Справа №638/3221/23 Головуючий 1 інстанції: Тимченко А.М.
Провадження №33/818/633/23 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.173-2 КУпАП
02 серпня 2023 року Харківський апеляційний суд у складі головуючого судді Люшні А.І. за участю секретаря Шевченко В.Р., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Сметаніна Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2023 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
На зазначену постанову районного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 25 травня 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що він не був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки його не було повідомлено належним чином, а копію постанови отримав лише 15 травня 2023 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та захисника, які підтримали клопотання про поновлення строку, вважаю, що підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, закон пов'язує строк внесення апеляції на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення не з датою отримання постанови суду, а лише з датою ухвалення судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 20 квітня 2023 року ОСОБА_1 не був присутній.
Однак про дату та час судового засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою, яка була складена секретарем судового засідання, відповідно до якою останній повідомив ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду 19 квітня 2023 року за номером телефону НОМЕР_1 . Зазначене повідомлення прийняв ОСОБА_1 (а.с.12).
Звернувшись 25 травня 2023 року з апеляційною скаргою, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2023 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пропустив десятиденний строк на апеляційне оскарження.
Посилання ОСОБА_1 на отримання постанови суду лише 15 травня 2023 року, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Отже, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою, будь яким процесуальним способом, у передбачений законом строк та в подальшому доповнити її.
До того ж, учасник справи як зацікавлена особа, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, спрямовані як на отримання повної інформації щодо стадії розгляду справи, так і щодо подання апеляційної скарги, та використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних прав та обов'язків.
Встановлення строків звернення до суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для сторін та інших осіб того, що зі спливом встановленого законом або судом проміжку часу прийняте судове рішення отримують додаткову легітимність (стабільність) та не передбачатимуть можливості перегляду (скасування), а правові наслідки їх прийняття (вчинення) не будуть відмінені. Тобто встановлені строки звернення до суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу судового рішення.
Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності та об'єктивності, поведінки сторін, значимості справи та її впливу на суспільні відносини і національну безпеку, наявності фундаментальної судової помилки, а також непереборності обставин, що спричинили пропуск строку.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення строку апеляційного оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За вищенаведених обставин підстави для поновлення особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції - відсутні, оскільки відсутні поважні причини його пропуску.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в поновленні процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Апеляційну скаргу разом з доданими матеріалами повернути через суд першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня