Справа № 560/4641/23
іменем України
04 серпня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Турфлора" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 18.01.2023 №UА400000/2023/000005/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2023/000027 від 18.01.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.
Також відповідачем безпідставно не взято до уваги Звіт по вартості Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/42 від 18.01.2023, та лист виробника товару компанії «BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. Ve IHR. TIC. SAN. LTD. STI.», що були наданні позивачем на вимогу відповідача, мотивовану ч.3 ст. 53 МКУ, яка полягала в необхідності протягом 10 календарних днів надати документи для підтвердження числового значення митної вартості товарів.
Ухвалою від 29.03.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому зазначив, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Зазначає, що під час перевірки правильності визначення митної вартості товару у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо "дійсної вартості" товару та правильності визначення митної вартості товару.
Зазначає, що оскільки документи, подані на виконання ч. 2 ст. 53 МК України не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а також були наявні певні розбіжності, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України для підтвердження числового значення митної вартості товарів декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зазначає, що в свою чергу, декларантом було надано копію звіту по вартості Хмельницької ТПП від 18.01.2023 та копію листа товаропостачальника від 18.01.2023 № б/н, а також повідомлено митний орган про неможливість подання інших додаткових документів.
Оскільки декларантом не було усунуто розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень ч. 6 ст. 54 МК України, Хмельницькою митницею було винесено рішення про коригування митної вартості.
Стосовно звіту по вартості Хмельницької ТПП повідомлено, що фактично під час підготовки висновку про вартісні характеристики товарів, ввезених ПП «Турфлора» на митну територію України, були проаналізовані лише документи, які за своєю сутністю є комерційною пропозицією/угодою, дублюють зміст інвойсу, поданого до митного оформлення, і не відображають рівень ринкових цін на товари з урахуванням кон'юнктури ринку.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що надані приватним підприємством "Турфлора" під час митного оформлення товару документи повністю спростовують будь-який сумнів відповідача щодо наявності розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив у якому зазначає, що в обґрунтування прийнятого рішення графа 33 містить достатньо передбаченої пунктом 2 статті 55 МК України інформації, зокрема щодо наявності у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості.
Від представника позивача надійшли письмові пояснення, у яких зазначає, що позивачем під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, було подано відповідачу всі необхідні документи, які відповідають вимогам ст. 53 МК України, містять достовірні відомості про визначення митної вартості товару.
Суд встановив такі обставини справи.
Між приватним підприємством "Турфлора" (покупець) та компанією "BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITHALAT VE IHRACAT TICARET SANAYI LTD." (продавець) 15.12.2022 укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №9, відповідно до умов якого:
- продавець зобов'язується поставити, а покупець отримувати та оплачувати товари згідно з умовами цього контракту (пункт 1.1.);
- покупець оплачує товари за цінами згідно з інвойсом, виставленим продавцем на конкретну партію товару (пункт 2.3);
- продавець поставляє товар, що продається за цим контрактом, на умовах ІНКОТЕРМС 2000: CPT - Старокостянтинів, Україна (пункт 5.3);
- товар, що поставляється за цим Контрактом не підлягає обов'язковому страхуванню (п.5.6).
- Ціна CPT означає, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів і вартості навантаження та доставки (фрахту) товару до місця призначення вказаного в п.5.3 цього контракту (пункт 5.4).
Надалі, відповідно до пункту 5.3 контракту на умовах СРТ (ІНКОТЕРМС 2000) та інвойсу №BRF2023000000006 від 13.01.2023 продавець поставив покупцю товар на суму 10440,16 доларів США.
З метою здійснення митного оформлення товару декларантом до Хмельницької митниці 18.01.2023 подано електронну митну декларацію №23UA400040001758U8, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом, за ціною зовнішньо-економічного договору (Контракту) №9 від 15.12.2022.
До митної декларації декларант подав наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) №BRF2023000000006 від 13.01.2023;
- автотранспортна накладна CR 026813 від 13.01.2023;
- декларація про походження товару №BRF2023000000006 від 13.01.2023;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 02.01.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №9 від 15.12.2022;
- договір про надання послуг митного брокера від 05.01.2021 №4;
- копія митної декларації країни відправлення №23070100ЕХ00001075 від 13.01.2023.
Також декларантом 18.01.2023 було надано копію звіту по вартості Хмельницької ТПП від 18.01.2023 № 22-05/42 та копію листа товаропостачальника BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI. від 18.01.2023 № б/н, а також повідомлено митний орган про неможливість подання інших додаткових документів.
Митний орган прийняв рішення №UA400000/2023/000005/2 від 18.01.2023 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000027 від 18.01.2023 .
У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не містять відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. У митного органу наявні сумніви щодо включення складових митної вартості товарів, зокрема завантаження та транспортування, оскільки вартість транспортування товарів 1-24 групи згідно з УКТ ЗЕД з Туреччини до митного кордону України складає близько 5593 дол.США, тоді як загальна заявлена вартість товару на умовах поставки СРТ Старокостянтинів 10440,16 дол.США. Окрім цього, подані до митного оформлення документи не містять числових значень інших складових митної вартості, які визначні частиною 10 статті 58 МКУ, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрат на страхування цих товарів.
Вказано, що є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення, не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості нижчий ніж рівень цін подібного товару не інтернет-сайтах Туреччини, та митної вартості за яким здійснювалось митне оформлення товарів іншими митницями Держмитслужби. Таким чином, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів.
Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари як виписку з бухгалтерської документації. У відповідь декларантом повідомлено про неможливість подання додаткових документів.
Джерелом числового значення митної вартості є МД від 15.12.2022 №UА100100/2022/045888, згідно якої подібні товари тієї ж країни виробництва та походження випущено у вільний обіг на умовах поставки DАР за рівнем митної вартості вищим, ніж заявлено до митного оформлення (рівні митної вартості подібних товарів зазначено у графі 30 даного рішення коригування митної вартості товарів).
Коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Приписами статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частин 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 5 ст. 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 826/11710/17.
Суд враховує, що позивач надав всі документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару, а саме: рахунок-фактуру (інвойс); автотранспортну накладну; декларацію про походження товару; книжку МДП; прейскурант (прайс-лист) виробника товару; зовнішньоекономічний договір (контракт); копію митної декларації країни відправлення.
Стосовно доводів митного органу щодо наявності сумнівів у правильності визначення митної вартості, суд звертає увагу на наступне.
Так, відповідач як обставину прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів визначив те, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Згідно матеріалів справи інформація, вказана в митній декларації країни відправлення щодо продукції яка поставляється, а саме: найменування товару; вага нетто/брутто; кількість квітів (штуки); загальна вартість товару; відправник/отримувач; умови поставки; тощо - відповідає інформації, що вказана в митній декларації, поданої позивачем до митного оформлення та рахунку-фактурі (інвойсі), що спростовує сумніви відповідача щодо наявності розбіжностей чи не достовірності заявленого числового значення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах.
Стосовно твердження митного органу про відсутність інформації щодо окремих складових митної вартості товарів, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 5.3 Контракту продавець поставляє товар, що продається за цим контрактом, на умовах ІНКОТЕРМС 2000: CPT - Старокостянтинів, Україна.
СРТ ("Carriage Paid То" ...named place of destination перекладається "Фрахт/перевезення оплачені до" (... назва місця призначення)), означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику (продавець вважається виконав свої зобов'язання з постачання тоді, коли він передав товар, випущений в митному режимі експорту, своєму перевізнику для перевезення до місця призначення). Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідно до положень поставки Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у вказане місце призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Таким чином, позивачем для митного оформлення товару не надано транспортні (перевізні) документи, що містять витрати на транспортування, навантаження товару, так як контрактна (інвойсова) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, і вартості доставки (фрахту) до місця призначення.
Також суд звертає увагу на те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.
Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Крім цього, суд зазначає, що відсутність страхових документів/документів, що містять відомості про вартість страхування не може слугувати беззаперечним доказом необґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Якщо ж за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.
Така ж правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року по справі № 320/2455/19.
Суд також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752 (адміністративне провадження №К/9901/10914/20), згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Суд також враховує, що на повідомлення митного органу щодо необхідності подання додаткових документів, декларантом 18.01.2023 надано копію звіту по вартості Хмельницької ТПП від 18.01.2023 та копію листа товаропостачальника від 18.01.2023 № б/н, а також повідомлено митний орган про неможливість подання інших додаткових документів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Надані позивачем документи містять чітку інформацію про товар та його ціну і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Таким чином, відповідачем безпідставно визначено митну вартість імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.
Крім того, відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
З урахуванням наведеного, оскаржувані рішення необхідно визнати протиправними та скасувати.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684 грн. відповідно до статті 139 КАС України необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов приватного підприємства "Турфлора" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 18.01.2023 №UА400000/2023/000005/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці №UА400040/2023/000027 від 18.01.2023.
Стягнути на користь приватного підприємства "Турфлора" судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 04 серпня 2023 року
Позивач:Приватне підприємство "Турфлора" (вул. І. Франка, буд. 49,Старокостянтинів,Хмельницька область,31100 , код ЄДРПОУ - 39514706)
Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя Д.А. Божук