Справа № 953/3805/23
н/п 2/953/2905/23
27 липня 2023 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді - Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря - Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
17 травня 2023 р. ОСОБА_1 (далі: позивач) звернулась з позовом до ОСОБА_2 (далі: відповідач) про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовної вимоги позивач посилається на те, що 28.04.2015 р. між нею та відповідачем зареєстрований шлюб, однак спільне життя не склалось через різні погляди на сімейне життя та шлюбні відносини, постійні непорозуміння на побутовому ґрунті. Вважає, що подальше спільне життя і збереження сім'ї є неможливим, шлюб існує лише юридично.
До судового засідання, сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились. Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, відповідач - причину неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до ч. 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи, належне повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, відсутність клопотань про відкладення судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд висновує:
28.04.2015 р. між позивачем та відповідачем у Київському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції зареєстрований шлюб, актовий запис № 179, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , видане повторно 25.04.2023 року.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 24 СК України, якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положеннями ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України унормовано право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Отже, одним із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин є принцип вільної згоди та добровільності їх існування. Шлюбні відносини тривають доти, доки існує бажання подружжя і надалі виконувати сімейні функції і надалі реалізовувати завдання сім'ї. Кожен з подружжя у будь-який час за наявності підстав, які унеможливлюють подальше шлюбне життя, має право висловити своє бажання розірвати шлюбні відносини. Реалізація цього права, яким наділений кожен з подружжя, повинна відбуватися з чіткім дотриманням матеріальних та процесуальних норм, для запобігання порушення інтересів іншого з подружжя або прав та інтересів дітей.
Як передбачає ч. 2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 110 ЦК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У ході судового розгляду встановлено, що шлюбно-сімейні відносини припинені, сторони не ведуть спільного господарства, клопотань про надання часу на примирення не заявлено.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що фактично сім'я розпалась та не може бути відновлена, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 206, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 110,112 СК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 179, - розірвати.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 27.07.2023.
Суддя