Справа № 420/6139/23
04 серпня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області щодо відмови надати запитувану інформацію на запит від 08.03.2023 року, яка викладена у листі від 15.03.2023 року;
- зобов'язати Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 повну відповідь на запит від 08.03.2023 року відповідно до поставлених питань у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI, із змінами і доповненнями, про перелік рухомого та нерухомого майна, яке належить Подільській міській раді (Подільській громаді).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.03.2023 року подав запит до Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області, однак листом від 15.03.2023 року в наданні публічної інформації було відмовлено. Разом з тим, запитувана інформація є публічною, саме відповідач нею володіє та є розпорядником. Запитувана інформація створена, є сформованою та міститься на матеріальних носіях. Таким чином, відмова відповідача є протиправною.
Ухвалою від 29.03.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі. Ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі та матеріали позовної заяви відповідач отримав 29.03.2023 року, що підтверджується звітом про доставку електронного листа.
Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не подав.
Ухвалою від 04.08.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області про поновлення/продовження строку на подання відзиву.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 08 березня 2023 року ОСОБА_1 подав до Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області запит на інформацію про надання відомостей - перелік рухомого та нерухомого майна, яке належить Подільській міській раді (Подільській громаді) (а.с. 6).
Листом від 15.03.2023 року Виконавчим комітетом Подільської міської ради Подільського району Одеської області Лунгулу П.І. повідомлено про відмову у задоволенні його запиту. У листі, зокрема, зазначено, що відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Важливою ознакою публічної інформації є її попередня фіксація на матеріальному носії. Закон регулює відносини щодо доступу до інформації, яка вже існує, і не вимагає у відповідь на запит створювати інформацію, а тому на підставі п.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» позивачу відмовлено у задоволенні запиту.
Вважаючи відмову протиправною позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Пунктом 1 ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 15.03.2023 року відповідач відмовив позивачу у задоволенні його запиту з посиланням на п.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.22 Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Частиною 3 ст.22 Закону передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Відповідно до ч.4 ст.22 Закону у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Згідно ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Згідно ст. 41 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.
Таким чином, Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» є розпорядником публічної інформації та має володіти запитуваною позивачем інформацією як виконавчий орган міської ради (особи, яка є власником майна), та як особа, що здійснює управління цим майном, а тому викладена у листі від 15.03.2023 року відмова у наданні такої інформації є протиправною.
Крім того, наведеними вище приписами 3 ст.22 Закону передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Однак, відповідач, стверджуючи, що він не володіє запитуваною інформацією, не направив цей запит особі, яку він вважає належним розпорядником інформації.
Також відповідач в порушення приписів ч.4 ст.22 Закону у відмові в задоволенні запиту на інформацію не зазначив порядок оскарження цієї відмови.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу в задоволенні запиту.
Вирішуючи другу вимогу позивача, суд зауважує, що згідно ст.23 Закону запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскільки відповідач відмовив позивачу у задоволенні його запиту на інформацію, а про надання неповної інформації у відповіді на запит та у позові не йшлося, належним способом захисту порушеного право позивача є зобов'язання відповідача надати запитувану у запиті від 08.03.2023 року інформацію. Тому вимога позивача в частині зобов'язання надати повну відповідь на запит - слід відмовити, оскільки в цій частині права позивача не порушуватися.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою, суд враховує, що на підтвердження понесених витрат до суду надано копію договору про надання правової допомоги, опис юридичних послуг, акт виконаних робіт.
Згідно акту виконаних робіт від 20.03.2023 року адвокат надав, а замовник прийняв наступні послуги:
- Надання консультації замовнику, роз'яснення - 07.03.2023 року - 1 година;
- Надав роз'яснення по відповіді Виконавчого комітету Подільської міської ради від 15.03.23 - 15.03.2023 року - 30 хвилин;
- Зібрав докази, склав позов до Одеського окружного адміністративного суду - 16.03.2023 року - 2 години - 2000 грн.;
-Склав акт виконаних робіт і заяву про відшкодування судових витрат - 16.03.2023 р. - 1 година;
-Надання відповіді на відзив, надання консультацій впродовж судового розгляду позову - 30 хв.
При цьому, в акті вказано, що відповідно до п. 4.3 договору сторони домовились, що оплата правової допомоги буде здійснена в повному обсязі після отримання рішення суду, яке набере законної сили.
Згідно цього акту, всього надано та планується надати послуг на суму 2000 грн. Це свідчить про те, що не всі послуги на суму 2000 грн. позивачу надані адвокатом на даний час, а будуть надані в майбутньому. Фактична сплата за послуги адвоката позивачем не здійснювалася.
Таким чином, суд вважає, що надані до суду документи не підтверджують витрати на правничу допомогу адвоката, понесені позивачем під час розгляду даної адміністративної справи №420/6139/23.
В постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом в постановах від 01 червня 2022 року по cправі № 910/1929/19, від 18 травня 2022 року по cправі № 911/1825/20, від 23 лютого 2022 року по cправі № 914/653/21, від 15 червня 2021 року по справі № 912/1025/20.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 132-134, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області (адреса: пр-т Шевченка, 2, м. Подільськ, Одеська область, 66300, код ЄДРПОУ 04056960) - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області щодо відмови надати запитувану інформацію на запит ОСОБА_1 від 08.03.2023 року, яка викладена у листі від 15.03.2023 року.
Зобов'язати Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 запитувану у запиті від 08.03.2023 року інформацію про перелік рухомого та нерухомого майна, яке належить Подільській міській раді (Подільській міській територіальній громаді).
У задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів