Справа № 211/4129/17
Провадження № 6-а/211/1/23
іменем України
03 серпня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді : Ткаченко С.В.
при секретарі : Бірж Д.В.
за відсутності:
позивача ОСОБА_1
представника позивача Галіченка А.П.
представника відповідача Вологжаніної О.Д.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Кривому Розі заяву Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення по адміністративній справі № 211/4129/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії,-
Міністерством оборони України подана до суду заява про поворот рішення , в якій зазначають, що рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2018 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 року прийняте рішення :
Визнати протиправними дії Комісії Міністерства оборони України по висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги майору податкової міліції в запасі ОСОБА_1 , протокол № 73 від 07 липня 2017 року, та скасувати пункт № 27 протоколу № 73 від 07.07.2017 року засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 05 06 2015 р.
На виконання рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2018 року та постанови Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 року на засіданні Комісії МОУ було прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 182700,00 грн.
Військовим комісаром Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видано наказ від 26.06.2020 року № 298 про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Платіжним дорученням від 26.06.2020 року № 1284 грошові кошти у сумі 182 700 грн., перераховані на рахунок позивача.
Водночас Міністерство оборони України подало касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів від 13.07.2020 року рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2018 року та постанову Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 року скасовано.
Відповідно до ч.1 ст.380 КАС України Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:1) закриває провадження у справі;2) залишає позов без розгляду;3) відмовляє в позові повністю;4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно ч.4 ст.380 КАС України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Частиною 7 ст.380 КАС України передбачено , що якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 381 КАС України передбачено випадки , коли поворот виконання не може бути застосований, проте заявник вважає, що зазначена стаття не може застосовуватися до відносин , що склалися між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України , так як повороту виконання підлягає рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги, що за своїм характером є одноразовою грошовою компенсацією, не є постійною або періодичною виплатою, та не є відшкодуванням шкоди, що заподіяно суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я. Враховуючи вищезазначене просять ухвалити рішення про поворот виконання рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2018 року у справі № 211/4129/17 та стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України кошти, які були сплачені за вищезазначеним рішенням.
Представник Міністерства оборони України Вологжаніна О.Д. звернулася до суду із клопотанням, у якому просила розглядати справу без представника Міністерства оборони України, заяву про поворот виконання рішення суду від 17.04.2018 року просила задовольнити.
Також в ході розгляду справи представник ОСОБА_2 надала письмові пояснення, де зазначила, що Міністерством оборони України відповідна допомога була призначена та виплачена виключно на виконання рішення суду та вимогу державного виконавця. Відповідно до закону вказана допомога призначається Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги регулюється Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та визначає розмір і терміни на реалізацію вказаного права.
Важливою умовою для призначення одноразової грошової допомоги є також розуміння видів військової служби, визначених Законом України «про військовий обов'язок і військову службу ». Вона не відноситься до грошового забезпечення військовослужбовців або не є інститутом відшкодування шкоди суб'єктом владних повноважень. Не є періодичною виплатою, та призначається окремо Комісією Міністерства оборони.
Так відповідач, вважаючи себе неуповноваженим органом щодо вирішення питання з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги, не здійснював перевірку документів, поданих позивачем для отримання одноразової грошової допомоги, щодо якої виник спір на предмет строку звернення за її призначенням та виплатою у відповідності Порядку № 975.
Відтак суди помилково вийшли за межі позовних вимог та зобов'язали призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, не перевірили вичерпний перелік документів, який зазначений у пункті 11 Порядку № 975. Недостовірна інформація та ненадання документів (довідки про обставини травми яка є обов'язковою ) були підставою для ухвалення судових рішень. Доводи відповідача не були повністю досліджені судом, а саме те, що позивачем не було надано довідку про обставини травми, що також є підставою для відмови в призначенні одноразової грошової допомоги. Та свідчить, що на розгляд комісії не надавався весь перелік документів, а рішення комісії прийняте виключно на підставі рішення суду.
Представник позивача Солохіна Г.М., Галіченко А.П. раніще звертався до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.
Суд дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Питання повороту виконання судових рішень урегульоване статтею 380 КАС України.
Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Судом встановлено, що пунктом 4 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19 червня 2020 року № 84, скасовано пункт 27 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.07.2017 року №73. Майору податкової міліції в запасі ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (05.06.2015) в сумі 182 700, 00 гр.
Військовим комісаром Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видано наказ від 26 червня 2020 року № 298 про виплату грошової допомоги ОСОБА_1 .
Окрім цього, надано платіжне доручення № 1284 від 26 червня 2020 року відповідно до якого на рахунок ОСОБА_1 було перераховано 182 700, 00 гр.
Постановою Верховного Суду від 13 липня 2020 року рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 17 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Скасовано пункт 27 протоколу №73 від 07.07.2017 засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги.
Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути документи ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги при настанні інвалідності ІІІ групи, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Питання про поворот виконання рішення суду не вирішувалося.
Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.
Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ врегульовані ст. 381 КАС України.
Вказаною нормою встановлено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ про відшкодування шкоди:
- заподіяної суб'єктом владних повноважень,
- заподіяної каліцтвом,
- заподіяної іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи.
Також обмеження на поворот виконання судових рішень встановлені у справах:
- про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів;
- рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
Отже, у зазначених випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.09.2020 року по справі №818/678/17.
Як свідчать матеріали справи, предметом розгляду в даній справі є відмова відповідача у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі; це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Таким чином, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є видом гарантованого державою забезпечення (грошового утримання) у відносинах публічної (військової) служби. Крім того вона є компенсаційною виплатою, яка виплачується за шкоду, заподіяну каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на спірні правовідносини з приводу виплати позивачу одноразової грошової допомоги поширюються приписи статті 381 КАС України.
Отже, згідно з цією нормою не допускається поворот виконання судових рішень у вище зазначеній категорії справ за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або поданням підроблених документах.
Тобто, якщо особа добросовісно одержувала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.
Суд зазначає, що у вказаних категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду.
Тому, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.
При цьому, лише обставина скасування судового рішення в касаційному порядку не є достатньою.
Міністерство оборони України, звертаючись із заявою про поворот виконання рішення суду не надало доказів на підтвердження того, що висновки суду першої та апеляційної інстанції по справі обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Натомість, постанова Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у цій справі не містить зазначень про повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання підроблених документів, обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального права. До того ж з даної постанови вбачається що ОСОБА_1 звертався до Дніпропетровського обласного військового комісаріату з заявою про направлення до Міністерства оборони України документів для виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням інвалідності які додав до своєї заяви ( які Верховний Суд перелічив у своїй постанові), але в свою чергу, Міністерством оборони України відмовлено у призначенні допомоги з підстави, на їх думку, відсутності повноважень щодо розгляду вказаної заяви через проходження звільнення зі служби з органів ДПА, з чим колегія суддів Верховного Суду не погодилась та беручи до уваги, те, що відповідач, вважаючи себе неуповноваженим органом щодо вирішення питання з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги, не здійснював перевірку документів, поданих позивачем для отримання одноразової грошової допомоги, зобов'язала Міністерство оборони України повторно розглянути заяву позивача та ухвалити рішення по суті.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06) висловив позицію, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
Як також наголосив Європейський суд з прав людини в рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету «в інтересах «суспільства».
Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті.
Іншими словами, має бути досягнуто «справедливого співвідношення» між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 вересня 2018 року по справі № 1570/771/2012.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі шляхом стягнення з позивача на користь Міністерства оборони України виплачених коштів.
Керуючись статтями 32, 180, 241, 243, 248, 256, 294, 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення суду у адміністративній справі № 211/4129/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: С. В. Ткаченко