іменем України
Справа №377/17/22
Провадження №4-с/377/1/23
04 серпня 2023 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Носенко І.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича, -
10 травня 2023 року засобами поштового зв'язку до суду надійшла скарга від ОСОБА_1 , в якій він просить визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича про накладення арешту на його кошти в частині арешту карткового рахунку № НОМЕР_1 у філії «Чернігівське РУ» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та скасувати арешт, накладений на зазначений картковий рахунок.
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О.А. перебуває виконавче провадження № 71685461 від 28.04.2023 з примусового виконання виконавчого листа № 377/17/22 від 11.04.2023, виданого Славутицьким міським судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 174 328 гривень. 28.04.2023 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів заявника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить йому у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 192 429,8 гривень. 28.04.2023 приватним виконавцем постанову про арешт коштів боржника направлено до банківських установ, в тому числі до АТ КБ «ПРИВАТБАНК». При винесенні постанови про накладення арешту на кошти заявника, приватним виконавцем не враховано, що Законом України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» зазначений розділ доповнено пунктом 10-2, яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації). Указом Президента України від 06.02.2023 за № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Проте, 29.04.2023 картковий рахунок заявника № НОМЕР_1 у філії «Чернігівське РУ» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було заблоковано, як пояснили працівники банку, на нього було накладено арешт. Відповідно до довідки ДСП «Чорнобильська АЕС» № 111 від 01.05.2023, заявнику щомісячно, як працівнику ДСП ЧАЕС, заробітна плата перераховується на зазначений картковий рахунок у відповідності до договору 67/2009 від 09.10.2009 між ДСП «Чорнобильська АЕС» та філією Чернігівського РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Інших видів доходів та рахунків заявник не має. Дізнавшись дані приватного виконавця через мережу Інтернет, 02.05.2023 заявник подав приватному виконавцю електронною поштою та продублював листом з повідомленням скаргу на винесену ним постанову про накладення арешту на його картковий рахунок, оскільки на вказаний рахунок заявнику перераховується заробітна плата, проте до цього часу відповіді не отримав, у зв'язку з чим заявник був змушений звернутися до суду з даною скаргою на дії приватного виконавця.
Ухвалою судді від 10 травня 2023 року скаргу було прийнято і призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі на 17 травня 2023 року.
Ухвалою суду від 17 травня 2023 року розгляд скарги було відкладено на 29 травня 2023 року на підставі пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України.
29 травня 2023 року до суду від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича надійшли заперечення на скаргу, в яких він, посилаючись на статті 48-49, 58, 60, 447-453 ЦПК України, постанову Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-535 цс15, постанову Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 756/1927/15-ц, просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця. Заперечення на скаргу обґрунтовані тим, що відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» саме банківська установа має виконувати у встановленому законом порядку постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника, накладаючи арешт або ж повертаючи без виконання відповідну постанову виконавця. Пунктом 1 постанови про арешт коштів боржника № 71685461 від 28.04.2023 вказано накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику. Водночас банківська установа, виконуючи постанову приватного виконавця, наклала арешт на кошти боржника, які містяться на його рахунку, та не повідомляла виконавця про наявність будь-якого рахунку боржника зі спеціальним режимом використання. Отже, дії приватного виконавця повністю узгоджуються з чинним законодавством України та є правомірними. Боржником на адресу приватного виконавця направлено заяву про скасування арешту з карткового рахунку № НОМЕР_1 (яка отримана 11.05.2023, вхідний № 1013). До заяви додано довідку ДСП «Чорнобильська АЕС» про отримання заробітної плати на картковий рахунок № НОМЕР_1 . Зазначений картковий рахунок є номером картки (платіжної системи), який відмінний від 27-значного міжнародного номеру банківського рахунку (IBAN), на який приватним виконавцем накладався арешт. Відповідно до постанови Правління Національного Банку України № 162 від 28.12.2018 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» банки України з 05 серпня 2019 року: 1) формують номер банківського рахунку відповідно до Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. Боржнику було повідомлено, що зазначений ним номер карти не являється міжнародним номером банківського рахунку (IBAN), тому у приватного виконавця немає можливості для зняття арешту з рахунку. Заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати - це так звані кошти цільового призначення. Але банк може не мати технічної можливості відкрити окремий рахунок для зарахування виключно таких коштів. Тому рахунок, який відкривається, у тому числі й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соціальних виплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. Тобто, це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення. Рахунки, відкриті для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги не є рахунками зі спеціальним режимом використання у розумінні законодавства. Також боржник не звертався до приватного виконавця із заявою в порядку пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» для визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.
29 травня 2023 року було оголошено перерву у судовому розгляді скарги до 14 червня 2023 року на підставі частини другої статті 240 ЦПК України.
Ухвалою суду від 14 червня 2023 року відкладено судовий розгляд скарги на 22 червня 2023 року відповідно до пункту 5 частини другої статті 223 ЦПК України.
Ухвалою суду від 22 червня 2023 року за клопотанням заявника ОСОБА_1 витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію про те, чи накладено на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича від 28.04.2023 у ВП № 71685461 арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 (картковий рахунок № НОМЕР_1 ), відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 , та відкладено судовий розгляд скарги до 04 серпня 2023 року.
В призначене судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Плюснін М.В. не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, до суду подали заяви, в яких просили розглянути скаргу за їх відсутності.
Стягувач Моторне (транспортне) страхове бюро України свого представника в судове засідання не направило, про дату, час та місце судового засідання було повідомлене належним чином.
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали, додані до скарги, оглянувши матеріали цивільної справи № 377/17/22, провадження № 2/377/89/22, копію матеріалів виконавчого провадження № 71685461, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Славутицького міського суду Київської області від 29 серпня 2022 року по цивільній справі № 377/17/22, провадження № 2/377/89/22 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2023 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 174 328 гривень, а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 614, 92 гривень ( том 2 а. с. 17-30, 73-81).
На виконання зазначеного рішення суду 13 квітня 2023 року на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України було направлено два виконавчі листи, які були отримані представником Моторного (транспортного) страхового бюро України 17 квітня 2023 року( том 2 а.с. 91-94).
28 квітня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським Олександром Анатолійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 71685461 з виконання виконавчого листа № 377/17/22 від 11.04.2023, виданого Славутицьким міським судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 174 328 гривень на підставі заяви представника Моторного (транспортного) страхового бюро України ( том 2 а. с. 162 -163, 166 ).
28 квітня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським Олександром Анатолійовичем у виконавчому провадженні № 71685461 було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про арешт коштів боржника, постанову про арешт майна боржника ( том 2 а. с. 168-169-173 ).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича про арешт коштів боржника від 28 квітня 2023 року, винесеною у виконавчому провадженні № 71685461, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 192 429,80 гривень ( том 2 а. с. 171 -172).
Вищезазначені постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявським Олександром Анатолійовичем від 28 квітня 2023 року були направлені боржнику ОСОБА_1 та отримані останнім 03 травня 2023 року ( том 2 а. с. 165, 167-168, 169, 172 ).
03 травня 2023 року ОСОБА_2 направлено до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича заяву про скасування арешту з його карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у філії «Чернігівське РУ» АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на який перераховується його заробітна плата, до якої додав копію довідки з ДСП ЧАЕС № 111 від 01.05.2023( том 2 а.с. 176-177).
Як вбачається з повної виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 , за період з 01 грудня 2022 року по 26 квітня 2023 року, на вказаний рахунок здійснюються зарахування заробітної плати від ДСП «Чорнобильська АЕС» (том 2 а. с. 205-218 ).
17 травня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовив (том 2 а.с. 177-178).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О.А. від 12 червня 2023 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, які він отримує у ДСП ЧАЕС, шляхом здійснення відрахувань із доходів боржника у розмірі 20 % до погашення загальної суми заборгованості ( том 2 а.с. 255-256).
Відповідно до інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка надійшла на адресу суду на виконання ухвали суду від 22.06.2023, підтверджено, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було накладено арешт на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О.А. від 28.04.2023 у ВП № 71685461 на грошові кошти, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 ( картковий рахунок № НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_1 ( том 2 а.с. 252).
Не погодившись із діями приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича Крохін Ігор Євгенович направив скаргу до суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» ( далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначений в статті 48 Закону № 1404-VІІІ, відповідно до якої звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (частина друга статті 48 Закону № 1404-VІІІ ).
При цьому стаття 48 Закону № 1404-VІІІ встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Статтею 56 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VІІІ не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з частиною четвертою статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Як зазначено у статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плату, як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом № 1404-VIII і розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року ( далі - Інструкція), у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).
Відповідно частини першої статті 70 Закону № 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частинами другою та третьою статті 70 Закону № 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.
Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю і достойні умови життя.
Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти, що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.
Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII).
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20)
При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак, це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною, встановленою законом.
Одночасно слід звернути увагу, що наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21).
Судом установлено, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК», прийнявши до виконання постанову про арешт коштів боржника на рахунках, не повідомило приватного виконавця про призначення рахунку № НОМЕР_2 для зарахування на нього заробітної плати, і тим самим порушило банківське законодавство та Закон України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, норма статті 19 Закону № 1404-VIII надає сторонам виконавчого провадження право заявляти клопотання, а стаття 18 цього Закону зобов'язує виконавця розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання, тому суд вважає, що боржник, звернувшись до державного виконавця із заявою про зняття арешту з коштів на рахунках та надавши документальне підтвердження призначення цих рахунків для зарахування заробітної плати, скористався своїм законним правом на захист своїх прав та інтересів у спосіб, визначений законом.
Таким чином, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський О.А., отримавши заяву боржника ОСОБА_1 від 03.05.2023 про скасування арешту з його карткового рахунку № НОМЕР_1 у філії «Чернігівське РУ» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», на який йому перераховується заробітна плата, разом із довідкою ДСП ЧАЕС № 111 від 01.05.2023, зобов'язаний був зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня, а у разі недостатності наданих боржником документів для підтвердження спеціального призначення цього рахунку - витребувати відповідну інформацію від банківських установ, однак приватний виконавець в порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII арешту з грошових коштів не зняв.
Доводи приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О.А. про те, що рахунки, відкриті для зарахування заробітної плати, не є рахунками зі спеціальним режимом використання у розумінні законодавства, не відповідають положенням закону, оскільки обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки «кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом» (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).
Також суд не вбачає суперечностей між висновками, викладеними у цій справі, та змістом висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15, на який посилається приватний виконавець у запереченнях на скаргу. Зазначений висновок зроблено у справі за позовом спадкоємця померлої до банку про отримання коштів, що знаходяться на рахунку спадкодавця поза процедурою спадкування, як коштів, що є соціальною виплатою, яка виплачена спадкодавцеві за життя. У зазначених правовідносинах Верховний Суд України зробив висновок, що після перерахування соціальних виплат на банківські рахунки отримувача для банку та отримувача статус коштів втрачається, і зазначені кошти є коштами вкладу, а не соціальними виплатами. За таких обставин, такий висновок не впливає на дану справу.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання приватного виконавця у запереченнях на скаргу на висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.02.2021 в справі № 756/1927/15-ц, який полягає у тому, що зарахування коштів заробітної плати на картковий рахунок змінює їх правову природу, оскільки кошти після зарахування на рахунок отримувача втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат) та набули статус вкладу і в зв'язку з чим, на ці кошти можливе накладання арешту у виконавчому провадженні, тому що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) відступила від зазначеного висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Інші доводи заперечень на скаргу не є такими, що потребують детального аналізу, та на висновки у цій справі не впливають.
Таким чином, залишення арешту на коштах, які складають заробітну плату боржника, та звернення на них стягнення, унеможливлює отримання ОСОБА_1 будь-яких коштів заробітної плати, як єдиного джерела та порушує його право на отримання винагороди за працю.
Згідно із статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що не зняття арешту з коштів боржника, які складають заробітну плату, і знаходяться на рахунку НОМЕР_2 (картковий рахунок № НОМЕР_1 ), відкритого в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 , що накладений постановою про арешт коштів боржника від 28 квітня 2023 року у виконавчому провадженні № 71685461, за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича. Порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов'язання приватного виконавця зняти арешт з грошових коштів, що складають заробітну плату, та знаходяться на рахунку НОМЕР_2 (картковий рахунок № НОМЕР_1 ), відкритого в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 , який накладений постановою про арешт коштів боржника від 28 квітня 2023 року у виконавчому провадженні № 71685461.
Саме такий спосіб захисту передбачений статтею 451 ЦПК України і підлягає застосуванню судом для поновлення порушеного права заявника ОСОБА_1 , в зв'язку з чим скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 447 - 451 ЦПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича задовольнити частково.
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича зняти арешт з грошових коштів, що складають заробітну плату, і знаходяться на рахунку НОМЕР_2 (картковий рахунок № НОМЕР_1 ), відкритого в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 , що накладений постановою про арешт коштів боржника від 28 квітня 2023 року у виконавчому провадженні № 71685461.
В іншій частині скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена і підписана 04 серпня 2023 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька