Справа № 504/675/23
Провадження № 2/504/1242/23
03.08.2023смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенко В.К.,
секретаря- Завади Ю.А., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, позовну заяву ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача.
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.03.2023 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.07.2023 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи у свою відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання за останнім відомим місцем проживання.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.08.2023 року постановлено розглянути справу у заочному порядку за наявними у ній доказами.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , яким просив суд стягнути з відповідача основну суму позики, три відсотки річних, плату за користування коштами, неустойку (пеню).
На мотивування позову заявник вказує, що 29.09.2016 року між ОСОБА_1 (позикодавец) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір позики, за яким позикодавець передав позичальнику грошові кошти у сумі 336830 грн. що за курсом НБУ (на день укладення позики еквівалентно 13000 доларам США, із строком повернення до 29.09.2017 року.
30.10.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору позики, якою були внесені зміни до основного договору позики, за змістом якої позичальник отримав у позику еквівалент 16000 доларів США (з урахуванням плати за користування грошима, тобто 13000 доларів США тіло позики та 3000 доларів плата за користування коштами) зі строком повернення до 20.12.2019 року.
На підтвердження отримання грошових коштів від позикодавця, сторони уклали письмовий договір позики від 29.09.2016 року, на зворотньому аркуші якого присутній запис про додаткову угоду.
У вказаний у договорі термін позичальник грошові кошти не повернув.
Відповідно до Договору у разі несвоєчасного або не в повному обсязі повернення суми позики Позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі 1% від суми позики за кожний день прострочення.
Судом встановлено, що відповідач частково повернув суму позики 7000 доларів США.
Залишок становить 6000 доларів США.
Між сторонами виникли правовідносини які регулюються ЦК України та виникають з зобов'язального права.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлено договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, позовні вимоги про повернення основного боргу за договором позики від 29.09.2016 в розмірі 6000 доларів США правомірні та підлягають задоволенню.
Суд вважає, що 3 % річних мають бути стягнені у доларах США а не у гривневому еквіваленті, оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.
Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і суд не вбачає підстав для відступу від такої позиції.
У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
Таким чином з відповідача слід стягнути суму 3% річних саме в іноземній валюті а не еквівалент у гривнях.
До стягнення з відповідача належить сума 554 доларів США.
У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-134цс18. Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця.
У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
Договором передбачені плата за користування коштами погоджена сторонами, а також відповідальність позичальника за не своєчасне виконання зобов'язання.
З відповідача слід стягнути 29640 доларів США за користування грошовими коштами, а також 2397,60 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Що стосується витрат про сплату судового збору в сумі 13420 грн. та 536,80 грн.
При поданні позову заявник сплатив судовий збір: 13420 грн. (квитанція від 01.02.2023 року).
Такод 536,80 грн. сплачено судового збору за клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.ч. 1,2 ЦПК України).
Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 13956,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 200, 258-259, 263-265, 267-268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 основної суми боргу у розмірі 6000 доларів США за договором позики від 29.09.2016 року, три відсотки річних, 554 доларів США, 29640 доларів США за користування коштами, 2397 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, а всього стягнути 38591,60 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 13956,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В.К. Барвенко