Справа № 758/7857/23
Категорія 52
01 серпня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Головчака М. М.,
за участю секретаря судового засідання - Губенко О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -
У липні 2023 року представник Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.
В обґрунтування позову вказано, що 02.07.2021 між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та відповідачем укладено поліс обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на автомобіль «KIA CEE'D» д.н.з. НОМЕР_1 оформлений Полісом № 204756905.
06.07.2021 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «KIA CEE'D» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля «BMW X1» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 03.09.2021, справа №761/26222/21 дорожньо-транспортна пригода сталась у зв'язку з порушенням відповідачем Правил дорожнього руху, наслідком чого стало встановлення вини Відповідача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та встановлено, що ОСОБА_1 будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди місце події залишив, чим порушив вимоги п.п. 10.1 , 2.3 Б, 210, ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КпАП України.
Позивачем було враховано всі документи, надані потерпілою особою, в тому числі рахунок № НОМЕР_3 з розрахунком вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW X1» д.н.з. НОМЕР_2 та виплачено 28 023,79 грн.
Отже, до ТДВ СК «Альфа-Гарант» у порядку регресу перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 28 023,79 грн.
Враховуючи викладене, просили суд стягнути з відповідача на їх користь грошові кошти у розмірі 28 023,79 грн, витрати на правничу допомогу - 6 000,00 грн та судовий збір - 2 684,00 грн.
Ухвалою суду від 11 липня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
01 серпня 2023 року до суду відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав частково, а саме не заперечувала щодо стягнення з нього грошові кошти у розмірі 28 023,79 грн. Щод витрат на правничу допомогу заперечував у повному обсязі.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.07.2021 між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та відповідачем укладено поліс обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на автомобіль «KIA CEE'D» д.н.з. НОМЕР_1 оформлений Полісом № 204756905.
06.07.2021 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «KIA CEE'D» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля «BMW X1» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.09.2021 у справі №761/26222/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до платіжної інструкції від 11.02.2022 № 27106 ТДВ СК «Альфа-Гарант» виплачено 28 023,79 грн страховій компанії постраждалої особи власника автомобіля «BMW X1» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 - АТ СК «АРКС».
Отже, до ТДВ СК «Альфа-Гарант» у порядку регресу перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 28 023,79 грн.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 985 ЦК України встановлено, що страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Згідно з ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно з ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів страховик» після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Відповідно до п. 27 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ №4 від 01.03.2013р. при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ТДВ СК «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 в частині стягнення грошових коштів у розмірі 28 023,79 грн є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Також, позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
14.05.2019 між позивачем та адвокатським об'єднанням «Грідін і Партнери» укладено договір про надання правничої допомоги.
Вартість витрат на правову допомогу позивач підтверджує завданням-дорученням № 115, платіжним дорученням про сплату витрат правової допомоги, актом приймання-передачі послуг від 30.06.2023 за договором про надання правової допомоги 14.05.2019, детальним розрахунком та описом робіт.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Нормами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
При цьому, суд враховує, що суть надання позивачу адвокатом правничої допомоги зводилась до написання та направлення позовної заяви до суду, розгляд справи проведено у спрощеному провадженні без виклику сторін у справі.
Таким чином, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн, який є завищеним. Разом з тим, з урахуванням ухвалення рішення по справі на користь позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги в розмірі 1 000,00 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладене, визнання позову відповідачем до початку розгляду судом справи по суті, суд вважає, що позивачу із державного бюджету підлягає поверненню 50 % сплаченого судового збору в розмірі 1342,00 грн, така ж сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 253, 256, 261, 267, 512, 514, 993, 1191 ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", п. 11 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» грошові кошти у розмірі 28 023 (двадцять вісім тисяч двадцять три) грн 79 коп., витрати на професійну (правничу) допомогу - 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп. та судовий збір - 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) 00 коп.
Повернути Товариству з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» з державного бюджету 50 % судового збору в розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) 00 коп., сплаченого ним згідно з платіжною інструкцією від 22.06.2023 № 36056.
Сторони справи:
позивач - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ЄДРПОУ 32382598, адреса: б-р Лесі Українки, 26, м. Київ.
відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. М. Головчак