Справа № 752/6910/23
Провадження № 2/752/4485/23
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
02 серпня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
02.08.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу до ОСОБА_2 .
Позов обґрунтовано тим, що з 09.10.2004 року сторони перебувають у шлюбі, від якого мають дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підставою для розірвання шлюбу є те, що подружжя має різні характери та протилежні погляди на сімейне життя. Шлюбні стосунки фактично припенеі; сім'я існує лише формально, оскільки особисті відносини між сторонами мають негативний характер. Протягом року сторони не ведуть спільне господарство, разом не проживають, подружні стосунки не підтримують.
Позивачка не бажає продовжувати шлюбні відносини, просить розірвати шлюб, укладений між сторонами, зареєстрований 09.10.2004 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 2394. Надання строку на примирення вважає недоцільним.
Спір про майно, або інший спір про право, між подружжям відсутній. Діти проживають з обома батьками по черзі; спір щодо місця проживання дітей не заявлено.
Після усунення недоліків на виконання зазначеної вище ухвали провадження у справі відкрито 15.05.2023 року з призначенням до розгляду за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
02.08.2023 року позивачка звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, повідомила суд, що позов підтримує, шлюб просить розірвати. Щодо надання часу для примирення сторін, заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав. При цьому, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, 09.10.2004 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено актовий запис № 2394 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_2 .
Від шлюбу сторони мають двох дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.08.2009 року та дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 20.05.2015 року.
Сторони не проживають однією сім'єю, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, проживають окремо, сумісне життя не склалося.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Як визначено у ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За приписом ч. 2 ст. 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що сторони мають різні погляди на шлюб та сім'ю, шлюбні відносини між сторонами та ведення спільного господарства припинені, шлюб існує лише формально, що не спростовано відповідачем.
З часу припинення шлюбних відносин та часу знаходження позовної заяви в суді, примирення між сторонами не відбулось.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, встановивши, що між сторонами втрачене взаєморозуміння, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження їх сім'ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін.
Таким чином, вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
Позивачка заявила про відновлення їй після розірвання шлюбу дошлюбного прізвища « ОСОБА_1 ».
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 073,60 грн, які ОСОБА_1 просила покласти на позивача.
Керуючись нормами ст.ст. 3,4,27,28, 206, 247, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 09.10.2004 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 2394.
Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу змінити на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г.Плахотнюк