03 серпня 2023 року м. Кропивницький
справа № 401/983/23
провадження № 22-ц/4809/1011/23
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Чельник О.І., суддів: Єгорової С.М., Мурашка С.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 травня 2023 рокуу цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРЕ 2019» про зобов'язання вчинити певні дії,
До Кропивницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 травня 2023 року.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 12 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 травня 2023 рокузалишено без руху для усунення недоліків.
Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була направлена у встановленому законом порядку.
На виконання ухвали суду від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій позивач повторно наголошує, що судовий збір вона не повинна сплачувати, оскільки звільнена від його сплати на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживача», оскільки Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРЕ 2019» надає послуги співвласникам багатоквартирного будинку в розумінні ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальній послуги» та спір стосується захисту прав споживачів, оскільки оспорюється ненадання відповідачем послуг щодо обслуговування прибудинкової території, місць загального користування та комунікацій будинку.
Однак, з таким твердженням позивача суд не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Отже, ключовою ознакою, за якою можливо віднести правовідносини, що склались між сторонами до таких, які регулюються вищевказаним Законом є факт надання послуг позивачу.
Згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови від 12 квітня 1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз'яснив, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачене Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.
Як убачається з вищевказаного позову ОСОБА_1 підставою звернення не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача» (позов не містить посилання на порушення прав та способи їх захисту, передбачених цим Законом), а є зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРЕ 2019» вчинити певні дії.
Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласниками багатоквартирного будинку (далі - співвласники) є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» він регулює, зокрема, порядок створення, діяльності і ліквідації об'єднань; відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження нерухомим майном у об'єднанні. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.
Статтею 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» визначено, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Враховуючи зазначене вище апеляційний суд приходить до висновку про те, що, по-перше, об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для його розподілу між своїми співвласниками, а також не є безпосереднім виконавцем будь-яких послуг, лише здійснює функцію забезпечення надання таких послуг, та, по-друге, позивач, як співвласник будинку, не є споживачем його послуг, а є його членом, який має певні права та обов'язки. Відтак, приписи Закону України «Про захист прав споживачів» не регулюють відносини між співвласником багатоквартирного будинку та об'єднанням, оскільки ОСББ не є ні продавцем продукції для позивача, ні виробником, ні надавачем послуг в даному випадку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 185, ч. 6-8 ст. 357 ЦПК України у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З урахуванням обставин, що у встановлений апеляційним судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути скаржнику.
Відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ч.3 ст.185, ч.2 ст.357 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 травня 2023 рокувважати неподаною та повернути.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді C.М. Єгорова
С.І. Мурашко