Справа № 191/3140/23
Провадження № 1-кс/191/581/23
іменем України
04 серпня 2023 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Синельникове клопотання начальника відділення СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, погодженого прокурором Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , а також перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041390000645 від 18.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
Начальник відділення СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про часткове скасування арешту майна.
В обґрунтування свого клопотання посилається на те, що 17.07.2023 року приблизно о 17.47 год. годин громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем "PEUGEOT 407", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Крупській зі сторони вул. Каштанова в сторону вул. Жлоби м. Синельникове, порушуючи правила обгону, через роздільну суцільну смугу (1.1) на перехресті вул. Крупська та вул. Богми, здійснюючи обгін, допустив зіткнення з мопедом «HONDA DIO 28» 49.9 см. куб, без реєстраційного номеру, під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював маневр пороту ліворуч та рухався в попутному напрямку з автомобілем.
17.07.2023 року в ході огляді місця події оглянуто та вилучено колісні транспортні засоби "PEUGEOT 407", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та скутер марки «HONDA DIO 28» 49.9 см. куб, без реєстраційного номеру, які на момент огляду мали механічні пошкодження, які характерні для дорожньо-транспортної пригоди.
18.07.2023 року до Синельниківського міськрайоного суду за погодженням з процесуальним керівником Синельниківської окружної прокуратури спрямовано клопотання про арешт майна, а саме: колісні транспортні засоби "PEUGEOT 407", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ( який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 ), та скутер марки «HONDA DIO 28» 49.9 см. куб, без реєстраційного номеру, ( користувачем якого є ОСОБА_6 ).
19.07.2023 року отримано ухвалу Синельниківського міськрайонного суду, справа № 191/3140/23, про арешт майна.
Приймаючи до уваги той факт, що діючим КПК України, з одного боку, чітко визначені повноваження слідчого органу досудового розслідування, до яких не входить звертатися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, та з означеним клопотанням згідно кримінального процесуального закону можуть звертатися підозрюваний, обвинувачений, інший власник або володілець майна, які своє право не використовують, і з клопотанням про зняття арешту до слідчого судді не звертаються, а з другого боку при прийнятті рішення про закриття цього кримінального провадження необхідно виконати вимоги ч.9 ст.100 КПК України, якою передбачено, що у разі закриття кримінального провадження слідчим питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно зі статтями 171-174 цього Кодексу, необхідно керуватися ч.6 ст.9 КПК України.
На даний час за матеріалами кримінального провадження проведено всі необхідні слідчі дії із залученням транспортних засобів, а саме: автомобіль "PEUGEOT 407", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ( який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 ), та скутер марки «HONDA DIO 28» 49.9 см. куб, без реєстраційного номеру, ( користувачем якого є ОСОБА_6 ), які мають значення речових доказів в кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що вилучені в ході огляду місця події від 17.07.2023 транспортні засоби: автомобіль "PEUGEOT 407", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ( який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 ), та скутер марки «HONDA DIO 28» 49.9 см. куб, без реєстраційного номеру, ( користувачем якого є ОСОБА_6 ), мають значення речових доказів, але всі необхідні слідчі дії за матеріалами кримінального провадження проведено, тому зберігання вказаних транспортних засобів на території Синельниківського РУП, позбавлено сенсу.
У зв'язку з цим, просить частково скасувати арешт рухомого майна, а саме на колісні транспортні засоби: автомобіль "PEUGEOT 407", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ( який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 ), та скутер марки «HONDA DIO 28» 49.9 см. куб, без реєстраційного номеру, ( користувачем якого є ОСОБА_6 ), а саме, в частині користування та володіння ними; Залишити арешт рухомого майна, а саме на колісні транспортні засоби: автомобіль "PEUGEOT 407", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ( який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 ), та скутер марки «HONDA DIO 28» 49.9 см. куб, без реєстраційного номеру, ( користувачем якого є ОСОБА_6 ), а саме в частині заборони розпоряджатися та/або відчужувати дане майно.
Начальник відділення СВ та прокурор надали заяви про розгляд клопотання без їх участі. Клопотання підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Слідчий суддя, з урахуванням заяв слідчого та прокурора, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження ( ч.1 абз. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
18.07.2023 року Синельниківським РУП за заявою ОСОБА_5 були внесені відомості до ЄРДС за № 12023041390000645 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.07.2023 року було накладено арешт на рухоме майно, а саме: колісний транспортний засіб: «PEUGEOT 407» д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_5 та скутер «HONDA DIO 28» д.н.з. відсутній, який відповідно до талона належить ОСОБА_6 , із забороною відчуження, розпорядження та використання, які 17.07.2023 вилучено під час огляду місця дорожньо - транспортної пригоди, на перехресті вул. Енергетиків (Крупської) та вул. Богми, м. Синельникове, Дніпропетровської області.
Згідно ч.1 ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Частиною 9 ст.100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов : доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; доведення, що арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, кримінальний процес являється змагальним і диспозитивним, що полягає у вільному подані учасниками процесу до суду доказів на підтвердження своєї позиції та захисту своїх інтересів.
При дослідженні матеріалів клопотання, слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про те, що арешт накладено з порушенням вимог діючого законодавства, загальних принципів міжнародного права, отже при арешті майна було дотримано принципу «законності» і він не був свавільним, саме втручання є пропорційним, адже відповідає тяжкості правопорушення. Скасування арешту майна (у частині скасування заборони користування та володіння рухомим майном) може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Крім того, клопотання начальника відділення СВ Синельниківського РУП про часткове скасування арешту майна не є належним чином обґрунтованим, заявником у клопотанні не доведено належними доказами, що у подальшому у застосуванні арешту майна (у частині заборони користування та володіння майном) відпала потреба та не доведено, що арешт майна накладено необґрунтовано, оскільки, досудове розслідування кримінального провадження триває, дане майно містить ознаки речових доказів та має суттєве значення для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження. Крім того, до клопотання начальником відділення СВ не було надано документальних доказів щодо закриття кримінального провадження слідчим.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання начальника відділення СВ Синельниківського РУП є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170 - 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання начальника відділення СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1