Справа № 636/3826/23 Провадження 4-с/636/8/23
04.08.2023 місто Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Золотоверха О. О., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Заявник, ОСОБА_1 , звернувся до суду зі скаргою про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування вимог скарги, заявник, здебільшого посилався на норми ЦПК України, хоча, як вбачається зі змісту скарги та долучених до неї документів, виконавче провадження в ході якого державним виконавцем, на думку заявника, допущено бездіяльність, відкрите на підставі виконавчого листа виданого на виконання рішення Чугуївського міського суду Харківської області, ухваленого за наслідками розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 .
Вивчивши скаргу з доданими до неї документами, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Чинне законодавство України передбачає широке коло можливостей впливу на хід виконавчого провадження, рішення, дії або бездіяльність державного (приватного) виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Безумовно, гарантією дотримання та забезпечення прав та свобод сторін виконавчого провадження насамперед є право на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного (приватного) виконавця у межах виконавчого провадження. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних (приватних) виконавців визначено як Законом України «Про виконавче провадження» так і відповідними положеннями процесуальних кодексів, які повинні застосовуватися у сукупності заходів оскарження.
Оскарження рішень, дій та бездіяльності державного (приватного) виконавця та органу виконавчої служби передбачено трьома процесуальними кодексами - КАС, ЦПК, ГПК, тому на практиці виникає плутанина, що куди оскаржувати. Більш того, є різні випадки, коли подається скарга на діяльність виконавця, а коли позов.
Верховний суд України висловився щодо правильності обрання відповідної юрисдикційної підсудності при оскарження рішень, дій та/або бездіяльності виконавця під час виконання судового рішення або іншого виконавчого документу.
Відтак для визначення підвідомчості відповідної категорії справ, перш за все, необхідно з'ясувати, який суд видав виконавчий документ.
Згідно вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Адміністративному суду підсудні справи з приводу оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця під час виконання рішень не тільки адміністративного суду, але й виконавчих документів, виданих іншими органами та посадовими особами.
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, яка за змістом вимог, та виходячи з наведеного в ній обґрунтування нормами ЦПК України, фактично є скаргою, поданою в порядку ст.447 ЦПК України.
Разом із тим, як вбачається з додатків до скарги виконавче провадження відкрите на виконання рішення Чугуївського міського суду Харківської області саме як адміністративного суду.
Нормами КАСУ передбачено судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах (ст. 382 КАСУ) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАСУ).
Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 мав подати до суду звернення передбачене статтями 382-393 КАСУ, або позовну заяву в порядку КАС України, а не скаргу в порядку ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
В постанові ВП ВС у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21) від 23.11.2021 зазначила, що цей Закон змінює загальновизначену процесуальними кодексами юрисдикцію скарг на рішення, дії та бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення. Така зміна юрисдикції пов'язана з реалізацією судами своїх функцій щодо контролю за виконанням прийнятих ними судових рішень у порядку, передбаченому процесуальними кодексами.
Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є складовою процесу виконання судового рішення.
Таке рішення впливає на права та обов'язки сторін виконавчого провадження, а тому зазначені дії або рішення державного виконавця або посадової особи ДВС підлягають контролю з боку того суду, який видав виконавчий документ. При цьому здійснення посадовою особою ДВС контрольних функцій на юрисдикцію спору не впливає. Такий підхід забезпечує зосередження контролю за виконанням судового рішення в одному судовому органі.
Ураховуючи викладене вище, Велика Палата ВС дійшла висновку, що скарги на рішення, дії та/або бездіяльність посадової особи відділу ДВС, здійснені в порядку контролю за рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця щодо виконання рішення суду, підлягають розгляду за юрисдикцією того суду, що ухвалив відповідне судове рішення.
Згідно з вимогами п.1 ст.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 186, 259, 260, 353, 447 ЦПК України, суддя, -
У відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О. О. Золотоверха