Справа № 139/544/23
Провадження № 2/139/178/23
про залишення позову без руху
07 серпня 2023 року смт Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинська Н.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,
04 серпня 2023 року до суду поштою надійшов вказаний позов. Він підписаний представником ОСОБА_1 адвокатом Янчуком Максимом Олександровичем.
Із тексту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 оформляє спадкові права після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері ОСОБА_2 . Вона вважає, що до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 входить дві земельні ділянки з кадастровими номерами 0522887800030020033 та 0522887800030010184 на території колишньої Снітківської сільської ради колишнього Мурованокуриловецького (тепер - Могилів-Подільського) району Вінницької області, які ОСОБА_2 прийняла за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї тітки ОСОБА_3 , але не оформила своє право на таке спадкове майно. Позивач (в її інтересах адвокат Янчук М.О.) заявляє, що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О., у якої заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 , відмовила у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю доказів родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 та її спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , а також через те, що у тексті заповіту по-батькові спадкоємця зазначено ОСОБА_4 , а не ОСОБА_5 .
У позовній заяві заявлено такі вимоги: 1) встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як між тіткою та племінницею; 2) встановити факт належності ОСОБА_2 заповіту, вчиненого ОСОБА_3 01 лютого 2001 року та посвідченого секретарем Степанківської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області за реєстровим номером 10; 3) визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0522887800030020033 та 0522887800030010184 на території колишньої Снітківської сільської ради колишнього Мурованокуриловецького (тепер - Могилів-Подільського) району Вінницької області.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 та п. 2 ч. 1 ст. 318 і ч. 2 ст. 318 ЦПК України.
Пункт 5 ч. 2 ст. 175 ЦПК України зобов'язує позивача викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги і зазначити докази, що підтверджують вказані обставини. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Представник позивача адвокат Янчук М.О. не виконав такі вимоги процесуального законодавства.
Так, заявляючи в позові, що ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 як така, що постійно проживала/була зареєстрована зі
спадкодавцем, позивачем не додано до позовної заяви докази, які підтверджують таку обставину. Зокрема, до позовної заяви додано лише довідку про останнє зареєстроване місце проживання самої ОСОБА_2 . Додані до позову ксерокопії паспортів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з відмітками про їх зареєстроване місце проживання судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки адвокатом не зазначено, де утримуються оригінали цих паспортів і яким чином він отримав їх ксерокопії після смерті їх власників. Належними і допустимими доказами про останнє зареєстроване місце проживання спадкодавця ОСОБА_3 може бути, наприклад, довідка відповідного органу місцевого самоврядування чи керівника ЖЕКу. Так само має бути додано доказ про спільне проживання спадкоємця ОСОБА_3 та її спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 станом на момент відкриття спадщини.
Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Зазначене також знайшло підтвердження і у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування".
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Позивач у позовній заяві не зазначила (адвокат не зазначив) про підстави звернення до суду з вимогою про визнання права власності на спадкові земельні ділянки, а також не зазначила доказів неможливості оформлення спадкового права в нотаріуса (з доданих до позову роз'яснень приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. № 1126/02-14 від 17.07.2023 слідує, що ОСОБА_1 у зв'язку зі зверненням щодо оформлення спадщини на земельні ділянки з кадастровими номерами 0522887800030020033 та 0522887800030010184 на території колишньої Снітківської сільської ради колишнього Мурованокуриловецького (тепер - Могилів-Подільського) району Вінницької області роз'яснено необхідність надати нотаріусу інформацію про прийняття ОСОБА_7 спадщини після смерті ОСОБА_3 , а також документів, що стверджують родинні стосунки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як між племінницею та тіткою).
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Щодо вимоги про встановлення факту родинних відносин вважаю за доцільне роз'яснити наступне:
Відповідно до ст. 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються в порядку окремого провадження, яке є видом непозовного цивільного судочинства. Учасниками справи, відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України, є заявник та заінтересована особа (фізичні чи юридичні особи, у яких виникнуть права чи обов'язки у випадку задоволення заяви). Лише у випадку, коли існує спір про право, юридичний факт може бути встановлено в справі, що розглядається в позовному провадженні (ч. 6 ст. 294 ЦПК України).
В той же час, до позову не додано будь-якого доказу про спір щодо права ОСОБА_1 спадкувати після смерті ОСОБА_2 . А в самій позовній заяві зазначено, що позивач - єдиний спадкоємець.
Крім того, позивачем (її представником) не виконано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України та у заяві не зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують факти родинних відносин.
Так, у даному випадку доказами родинних стосунків, про встановлення яких ставиться вимога, можуть бути: свідоцтва про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_6 або повні витяги з відповідних актових записів. Однак, позивачем (її представником) таких документів до позову не долучено, а також не надано доказів про неможливість їх отримання у встановленому законом порядку.
За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, ч. 2 ст. 83 ЦПК України зобов'язує позивача подати докази разом з поданням позовної заяви.
Нормами цивільного процесуального законодавства (ч. 7 ст. 81 ЦПК України) суду заборонено збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України). Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За наведених вище обставин, неможливий подальший рух позовної заяви. Позивачу слід надати термін для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 185, п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом залишити без руху.
Роз'яснити позивачу (її представнику), що недоліки заяви можуть бути усунені шляхом виконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 318, п. 5 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України з урахуванням наведеного у мотивувальній частині цієї ухвали.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви терміном у десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Якщо позивач усуне всі недоліки, вказані у цій ухвалі, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повернеться позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ___________