Справа № 496/1080/22
Провадження № 1-кп/496/248/23
01 серпня 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 289, ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 152 КК України,
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться вказане кримінальне провадження.
До суду надійшло клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Своє клопотання прокурор мотивував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 289, ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 152 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжкого злочинів. У випадку визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі загальним строком до дванадцяти років. Розуміючи суворість покарання останній може переховуватися від органів досудового слідства та суду. Зазначене може свідчити про наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КК України.
Крім, того застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному проваджені іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 .. На теперішній час є необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку із наявністю ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Прокурор посилається на те, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи під домашнім арештом скоїв інші кримінальні правопорушення. Зазначене свідчить про наявність ризику передбачених п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто вчинив інше кримінальне правопорушення. Враховуючі зазначені обставини, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам.
В судому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначене клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував та зазначив, що зазначені в клопотання прокурора ризики є необґрунтованими, а прокурором не були надані належні докази, які їх підтверджували, тому просив суд змінити запобіжного захід на більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з урахуванням того, що в нього є батьки, дружина, малолітня дитина та постійне місце проживання, висновок для себе обвинувачений зробив, буде виконувати покладені на нього обов'язки, у зв'язку з чим, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачений в судовому засіданні клопотання захисника підтримав та просив відмовити прокурору в задоволенні клопотання.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності.
Від представника законного представника потерпілої ОСОБА_8 , та потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 надійшла заява, відповідно до якої останні просив розглянути клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у його відсутність, проти задоволення клопотання не заперечував.
Від потерпілої ОСОБА_11 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Заслухавши клопотання прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, дослідивши вказане клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч.1, 2 ст. 289, ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 152 КК України, покарання за які передбачає у вигляді позбавлення волі.
Під час вивчення мети та підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом встановлено, що заявлені органом досудового розслідування ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу слідчим суддею не зменшилися.
Обставини, що враховуються при продовженні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, також були перевірені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Крім того, ухвалою Біляївського районного суду Одеської області суду від 21.12.2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. Разом з тим, в період встановленого судом домашнього арешту в нічний час доби, ОСОБА_4 були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України, а тому суд вважає, що наявні ризики передбачені п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Європейський суд по правам людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином, на підставі викладеного, та, враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, останній обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочину, за вчинення яких передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі, а також враховуючи те, що він ще не був допитаний у судовому засіданні, з метою уникнення ризиків переховування від суду, можливістю вчинення інших кримінальних правопорушень, а також з метою недопущення незаконно впливу на свідків, потерпілих, суд вважає, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід на даний час не є можливим, з урахуванням вказаних ризиків.
За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд на теперішній час не встановив.
Що стосується усного клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 на більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з посиланням на те, що у обвинуваченого є дружина та малолітня дитина, а також, посилання на те, що він буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, у разі зміни запобіжного заходу на домашній арешт, захисником не доведено та не підтверджено.
Крім того, суд наголошує на той факт, що обвинувачений вже перебував під домашнім арештом в нічний час доби, та не виконав покладені на нього процесуальні обов'язки, вчинив інші кримінальні правопорушення, тому суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зможе запобігти вчиненню ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 23, 177, 178, 183, 194, 331, 371, 372, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто з 01.08.2023 року до 29.09.2023 року включно в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі: начальнику Державної установи «Одеській слідчий ізолятор».
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1