Справа № 496/1551/23
Провадження № 1-кп/496/427/23
03 серпня 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 , яка приймала участь в режимі відеоконференції,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченим актом, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022163250000326 від 06.12.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . В клопотанні прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. А саме, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду. Крім того, обвинувачений перебуваючи на свободі може вчинити інші кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 є громадянином Азербайджану, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей чи пристарілих батьків не має, не працює, постійного зареєстрованого місця проживання не має, що свідчить про відсутність у нього тісних соціальних зв'язків. Також враховуючи те, що обвинувачений є уродженцем та громадянином іншої держави, він може перетнути кордон України з метою ухилення від суду.
Крім того, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінального покарання може незаконно впливати на потерпілого, свідків, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Таким чином, прокурор вважає, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, ч.1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , проти клопотання прокурора заперечувала, та зазначила, що клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України та не підлягає задоволенню, у зв'язку з тим, що останнє не може бути ґрунтуватися тільки на припущеннях. Оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, враховуючи особу обвинуваченого, просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав думку свого захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Потерпілий в судовому засіданні клопотання прокурора підтримав та просив задовольнити.
Заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, дослідивши вказане клопотання, дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родин й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Суд погоджується з доцільністю тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, виходячи з того, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти, які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 не одружений, офіційно не працевлаштований, не має постійного зареєстрованого місця проживання, що позбавляє його отримання законних засобів для існування, є громадянином Азербайджана, а тому він може перетнути кордон України та переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тому суд вважає, що наразі існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у кримінальному правопорушенні яке відноситься до тяжкого, покарання за яке, відповідно до санкції статті, передбачено у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно п.1 ч.4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя та здоров'я особи, тому, відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає необхідність визначення розміру застави обвинуваченому у кримінальному провадженні.
За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд на теперішній час не встановив.
Крім того, захисником обвинуваченого ОСОБА_5 не було наведено належних підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, а саме запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331, 371, 372, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто з 03.08.2023 року до 01.10.2023 року, включно.
Утримувати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі: начальнику Державної установи «Одеській слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1