номер провадження справи 24/145/22
24.07.2023 Справа № 908/1779/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1779/23
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Укргазбанк” (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087; представник - Кузнєцова М.І., адреса для направлення поштової кореспонденції по справі: вул. Незалежної України, буд. 39, м. Запоріжжя, 69019, ідентифікаційний код 23697280)
до відповідача: Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (вул. Південне шосе, буд. 15, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 00194122)
про стягнення 25186,84 грн.
за участю представників:
від позивача: Кузнєцова М.І., самопредставництво
від відповідача: не прибув
29.05.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Укргазбанк”, м. Київ до Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 23159,39 грн. за договором № 2018/ZP/368-021 про надання послуг по обслуговуванню платіжних карток АБ “Укргазбанк” від 29.12.2018, 3 % річних в розмірі 425,32 грн., інфляційних втрат в розмірі 1602,13 грн., що разом становить 25186,84 грн. заборгованості.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 29.05.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1779/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 11, 15-16, 509, 525, 526, 530, 546, 550, 610-612, 625, 629, 631, 1068 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173-176, 179 - 182, 193, 202, 220, 230 - 234, 342 Господарського кодексу України та вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору №2018/ZР/368-021 про надання послуг на обслуговування платіжних карток АБ «УКРГАЗБАНК» щодо оплати вартості послуг Банку по Договору саме комісії за зарахування коштів на карткові рахунки працівників виконується неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 11.04.2023 виникла заборгованість в розмірі 23159,39 грн. За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 3 % річних в розмірі 425,32 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1602,13 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1779/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/145/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 26.06.2023 о 12 год. 20 хв.
Ухвалою суду від 26.06.2023 відкладено розгляд справи на 24.07.2023 о 12 год. 00 хв.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 24.07.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, в судове засідання за викликом жодного разу не прибув, будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів не надходило.
Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
В засіданні 24.07.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
29.12.2018 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком “Укргазбанк” (Позивач, Банк) та Акціонерним товариством “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (Відповідач, Установа) укладено Договір № 2018/ZP/368-021 про надання послуг по обслуговуванню платіжних карток АБ “Укргазбанк”, за умовами якого (п. 1.1.) договір регулює відносини між Банком та Установою з надання банківських послуг з розрахункового обслуговування щодо зарахування на відкриті в Банку поточні рахунки, операції за якими здійснюються з використанням платіжних карток (далі - карткові рахунки) працівникам Установи (далі-працівники) заробітної плати та інших виплат, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до п. 1.2. договору Банк забезпечує обслуговування карткових рахунків з використанням платіжних карток, держателями яких є працівники. Карткові рахунки працівникам відкриваються на підставі окремих договорів, які укладені між Банком та працівником.
Згідно п. 2.1. договору, Банк зобов'язується зараховувати кошти на карткові рахунки працівників Установи протягом поточного банківського дня - у разі надходження в Банк зарплатних відомостей та грошових коштів до 17-00 год. поточного банківського дня, або не пізніше наступного банківського дня - у разі надходження в Банк зарплатних відомостей та грошових коштів після 17-00 год. поточного банківського дня, а також при виконанні Установою наступних умов , а саме:
- надходження коштів на рахунок іншої кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку(далі-рахунок) згідно п.2.3.1.;
- сплати комісії Установою за зарахування коштів на карткові рахунки працівників, згідно пп.2.3.1.;
- надання Установою зарплатної відомості (документ, формат якого визначено Банком, що містить дані про суми заробітної плати та інших виплат, передбачених чинним законодавством України, які призначені для зарахування на карткові рахунки в розрізі працівників, далі - Зарплатна відомість) згідно Додатку 3-а та/або 3-б та у відповідності до порядку, що визначений у пп.2.3.2. цього Договору;
- відсутності розбіжностей між загальною сумою на рахунку, який вказаний в пп.2.3.1., що призначена для зарахування на карткові рахунки працівників даними Зарплатної відомості.
Відповідно до п. 2.3. договору, Установа зобов'язується перераховувати кошти в сумі заробітної плати та інших виплат, передбачених чинним законодавств України, окремими платежами:
- для зарахування на карткові рахунки працівникам Установи з призначенням платежу «Заробітна плата та/або інші виплати працівникам за (місяць) у розмірі (сума, грн.) згідно Договору (№, дата)», на рахунок № НОМЕР_1 , в АБ «УКРГАЗБАНК», код банку 320478, код ЄДРПОУ 00194122;
- для сплати комісії Банку з призначенням платежу «Плата за надані послуги (зарахування коштів карткові рахунки працівникам) за (місяць) у розмірі (сума грн.) згідно Договору (№, дата)». Розмір суми комісії визначається згідно Додатку 1 до даного Договору, від суми коштів кожного зарахування (без ПДВ). Комісія перераховується на рахунок № НОМЕР_2 , в АБ «УКРГАЗБАНК», код банку 320478, код ЄДРПОУ 00194122 (п.п.2.3.1.).
Передавати до Банку зарплатні відомості одним із способів, передбачених п.п. 2.3.2.Договору.
Договір набув чинності з моменту його підписання Сторонами та діє по 31.12.2018 року (п.6.1.).
В разі, якщо жодна із Сторін письмово не заявить про розірвання Договору за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік (п.6.2.)
Проте, всупереч умовам Договору відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання належним чином.
Так, за період з 18.03.2022 по 11.04.2023 позивачем, на виконання умов Договору здійснювалося зарахування грошових коштів в сумі 4 849 887,59 грн, які були перераховані відповідачем, на карткові рахунки працівників відповідача, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 .
За вищевказану послугу відповідачу було нараховано комісію за надані послуги в розмірі 24249,49 грн. за період з 21.03.2022 по 11.04.2023.
Відповідачем було частково погашено заборгованість по сплаті комісії в розмірі 1090,10 грн, що підтверджується випискою по рахунку№ НОМЕР_2 для спла комісії.
Тобто, з 21.03.2022 відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості послуг Банку по Договору, а саме комісії за зарахування коштів на карткові рахунки працівників виконується неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 11.04.2023 виникла заборгованість в розмірі 23159,39 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_3 обліку простроченої заборгованості відповідача по комісії та розрахунком заборгованості.
Таким чином заборгованість відповідача за Договором № 2018/ZP/368-021 від 29.12.2018 року за період з 21.03.2022 по 11.04.2023 (включно) становить 23159,39 грн, що стало підставою для звернення банку до суду з позовом у даній справі.
Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 202 ГК України визначено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦК України)
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за Договором № 2018/ZP/368-021 про надання послуг по обслуговуванню платіжних карток АБ “Укргазбанк” від 29.12.2018 за період з 21.03.2022 по 11.04.2023 (включно) становить 23159,39 грн.
Факт наявності заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи.
Відповідач правом на заперечення проти заявлених до стягнення сум не скористався, свого документально та нормативно обґрунтованого контррозрахунку суду не подав.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 23159,39 грн. заборгованості за надані послуги є обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 3% річних за період з 21.03.2022 по 11.04.2023 (включно) в розмірі 425,32 грн та інфляційні втрати за період з 01.04.2022 року по 11.04.2023 року (включно) в розмірі 1602,13 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Стосовно інфляційних втрат, то відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 у справі №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
Що стосується нарахованих 3% річних, то приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, то стягненню підлягають три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Здійснивши перевірку розрахунків позивача по 3 % річних та індексу інфляції за спірний період, суд визнає їх такими, що виконані у відповідності до положень діючого законодавства, обґрунтованими та арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення нарахувань в указаних сумах підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (вул. Південне шосе, буд. 15, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 00194122) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Укргазбанк” (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087, ідентифікаційний код 23697280) - 23159 (двадцять три тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн 39 коп заборгованості за надання послуг по обслуговуванню платіжних карток, 3% річних в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн 32 коп., інфляційних втрат в розмірі 1602 (одна тисяча шістсот дві) грн 13 коп. та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 05.08.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян