Справа №751/1449/23
Провадження №2/751/637/23
26 червня 2023 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Яременко І. В.
секретаря Шевченко А.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Святної О.В.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Кулініч К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: розірвати шлюб між позивачем та відповідачем.
Вимоги мотивує тим, що з відповідачем зареєстрували шлюб 08.08.2003 року, актовий запис № 1082. Від шлюбних відносин спільних дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалось, шлюбні відносини припинили своє існування, спільне господарство не ведеться. У кожного з них своє бачення майбутнього. Подальше спільне життя та збереження сім'ї позивач вважає не можливим. Примирення між ним та відповідачем вважає не можливим.
Ухвалою судді від 07.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
11.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти розірвання шлюбу заперечує, вважає, що всупереч конфліктній ситуації, стосунки в їх сім'ї можна налагодити, а розірвання шлюбу розірве близькі особисті зв'язки між нею та позивачем. Вказує, що позивач являється військовослужбовцем, та на час подання позовної заяви до суду не знаходився в місті, підпис позивача в позовній заяві викликає сумніви, бо має відмінний вигляд від оригінального підпису позивача. Просить відмовити у задоволенні позову (а.с.19-21).
15.05.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує, що їх шлюб з відповідачем має формальний характер уже декілька років, подальшого сімейного життя з відповідачем він не бачить. Служба на захисті України не позбавляє його можливості вчиняти процесуальні дії. Позовна заява підписана ним особисто. Просить задовольнити позовні вимоги, шлюб між ним та відповідачем розірвати (а.с.27, 28).
22.05.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вона не згодна, що їх шлюб з відповідачем має формальний характер (а.с.43).
Ухвалою судді від 25.05.2023 здійснено перехід до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Показав, що зберігти сім'ю бажання не має, вже майже рік проживає з іншою жінкою, наполягав на розірванні шлюбу. Просив судові витрати залишити за ним та не стягувати з відповідача на його користь.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, наполягала на розірванні шлюбу між позивачем та відповідачем.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнала. Показала, що кохає чоловіка та розлучатись з ним не хоче. Просила суд надати строк на примирення.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказала, що між відповідачем та позивачем шлюбні відносини не припинені, ведеться спільне господарство, відповідач сплачує за квартиру. Розірвання шлюбу буде суперечити інтересам відповідача.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 08.08.2003 укладений шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №1082. Прізвища чоловіка після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_3 », прізвище дружини після реєстрації шлюбу- « ОСОБА_4 » (а.с. 5).
Принцип добровільності шлюбу закріплений у ст. 51 Конституції України, в силу якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Положенням частин 3 і 4 статті 56 СК України за кожним з подружжя визнано право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, як і примушення до їх припинення, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу.
У відповідності до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя передбачені ст. 112 СК України, де зазначено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Судом встановлено, що дійсною причиною розірвання шлюбу є небажання позивача продовжувати сімейні відносини з відповідачем, а відповідача - зберегти сім'ю.
Враховуючи фактичні взаємини подружжя, мотиви та причини розлучення, суд вважає, що збереження шлюбу між сторонами не можливе, оскільки втрачені почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги, тому підстав для примирення подружжя - немає.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, що має істотне значення, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 13, 76-81, 95, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 серпня 2003 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 1082 - розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівської апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, протягом того ж строку з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 30.06.2023.
Головуючий - суддя І. В. Яременко