справа № 619/3842/23
провадження № 1-кс/619/664/23
іменем України
04 серпня 2023 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянув у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12022221010000661 від 23.09.2022, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 ,-
установив:
До суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12022221010000661 від 23.09.2022, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в провадженні СВ ВП № 2 Богодухівського РВП Головного управління Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12022221010000661 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Встановлено, що 22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
У подальшому Збройними Силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
24 лютого 2022 року о 05:00 годині, за наказом Президента Російської Федерації ОСОБА_6 , Російська Федерація незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи Збройні Сили РФ та Федеральну службу військ національної гвардії Російської Федерації.
Так, одним із першочергових етапів реалізації злочинного умислу щодо збройного нападу на державу Україна передбачалося здійснення вторгнення найбільш підготовлених та мобільних підрозділів ЗС РФ, у тому числі спеціального призначення, на територію держави Україна для організації силових захоплень та взяття під контроль будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі та здійснення силового впливу на їх діяльність; блокування та взяття під контроль військових частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, підрозділів Національної гвардії України для перешкоджання їх законній діяльності щодо відсічі збройної агресії РФ, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; перекриття та блокування авіаційного, транспортного та морського сполучення по території держави Україна з метою недопущення пересування військових підрозділів ЗС України та представників правоохоронних органів для протидії збройній агресії ЗС РФ; пошкодження військових об'єктів ЗС України, які мають важливе оборонне значення та об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, строк дії якого в подальшому продовжено.
В ході досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Харківської області (більш точне місце встановити не виявилось можливим), у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше середини червня 2022, діючи умисно та свідомо, реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на колабораційну діяльність з країною-агресором Російською Федерацією, добровільно зайняв посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, а саме посаду інспектора відділу внутрішньої політики т.зв. «тимчасової цивільної адміністрації Харківського району Харківської області».
В подальшому, з середини червня 2022 ОСОБА_5 , перебуваючи на території с.Макарове Золочівської ОТГ Богодухівського району Харківської області, в якості активного учасника спільно з військовослужбовцями зс рф (точних даних в ході досудового розслідування не встановлено) приймав участь в організації та проведенні загальних зборів с. Макарове Золочівської ОТГ Богодухівського р-ну, Харківської обл., обіймаючи посаду «вуличкома» організував доставку та роздачу «гуманітарної допомоги» окупаційної влади, користуючись своїми повноваженнями здійснював видачу довідок про взяття на облік як переміщених громадян, перепусток на пересування цивільним громадянам до тимчасово окупованої території с. Козача Лопань Харківського району Харківської області.
27 вересня 2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козача Лопань Дергачівського району Харківської області, громадянина України, українця, маючого середню освіту, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: рапортом зареєстрованим в ІПНП відділення поліції № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області № 1747 від 23 вересня 2022 року про встановлення в ході проведення фільтраційних заходів в с. Макарове, ознак кримінального правопорушення-злочину в діях ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 01 жовтня 2022 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.10.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.10.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.10.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.10.2022 року; відповіддю слідчого СВ ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, у вигляді «Тарификационного списка ВГА Харьковского района Харьковской области на июль 2022»; проведеним обшуком від 21.10.2022 року; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 26.10.2022 року.
04.11.2022 року кримінальне провадження № 12022221010000661 було зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв'язку з розшуком підозрюваного та оголошено в розшук ОСОБА_5 .
На даний час у кримінальному провадженні маються ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або/та суду; 2) підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; 3) підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики обґрунтовуються наступним.
В обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або/та суду і, зазначаю наступне.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, максимальна санкція якого є 10 років позбавлення волі. Тяжкість покарання за злочин, що інкримінується ОСОБА_5 і перебування останнього на волі може спонукати його переховуватись від органів досудового розслідування/суду. Окрім цього, у ОСОБА_5 відсутня робота, або інший фактор, який би зміг примусити ОСОБА_5 не залишати с. Макарове Золочівської ОТГ, Богодухівського району Харківської області, та ОСОБА_5 вже здійснив переховування від органів досудового розслідування.
Одночасно, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забазпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому умисно особливо тяжкого злочину, свідчать про його суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість заявленого клопотання.
Крім того, на теперішній час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 невідоме, оскільки останній переховується від органів досудового розслідування і суду.
В обґрунтування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК, а саме того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, зазначаю наступне.
На даний час повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування доказами, в тому числі показання наданими свідками у кримінальному провадженні, щодо незаконної діяльності ОСОБА_5 , яка супроводжувалася під егідою військовослужбовців збройних сил російської федерації.
В свою чергу, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти спробам підозрюваного вчинити дії направлені на вплив на свідків які є місцевими жителями с. Макарове.
В обґрунтування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК, а саме того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаю наступне.
ОСОБА_5 на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Викладене свідчить про наявність у ОСОБА_5 схильності до вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, а застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти спробам підозрюваного вчинити дані дії.
04.11.2022 року постановою слідчого СВ ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 за погодженням начальника Золочівського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221010000661 від 23.09.2022 року було зупинене.
Враховуючи викладене наявність вищевказаних ризиків, дають підстави застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки в даному випадку є неможливе застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застави, особистої поруки, або особистого зобов'язання.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити, про що надав відповідну заяву.
Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, доводів сторони обвинувачення, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з наступних мотивів.
Відповідно до ч.1 ст.186 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.
Разом з клопотанням старшого слідчого СВ ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до суду надійшло клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221010000661 від 23.09.2022.
Ухвалою слідчого судді від 04 серпня 2023 року дозволено затримати підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 не затриманий та до суду не доставлений.
Відповідно до ч.1 ст.193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя позбавлений можливості встановити обставини, які передбачені ч.1 ст.194 КПК України, для вирішення поданого клопотання.
Відповідно до ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Частиною 6 ст.193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Прокурором не надано слідчому судді відомостей, що ОСОБА_5 оголошений у міжнародний розшук.
Виходячи з вищезазначених вимог КПК України, за відсутності особи, відносно якої вирішується клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та відсутністю даних про оголошення цієї особи у міжнародний розшук, слідчий суддя позбавлений можливості вирішити питання про обрання запобіжного заходу.
Таким чином, аналізуючи вище наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити у зв'язку недоведеністю всіх обставин, передбачених ч.6 ст.193 та ч.1 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 193, 194, 309, 392 КПК України слідчий суддя,-
постановив:
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1