Єдиний унікальний номер судової справи 201/7236/23
Номер провадження 3/201/2764/2023
31 липня 2023 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ополинська І.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
11 червня 2023 року о 23 годині 25 хвилин за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 33, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
На виконання вимог ст.ст. 268, 277, 277-2 КУпАП щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання, судом направлено судову повістку на вказану у протоколі про адміністративне правопорушення адресу.
Однак, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи судовою повісткою на зазначену у протоколі адресу, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
Виходячи з положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Отже, ураховуючи вищенаведене, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши наявні матеріли справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, в повному обсязі підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 265223 від 11.06.2023 року, рапортом інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області від 11.06.2023 року, постановами серії ЕАР № 5660650 від 25.07.2022 року, серії ДП18 № 803940 від 21.07.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, карткою обліку адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 в якій міститься інформація про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 130 КУпАП, довідкою з бази даних НАІС МВС України від 14.06.2023 року відповідно до якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Вважаю, що у справі достатньо доказів, прямо передбачених ст. 251 КУпАП для повного, всебічного і об'єктивного розгляду цієї справи.
Отже, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, призначаючи винному вид і розмір адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП враховую дані про особу правопорушника, ступень його вини, майновий стан та обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
З урахуванням викладеного, приходжу до переконання, що з метою виховання ОСОБА_2 у дусі дотримання законів України, а так само попередження здійснення ним нових правопорушень необхідно застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, необхідно стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.Г. Ополинська