Справа № 496/5048/23
Провадження № 1-кп/496/582/23
19 липня 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка Одеської області клопотання прокурора про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
У провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.
До суду надійшло клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , мотивоване тим, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які встановленні під час досудового розслідування кримінального провадження та у суді, продовжують існувати, тому єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім ризикам є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, при цьому посилався на обставини, викладені у письмовому клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Потерпіла до підготовчого судового засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Обвинувачена та її захисник у судовому засіданні не заперечували щодо клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченої та її захисника, дослідивши клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.
Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги особистої свободи /дело W. против Switzerland, судебное решение от 26 января 1993 года § 30/.
Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтоване обвинувачення, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у злочині, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родин й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Суд погоджується з думкою прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду. Вказаний ризик підтверджується тим, що у обвинуваченої може бути умисел переховуватись від органів суду з метою уникнення покарання, за інкримінований злочин у випадку визнання її винною, оскільки санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Крім того, обвинувачена ОСОБА_5 не працевлаштована, не має офіційного джерела доходів.
Другий ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконного впливу на потерпілу, свідків у вказаному кримінальному проваджені, зокрема осіб, які приймали участь у проведенні слідчого експерименту та інших слідчих дій.
Також суд наголошує на тому, що згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає 24.07.2023 р., а до вказаного терміну судове провадження не може бути завершено, також суд приймає до уваги особу обвинуваченої ОСОБА_5 , її вік, міцність соціальних зв'язків, суд приходить до висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, а також враховує те, що вона у судовому засіданні ще не була допитана, її позиція щодо обставин справи суду не відома, а також з метою уникнення ризиків того, що вона, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, вчинить інше кримінальне правопорушення, а також з метою недопущення незаконно впливати на потерпілу, свідків, тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої ОСОБА_5 , суд, на теперішній час, не встановив.
Таким чином, ризики передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_5 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, підстав для застосування стосовно обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу - не має, тому суд вважає, що клопотання прокурора про обрання останній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, так як жоден більш м'який запобіжний захід не здатний запобігти ризикам, встановленим в судовому засіданні.
При цьому також необхідно зауважити, що суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості, та не ставить ціллю передбачити можливепокарання за інкриміноване обвинуваченому діяння.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне обрати обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Щодо визначення розміру застави, суд дійшов наступного.
Відповідно до положень ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає недоцільним визначати їй розмір застави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 314-316, 371, 372, 376, 392, 394, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 19.07.2023 року до 16.09.2023 року включно в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченої, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення - начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга подається на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 24 липня 2023 року.