(про відмову в ухваленні додаткового судового рішення)
04 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/9772/21
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить: винести у справі №240/9772/21 додаткове рішення, яким позовну вимогу щодо відсоткового значення основного розміру пенсії Позивача, як це визначено за текстом мотивувальної частини рішення суду від 03.08.2022 у справі № 240/9772/21 « ... із визначенням основного розміру пенсії 83%сум грошового забезпечення» задовольнити.
В обгрунтування заяви вказує, що в тексті мотивувальної частини судового рішення зазначено: «...» З метою ефективного захисту порушеного права суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.09.2020 № 11/2339 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 05.03.2019 із визначенням основного розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення. «...». Однак, текст резолютивної частини судового рішення за наслідками обчислення, перерахунку та виплати Відповідачем пенсії Позивачу (додаток 1) право останнього на призначений йому основний розмір пенсії 83% фактично не захищає.
Розглянувши зазначену заяву про прийняття додаткового судового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналіз наведеної норми свідчить, що вона містить вичерпний перелік підстав для ухвалення судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2019 у справі №240/6150/18 вказав, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Зміст мотивувальної частини судового рішення та заяви поданої позивачем свідчить, що при ухваленні рішення від 03.08.2022 у справі №240/9772/21 судом фактично було вирішено позовну вимогу щодо збереження при перерахунку пенсії позивача визначенням основного розміру пенсії 83%сум грошового забезпечення, однак це не було відображено у резолютивній частині судового рішення.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що судом було вирішено всі заявлені позовній вимоги, проте, було допущено описку у резолютивній частині рішення, а тому відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.С. Токарева