Справа № 405/3117/23
провадження № 1-кс/405/2530/23
02.08.2023 м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022120000001097 від 24.12,2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, про арешт майна,
старший слідчий ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та заборонити відчужувати та розпоряджатися вказаним майном.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022120000001097 від 24.12.2022 за підозрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України. Вказана організована злочинна група представляючись від імені Київської фірми ТОВ «АГРОПРОДАКТ ГРУП», на території Кіровоградської області нібито скуповувала с/г продукцію, а насправді шахрайським шляхом, безоплатно здійснювала за володіння с/г продукцією та в подальшому її реалізацію за готівку і обернення отриманих грошових коштів на свою користь.
Всього в період часу з 31 жовтня по 15 листопада 2022 року ОСОБА_5 , як організатор і керівник створеної і очолюваної ним організованої злочинної групи, діючи спільно і узгоджено з її членами: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у шахрайський спосіб заволодів зерном кукурудзи, у загальній кількості 1 028 057,3 кг. на суму 5 243 093 грн. та бобами сої у кількості 111 670кг. на суму 1 429 376 грн., а всього зазначеними с/г культурами на суму 6 672 469 грн., причинивши шкоду, яка є особливо великим розміром.
24.05.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.190 КК України..
Санкцією статті 190 частина 4 Кримінального кодексу України передбачено позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, у зв'язку з чим належить арештувати майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_6 , а саме: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .
Право власності ОСОБА_6 на майно, що належить арештувати, підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Слідчий в клопотанні вказав, що в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладені арешту та забороні розпоряджатися вищевказаним нерухомим майном, що належить ОСОБА_6 , оскільки його розпорядження може призвести, до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
У судове засідання слідчий про дату, час та місце повідомлений належним чином, по телефону, причини неявки невідомі.
На підставі ч.2 ст.172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення підозрюваних, їх представників, оскільки у разі повідомлення останніх про розгляд даного клопотання є ризик, що майно, на яке планується накласти арешт, може бути непоправно втрачене, та на підставі наявних матеріалів представлених слідчому судді стороною кримінального провадження.
Аналіз ч. 1 ст. 172 КПК України свідчить, що неявка слідчого у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання по арешт майна, а тому з урахуванням зазначених обставин слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд клопотання про накладення арешту на майно за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів судового розгляду не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, (кримінальне провадження № 12022120000001097 від 24.12.2022 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 4 ст.190 КК України) органом досудового розслідування даного кримінального правопорушення є ГУНП в Кіровоградській області (а.к. 3-5).
24.05.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.190 КК України (а.к. 15-24).
У власності підозрюваної ОСОБА_6 , а саме: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (а.к. 25).
Санкцією статті 190 частина 4 Кримінального кодексу України передбачено позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Частиною 1 статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчий суддя вважає, що оскільки санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому наявні підстави вважати, що суд може призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді конфіскації майна та з метою його збереження для виконання можливого вироку суду, існує необхідність у накладенні на нього арешту.
Таким чином, у даному випадку арешт накладається у відповідності до п.3 ч. 2 ст. 170 КПК України - з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення можливої конфіскації майна, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст.ст.170-173, 309, 369-372 КПК України,
клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12022120000001097 від 24.12.2022 на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .
Заборонити власнику розпоряджатися вищевказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9