомлено позивача - ТОВ "Агідель", що підготовче засідання буде продовжено "03" серпня 2023 р.
03.08.2023 на адресу суду від відповідача - ПОСП ім. Івана Франка надійшов відзив на позовну заяву.
Також, 03.08.2023 на адресу суду надійшов зустрічний позов ПОСП ім. Івана Франка до ТОВ "Агідель (вх.№01-52/931/23 від 03.08.2023), в якому ПОСП ім. Івана Франка просить зобов'язати відповідача за зустрічним позовом не розголошувати конфіденційну інформацію, зміст якої визначено п.10.6 Договору поставки №01/03/23 від 01.03.2023, який укладено між ТОВ "Агідель" (Постачальник) та ПОСП ім.І.Франка (Покупець).
07.08.2023 (здано на пошту 03.08.2023) від представника відповідача надійшла заява (№01-74/1233/23 від 07.08.2023) про поновлення строку на подання зустрічного позову, в якому останній просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на подання зустрічного позову у справі №903/658/23.
Обгрунтовуючи подану заяву представник відповідача зазначає, що у зв'язку із триваючою агресією російської федерації проти України (часті сигнали повітряної тривоги та як наслідок зміна звичайного життєвого устрою) відповідач - ПОСП ім.Івана Франка зміг укласти договір про надання правничої (правової) допомоги з адвокатом лише 01.08.2023, а тому дані обставини вважає поважними причинами для поновлення строку для подання зустрічного позову.
Згідно п.3 ч.2 ст. 46 ГПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Частинами другою - четвертою ст.180 ГПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.180 ГПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно ч.6 ст.180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Судом встановлено, що зустрічна позовна заява подана до суду нарочно 03.08.2023, після закінчення встановленого ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 30.06.2023 процесуального строку для подання відзиву, тобто з пропуском строку після отримання ухвали про відкриття провадження у справі, з порушенням вимог ч.1 ст. 180 ГПК України.
Відповідно до ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії та повернення зустрічного позову заявнику.
Частиною першою ст.118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.06.2023 вручена відповідачу - ПОСП ім. Івана Франка 07.07.2023, що також зазначено ПОСП ім. Івана Франка у зустрічній позовні заяві, а тому останній день для подання відповідачем відзиву на позов та зустрічного позову сплив 24.07.2023..
Разом з тим, порядок поновлення та продовження процесуальних строків визначений в статті 119 ГПК України, відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску цього строку.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України убачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі N 910/15481/17).
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку, з огляду на положення ГПК України, повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні, на який посилається відповідач, не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі N 990/115/22.
Тобто особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 у справі N 697/2360/21 та від 19.10.2022 у справі N 398/1739/15.
Заявником, при зверненні із заявою про поновлення строку на подання зустрічного позову, фактично було лише констатовано, що триваюча агресія російської федерації проти України (часті сигнали повітряної тривоги та як наслідок зміна звичайного життєвого устрою) унеможливили подання зустрічного позову у встановлені строки, проте жодним чином не наведено обставин та не подано доказів на підтвердження відсутності ПОСП ім.Івана Франка можливості підготувати та подати зустрічний позов до суду вчасно.
Поновлення строку на подання відзиву на позов не передбачає автоматичне поновлення строку на подання зустрічного позову, оскільки відзив на позов подається стороною на заперечення чи визнання вже поданого позову, а подання зустрічної позовної заяви потребує додаткового часу для розгляду справи, можливості надання сторонам подати заяви та заперечення по суті зустрічного позову в межах підготовчого провадження.
Водночас, подання зустрічного позову не продовжує строку підготовчого провадження у справі та розгляд справи не починається спочатку, а повернення зустрічного позову не позбавляє позивача за зустрічним позовом подати до суду цей позов окремо на загальних підставах.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч.7 ст.119 ГПКК України).
З огляду на зазначене, суд не вважає наведені у заяві про поновлення строку на подання зустрічного позову обставини поважними, у зв'язку з чим вказана заява задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволення заяви представника ПОСП ім.Івана Франка про поновлення строку на подання зустрічного позову.
Враховуючи зазначене, зустрічний позов підлягає поверненню заявнику відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Згідно ч.2, 4 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Керуючись ст. 119, ч. 1, 6 ст.180, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Відмовити у задоволенні заяви (вх.№01-74/1233/23 від 07.08.2023) представника Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про поновлення строку на подання зустрічного позову.
2. Повернути Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім. Івана Франка зустрічну позовну заяву (вх.№01-52/931/23 від 03.08.2023) на 3-ох аркушах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана та набрала законної сили 07.08.2023
Суддя О. Г. Слободян