Справа № 420/12197/23
04 серпня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій, визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.12.2019 р. розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% сум грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-775у від 19.11.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.12.2019 р. з урахуванням довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-775у від 19.11.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум;
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оформлену листом від 09.05.2023 № 11263-10366/ Т-02/8-1500/23 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 грудня 2022 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01 грудня 2022 р. нараховувати та виплачувати щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС і перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення за вислугу -30 років.
Згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року по справі № 420/4988/22 були визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-775у від 19.11.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції.» Було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.12.2019 року перерахувати пенсію ОСОБА_1 Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.05.2023 3 ОСОБА_3 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-775у від 19.11.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11. 2015 року № 988 « Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції,» та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року по справі № 420/4988/22 набрало законної сили 24.06.2022 року.
У подальшому ОСОБА_1 було припинено виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії, яка здійснювалась у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». У зв'язку з чим 25.04.2023 року була подана заява до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про поновлення виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з дати припинення її виплати.
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 09.05.2023 вих. № 11263-10366/Т-02/8-1500/23 відмовило в поновлені зазначеної виплати.
Крім того, позивач зазначив, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, а в подальшому 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначених пенсій, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.
Тому, на думку позивача, при перерахунку його пенсії має застосовуватись та норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках на момент призначення пенсії.
Отже, не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення, а також щодо відмови у встановленні щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 р., позивач оскаржує їх у цьому позові.
Ухвалою судді від 05.06.2023 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Даною ж ухвалою суду від 05.06.2023 року витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів з пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зокрема протокол про призначення пенсії, листки про перерахунок пенсії з 01.07.2021 року щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», інші матеріали пенсійної справи в частині, що стосується предмету спору, для долучення до матеріалів справи.
Відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про встановлений ухвалою суду від 05.06.2023 року строк для подання відзиву на позовну заяву, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа відповідачу в його електронний кабінет. Згідно довідки, ухвалу суду від 05.06.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було доставлено 05.06.2023 року.
Відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк до суду не надходив.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.
20.06.2023 року до суду надійшов лист від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому зазначено про неможливість надання матеріалів, що містяться в паперовій пенсійній справі ОСОБА_1 .
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Позивачу - ОСОБА_1 , призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 80 % грошового забезпечення.
Судом встановлено, що під час перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року на підставі пункту 1 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії зазначено основний розмір пенсії: 70 % грошового забезпечення.
Не погоджуюсь із зменшенням основного розміру пенсії за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення, позивач оскаржив дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до адміністративного суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 року по справі №420/6053/21, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 р. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
14.07.2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі Постанова №713, у редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин), положеннями якої з 1 липня 2021 р. установлено особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 відповідно до зазначеної Постанови №713 був проведений перерахунок пенсії з 01.07.2021 року, розмір якої становив 6406,40 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 року по справі №420/4988/22, яке набрало законної сили, 24.06.2022 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-775у від 19.11.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.12.2019 року перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-775у від 19.11.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11. 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду 22.09.2022 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року, при цьому, обчислення розміру пенсії здійснювалось виходячи з 70% грошового забезпечення, а щомісячна доплата у розмірі 2000 грн. скасована.
У зв'язку з зазначеним 09.05.2023 року позивач через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області з заявою, в якій просив, зокрема, поновити виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
У відповідь на зазначене звернення відповідач листом від 09.05.2023 року № 11263-10366/Т-02/8-1500/23 повідомив наступне:
«Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 щомісячну доплату 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно де статей 13, 21 і 36 Закону.
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до зазначеної Постанови № 713 був проведений перерахунок пенсії з 01.07.2021, розмір якої становив 6406,40 грн.
У разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р, щомісячна доплата, встановлена абзацом першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
На підставі рішення суду по справі № 420/14474/21 ОСОБА_1 22.10.2021 проведено перерахунок пенсії. Оскільки до перерахунку основний розмір пенсії складав 4406,40 грн, а після перерахунку - 10282,53 грн, тому щомісячна доплата згідно з Постановою № 713 відсутня».
Вважаючи своє право порушеним діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн., передбаченої постановою КМУ № 713, а також щодо зменшення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
01.01.1992 року введений у дію Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовані статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10, ця постанова набирала чинності з 1 березня 2018 року.
Отже, з набранням чинності постановою КМУ від 30.08.2017 року № 704, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу пенсія була призначена у розмірі 80 % грошового забезпечення.
Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово змінювалась в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, статтею 13, в редакції Закону № 3591-IV від 04.04.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3668-VI від 08.07.2011, установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Верховним Судом у рішенні по зразковій справі № 240/5401/18 від 04 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, зазначено, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відповідно до позовної заяви, позивач оскаржує зниження відсоткового розміру своєї пенсії з 80 % до 70 % грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.12.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 19.11.2021 року № 33/36-775у, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області».
Натомість, як вже було зазначено, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 року по справі № 420/6053/21, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 р. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Отже, основний відсотковий розмір пенсії позивача за вислугу років складає 80 % грошового забезпечення, що не підлягає доказуванню у даній справі.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача під час перерахунку з 01.12.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 19.11.2021 року № 33/36-775у, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області», з 80 % на 70 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Окрім того, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку основного розміру пенсії у 80% суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 19.11.2021 року № 33/36-775у про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області», починаючи з 01.12.2019 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог стосовно нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 гривень, передбаченої Постановою КМУ №713.
14.07.2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі Постанова №713, у редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин), положеннями якої з 1 липня 2021 р. установлено особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 713, метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Однак, відповідач відмовив у нарахуванні позивачу щомісячної доплата у сумі 2000,00 грн., передбаченої постановою КМУ № 713, посилаючись на те, що його пенсія перераховувалася на підставі рішення суду № 420/14474/21 та оскільки розмір пенсії, обчислений на виконання цього рішення суду збільшився на суму, що перевищує 2000,00 грн., підстави для встановлення до розміру пенсії щомісячної доплати відсутні.
Суд не приймає зазначені посилання відповідача.
Як вже було зазначено, перерахунок пенсії позивача неодноразово здійснювався на виконання судових рішень.
Верховний Суд зазначає, що аналіз наведених (у постанові) норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000, 00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
У зв'язку із чим колегія суддів Верховного Суду не погодилась із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення перерахунок пенсії відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
Аналогічні висновки у подібних правовідносинах Верховний Суд висловив у постановах від 02 березня 2023 року по справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 року по справі №380/25987/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже правові висновки, сформульовані Верховним судом є обов'язковими для врахування судом при вирішенні даної справи, предмет спору у якій подібний предмету спору у наведених справах.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винкило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000, 00 грн. відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Крім того, для належного захисту порушених прав позивача суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.12.2022 р. та з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Щодо стягнення коштів на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у сумі 2000 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з п.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір про надання правничої допомоги № 29/004.
Судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 22.04.2023 року № 29/004; акт приймання наданих послуг за договором № 29/004 від 22.04.2023 року; платіжну інструкцію @2PL489943 від 23.04.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатив 2000 грн. на підставі договору про надання правової допомоги № 29/004.
Згідно акта приймання наданих послуг за договором № 29/004 від 22.04.2023 року, загальна сума гонорару становить: 2000,00 гривень. Відповідно до вищезазначеного Акту адвокатом надано позивачу наступні послуги: онлайн - зустріч та надання консультації клієнтові, укладення договору про надання професійної правничої допомоги та додатку до нього, визначення правової позиції в подальшому під час підготовки та подання позовної заяви до суду, визначення сталої суми гонорару (фіксований розмір), виходячи із мінімальної заробітної плати, включаючи витрати на електропостачання, канцелярські приладдя - 200 грн.; опрацювання законодавчої бази з приводу підготовки позовної заяви, аналіз судової практики, збір та опрацювання матеріалів доказової бази, консультації з даного приводу - 800 грн.; підготовка позовної заяви з додатками до неї, а також подача її до Одеського окружного адміністративного суду через електронний суд для реєстрації, з урахуванням затраченого часу на оцифрування паперових доказів, завірення їх та витрат на електроенергію, Інтернет зв'язок 1000 грн. Сторони дійшли згоди про остаточну сплату гонорару в сумі 2000, 00 гривень.
Враховуючи незначну складність справи, досліджені докази, що надані на підтвердження понесених позивачем витрат на оплату правової допомоги, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами у сумі 2000 грн. та наявність підстав для зменшення розміру витрат на оплату правової допомоги.
Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд повинен дослідити відповідність наданих видів допомоги критеріям видів правової допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 826/7375/18.
Таким чином, враховуючи співмірність наданих послуг категорії складності даної справи, об'єм наданих послуг та суть заявлених клопотань та заяв, суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 500,00 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу суд вважає пропорційним до предмета спору.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій, визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.12.2019 року розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% сум грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-775у від 19.11.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.12.2019 року з урахуванням довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-775у від 19.11.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2022 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.12.2022 р. здійснити нарахування та виплачувати щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 500 (п'ятсот) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук