04 серпня 2023 року справа №640/21495/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо необ'єктивного відображення в наказі командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 "Про результати службового розслідування" причинного зв'язку між травмуванням ОСОБА_1 та обставинами травмування не пов'язане із захистом Батьківщини;
- внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 "Про результати службового розслідування" шляхом зміни формулювання в п.2 резолютивної частини наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 "Про результати службового розслідування", де вказати, що ".... вважати травмування стрільця третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу зведеної роти військової частини НОМЕР_1 - стрільця другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , таким, що сталося під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" замість "вважати травмування стрільця третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу зведеної роти військової частини НОМЕР_1 - стрільця другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , таким, що сталося під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, проте НЕ пов'язане із захистом Батьківщини". Усі інше залишити без змін;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про обставини отримання травми за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 оформити та видати довідку за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, із відповідним формулюванням згідно цієї заяви.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що в період з 16.06.2022 - 23.06.2022 під час виконання бойового завдання у населеному пункті Покровське, Бахмутського району, Донецької області в результаті сильного мінометного обстрілу позиції вона отримала контузію, травмування спини з лівої сторони хребта та шийного відділу хребта. Факт перебування на вказаній позиції та факт потрапляння позивачки під обстріли ворожої артилерії підтверджується актом та матеріалами службового розслідування, на які міститься посилання безпосередньо в акті, зокрема, записами в журналі бойових дій, рапортами солдатів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , письмовими поясненнями солдата ОСОБА_4 . Відтак, на думку позивачки, травмування відбулося в зоні бойових дій під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
З урахуванням цього позивачка стверджує про протиправність наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 "Про результати службового розслідування" в частині визначення її травмування не пов'язаним із захистом Батьківщини, оскільки, на думку позивачки, такий висновок не відповідає фактичним обставинам та порушує надані її права.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 12.12.2022 позовну заяву залишено без руху.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
17.01.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/21495/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 позовну заяву залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії позовної заяви, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, зокрема, надати уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних судом зауважень.
На виконання вимог ухвали суду позивачкою надано уточнену позовну заяву, згідно з якою вона просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо необ'єктивного відображення в наказі командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 "Про результати службового розслідування" причинного зв'язку між травмуванням ОСОБА_1 та обставинами травмування не пов'язане із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 "Про результати службового розслідування" шляхом зміни формулювання в п.2 резолютивної частини наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 11.10.2022 №155 "Про результати службового розслідування", де вказати, що ".... вважати травмування стрільця третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу зведеної роти військової частини НОМЕР_3 - стрільця другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , таким, що сталося під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" замість "вважати травмування стрільця третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу зведеної роти військової частини НОМЕР_1 - стрільця другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата НОМЕР_1 , таким, що сталося під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, проте НЕ пов'язане із захистом батьківщини". Усі інше залишити без змін;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частин НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про обставини отримання травми за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 оформити та видати довідку за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, із відповідним формулюванням згідно цієї заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що отримані під час службового розслідування медичні документи не вказують на наявність у позивачки поранення, каліцтва або контузії, які виникли внаслідок ворожого обстрілу під час ведення бойових дій, як про це вказано в позовній заяві. На думку відповідача, формулювання резолютивної частини наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 № 155 викладено саме так, як про це об'єктивно демонструють отримані під час службового розслідування матеріали, у тому числі рапорти солдатів, медичні документи та записи в журналі бойових дій.
Крім того, відповідач вказує, що внесення змін до індивідуального акта - наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.2022 № 155 «Про результати службового розслідування» не передбачено частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства як засіб судового захисту.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2022 №5, відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 № 64/2022, Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 № 69/2022 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду за штатом воєнного часу, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення, а саме: призначено стрільцем першого стрілецького відділення другого стрілецького взводу першої стрілецької роти.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2022 №154 ОСОБА_1 включена до переліку осіб, які прибули до району виконання бойових завдань на території Донецької, Луганської та Харківської областей у відрядження з військової частини НОМЕР_1 на підставі рапорту старшого лейтенанта Сидоренка В. №7736 від 13.06.2022.
З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2022 №83 також вбачається, що солдат ОСОБА_1 , стрілець першого стрілецького відділення другого стрілецького взводу першої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 за бойовим розпорядження 241 обр ТрО №51 від 12.06.2022 року вибула у відрядження до м. Добропілля Донецької області з 14 червня до окремого розпорядження для захисту територіальної цілісності України. Підстава: бойове розпорядження 241 обр ТрО №53 від 14.06.2022 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2022 №145 солдата ОСОБА_1 , стрільця першого стрілецького відділення другого стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти визнано такою, що вибула на лікування до НВМКЦ «ГВКГ» з 15.08.2022 (Підстава: направлення начальника медичної служби №186 від 11.08.2022, направлення НВМКЦ «ГВКГ» №429 від 11.08.2022).
Відповідно до виписного епікризу №10702 ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному обстеженні і лікуванні у клініці амбулаторної допомоги НВМКЦ «ГВКГ» з 15.08.2022 по 31.08.2022. Основний діагноз - хронічна вертеброгенна цервікалгія, торакалгія у фазі загострення з больовим та м'язово-тонічним синдромами. Супутний діагноз - астено вегетативний синдром.
05.09.2022 позивачкою був поданий рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 , в якому вона повідомила, що 22.06.2022 під час ворожого обстрілу позиції в с. Покровське Донецької області відбулося декілька влучань в кількох метрах від місця, де переховувалася позивачка, внаслідок чого від потужного вибуху снаряду в неї декілька днів був головний біль, почалася кровотеча (ТМК), а внаслідок невдалого падіння на землю вона отримала травму спини і шиї, а біль був нестерпним. Па підставі цього позивачка просила провести службове розслідування та видати їй довідку про обставини травми, отриманої під час виконання військового обов'язку.
На рапорті позивачки міститься резолюція від 10.09.2022 про проведення службового розслідування.
Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за №1503/31371 та на підставі рапорту стрільця другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2022 №320 призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли травмуванню 22.06.2022 року стрільця другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 . Проведення службового розслідування доручено заступнику командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення капітану ОСОБА_5 .
Відповідно до акта службового розслідування від 06.10.2022, проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2022 №320, запропоновано травмування стрільця третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу зведеної роти військової частини НОМЕР_1 - стрільця другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 вважати таким, що сталось під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, проте НЕ пов'язане із захистом батьківщини. Отримана травма солдата ОСОБА_1 не є наслідком нехтування нею засобами індивідуального захисту (захисним шоломом, бронежилетом); не пов'язана із вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення; не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного; наркотичного чи токсичного сп'яніння; не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 службове розслідування, призначене відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2022 №320, визнано завершеним. Травмування стрільця третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу зведеної роти військової частини НОМЕР_1 - стрільця другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 визнано таким, що сталося під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, проте НЕ пов'язане із захистом Батьківщини. Отримана травма солдата ОСОБА_1 не є наслідком нехтування нею засобами індивідуального захисту (захисним шоломом, бронежилетом); не пов'язана із вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення; не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного; наркотичного чи токсичного сп'яніння; не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю.
Не погоджуючись з висновками відповідача про результати службового розслідування та вважаючи наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 у частині визначення її травмування не пов'язаним із захистом Батьківщини протиправним, позивачка звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) (тут і далі в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно частини першої статті 2 Закону 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частин другої-четвертої статті 2 Закону 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).
Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
У свою чергу, сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний Статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV.
Згідно статті 1 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів (стаття 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України).
Статтею 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України передбачено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до частини першої статті 85 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Згідно з частиною сьомою статті 85 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок № 608), яким керувався відповідач при проведенні службового розслідування за рапортам позивача.
Згідно пункту 1 розділу II Порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі:
- невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
- невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
- неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
-дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
- порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
- недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
- внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
- скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
За приписами пунктів 1, 5, 6 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Судом встановлено, що службове розслідування призначено відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за №1503/31371 та на підставі рапорту стрільця другого стрілецького відділення третього стрілецького взводу п'ятої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 з метою уточнення причин та умов, що сприяли травмуванню позивачки 22.06.2022 року.
За результатами проведеного службового розслідування травмування ОСОБА_1 визнано таким, що сталося під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, проте НЕ пов'язане із захистом Батьківщини.
У контексті зазначеного суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону 2232-ХІІ та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення №402.
У свою чергу, частиною десятою статті 2 Закону №2232-ХІІ (в редакції станом на момент затвердження Положення №402), на виконання якого було затверджено Положення №402, визначено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, призиваються або приймаються на військову службу, та військовозобов'язані, які проходять службу у військовому резерві або призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України, а також центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України.
Отже, Положення №402, на яке посилається позивачка, було прийнято з метою визначення порядку проходження медичного огляду, а не порядку визначення формулювань причин та обставин отримання військовослужбовцями травм, які викладаються в актах службового розслідування.
Пунктом 1.1 глави 1 розділу I Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I вказаного Положення військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд, зокрема, військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання (пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби, а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я.
Відповідно до пункту 21.1 глави 21 розділу II Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Пунктом 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 визначено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
Аналіз вище наведеного дає підстави для висновку, що формулювання постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв безпосередньо пов'язане із встановленим ВЛК діагнозом, причинним зв'язком захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, а також із наданням відповідних документів про обставини їх одержання.
Таким чином, суд зауважує, що Положення №402 не є тим документом, на підставі якого оформлюються результати проведення службового розслідування за фактом отримання військовослужбовцем травм під час виконання обов'язків військової служби в частині визначення причин та обставин такого отримання. Суд зауважує, що дане Положення №402 використовується військово-лікарськими комісіями при проведенні медичного огляду, а тому відповідач не був зобов'язаний дотримуватися вимог вказаного нормативно-правового акта при оформленні акта службового розслідування та наказу №155 від 11.10.2022.
Водночас, суд зазначає, що офіційне з'ясування всіх обставин у справі є одним з принципів (основних засад) адміністративного судочинства, визначених частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цей принцип, згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, означає, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Керуючись зазначеним принципом, суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.
Як встановлено судом, позивачка з 16.06.2022 по 23.06.2022 входила до складу групи військовослужбовців зведеної роти військової частини НОМЕР_1 , що несли бойове чергування на взводному опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (позиція « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») у населеному пункті Покровське Донецької області, тобто позивачка виконувала свої обов'язки військової служби у складі військового формування, що входило до складу діючої армії.
Крім того, з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2022 №83 також вбачається, що солдат ОСОБА_1 , стрілець першого стрілецького відділення другого стрілецького взводу першої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 за бойовим розпорядження НОМЕР_4 обр ТрО №51 від 12.06.2022 року прибула з відрядження та вибула у відрядження до м. Добропілля Донецької області з 14 червня до окремого розпорядження саме для захисту територіальної цілісності України.
Більше того, в акті службового розслідування йдеться про те, що травмування позивачки сталося під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій.
Зазначене відповідачем не заперечується.
Крім того, як вбачається з матеріалів службового розслідування та зазначено в акті службового розслідування, під час його проведення солдат ОСОБА_2 надав пояснення від 26.09.2022 р., в яких підтвердив, що у період з 16.06.2022 по 23.06.2022 на позиції «Болото» с. Покровське Бахмутського району Донецької області, де він перебував разом з позивачкою, були постійні ворожі артилерійські, мінометні та танкові обстріли.
Відповідно до рапорту солдата ОСОБА_3 від 05.09.2022 р. він бачив, як солдата ОСОБА_1 23.06.2022 увозили з позиції "Болото" в напівпритомному стані, з плямами крові на штанях.
Відповідно до письмового пояснення солдата ОСОБА_4 від 09.09.2022 у період з 16.06.2022 по 23.07.2022 на позиції «Болото» с. Покровське Бахмутського району Донецької області були постійні обстріли ворогом (артилерійські обстріли). В поясненнях вказано, що в цей проміжок часу солдат ОСОБА_1 отримала контузію та травму шиї та спини.
Відповідно до Форми 100, що видана 65 ВМГ 27.07.2022 о 11 год. 50 хв. за номером 2628, за підписом лікаря Мохно, у солдата ОСОБА_1 діагностовано: вертеброгенна торакалгія з больовим синдромом.
Як зазначено вище, відповідно до виписного епікрізу №10702 ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному обстеженні і лікуванні у клініці амбулаторної допомоги НВМКЦ «ГВКГ» з 15.08.2022 по 31.08.2022. В анамнезі захворювання, зокрема, зазначено про те, що в липні 2022 року у позивачки на фоні посилених фізичних навантажень з'явився біль у шийному та грудному відділах хребта. Основний діагноз - хронічна вертеброгенна цервікалгія, торакалгія у фазі загострення з больовим та м'язово-тонічним синдромами. Супутний діагноз - астено вегетативний синдром.
Наведене, на переконання суду, свідчить про безпідставність викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву тверджень про те, що обставини, зазначені позивачкою у рапорті, під час службового розслідування не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до пунктів 8-9 Розділу ІІІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Згідно з Розділом IV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
- дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
- виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
- розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Особи, які проводять службове розслідування, мають право:
- запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);
- отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані);
- з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування;
- за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді;
- ознайомлюватися з необхідними документами, за потреби - знімати з них (отримувати) копії та долучати до матеріалів службового розслідування;
- отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог законодавства на підставі запиту посадової (службової) особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України;
- проводити огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, що стосуються службового розслідування, за результатами якого складати акт огляду з обов'язковим зазначенням:
- предмета огляду та його стислого опису;
- часу, дати, місця (населеного пункту) огляду;
- посади, військового звання, прізвища та імені особи, яка складає документ;
- військового звання, прізвища та імені посадової (службової) особи, яка бере участь у службовому розслідуванні (за необхідності);
- прізвища, імені, по батькові та фактичної адреси проживання двох присутніх осіб;
- фактичного місцезнаходження військової частини, установи, підприємства тощо;
- місця складання документа (номер службового кабінету або іншого приміщення);
- у разі використання технічних (відео-, фото- або аудіо-) засобів - цифрового пристрою, його назви, моделі;
- підписів присутніх осіб на кожному аркуші та їх прізвищ, ініціалів, підписів на останньому аркуші;
- підпису особи, яка склала акт огляду, на останньому аркуші.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
- знати підстави проведення службового розслідування;
- бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування;
- відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
- давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
- з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень;
- порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
- висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
- ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
- оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо всебічності, повноти та об'єктивності проведення службового розслідування, оскільки відображені в акті службового розслідування висновки належним чином не вмотивовані, враховуючи відображені в рапорті позивачки обставини та пояснення, надані військовослужбовцями, присутніми при обставинах отримання позивачкою травми.
Відповідачем не надані суду докази отримання від позивачки письмових пояснень під час проведення службового розслідування з метою встановлення об'єктивної істини; відповідачем не направлялися запити до медичного закладу та витребовувалися пояснення від лікаря Мохно з метою з'ясування характеру травми позивачки та причин, які призвели до цього; відповідачем не проводився огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, що стосуються службового розслідування, за складанням відповідного акта огляду тощо.
При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача відсутність записів відносно позивачки в Журналі бойових дій, оскільки в даному випадку підставою проведення розслідування є саме надходження заяви позивачки, а відсутність записів в журналі не звільняє відповідача від обов'язку провести відповідне розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли травмуванню.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, висновки відповідача про результати службового розслідування не можуть бути визнанні обґрунтованими та повними.
Відтак, суд визнає обґрунтованими доводи позивачки щодо протиправності дій відповідача, які полягають в необ'єктивному відображення в наказі командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 №155 "Про результати службового розслідування" причинного зв'язку між травмуванням ОСОБА_1 та обставинами травмування.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до приписів статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зауважує, що обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання протиправними дій відповідача щодо оформлення акта перевірки є неефективним, з огляду на наявність наказу від 11.10.2022 №155, яким були затверджені результати службового розслідування.
Так, суд зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відтак, за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, суд зазначає, що оскаржувані бездіяльність або дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії.
З урахуванням вказаного, суд вважає, що належний захист порушеного права позивача полягає у визнанні протиправним та скасуванні наказу командира військової частини НОМЕР_1 №155 «Про результати службового розслідування».
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки в межах цієї справи судом встановлено, що службове розслідування за рапортом позивачки було проведено з недотриманням відповідачем вимог щодо всебічності, повноти та об'єктивності проведення службового розслідування, суд вважає, що порушені права позивачки також підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача повторно провести службове розслідування за рапортом позивачки від 05.09.2022, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Військової частин НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про обставини отримання травми за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 та зобов'язання відповідача оформити та видати довідку за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, із відповідним формулюванням згідно поданої позивачкою заявою суд зазначає таке.
Відповідно до статті 87 начальник медичної служби бригади відповідає за організацію та проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у бригаді, своєчасне надання необхідної медичної допомоги травмованим (пораненим) та хворим.
Начальник медичної служби бригади підпорядковується командирові бригади і є прямим начальником для особового складу медичної служби бригади.
На доповнення вимог, викладених у статтях 82-84 цього Статуту, начальник медичної служби бригади зобов'язаний, серед іншого, за результатами проведеного службового розслідування щодо отримання військовослужбовцем поранення (травми, отруєння) складати довідку встановленого зразка про обставини одержання поранення (травми, отруєння). Довідку про поранення (травму, отруєння) в усіх випадках подавати до закладу охорони здоров'я, в якому лікується поранений (травмований), після проведення службового розслідування, але не пізніше 10 діб після отримання поранення (травми, отруєння).
Згідно з пунктом 21.7 Положення №402 від 14.08.2008 довідка про обставини (поранення, контузії, каліцтва), яка оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно, в особовій справі військовослужбовця, є підставою для прийняття постанови ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва). Форма зазначеної довідки закріплена у додатку №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
У той же час, як встановлено в ході розгляду даної справи, при направленні на медичний огляд позивача довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідачем не подавалася, така довідка в матеріалах особової справи позивача також відсутня, оскільки з врахуванням обставин справи позивачка не отримувала відповідної довідки.
Відтак, зважаючи на те, що позивачка перебувала безпосередньо в районі бойових дій, у період з 16.06.2022 по 23.06.2022 входила до складу групи військовослужбовців зведеної роти військової частини НОМЕР_1 , що несли бойове чергування на взводному опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (позиція « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») у населеному пункті Покровське Донецької області, тобто позивачка виконувала свої обов'язки військової служби у складі військового формування, що входило до складу діючої армії, беручи до увагу докази, наявні в матеріалах справи, на переконання суду, відповідач протиправно не склав довідку встановленого зразка про обставини одержання позивачкою поранення та не подав її до закладу охорони здоров'я.
Водночас, така довідка, як було вказано вище, має видаватися та надаватися не військовослужбовцю, а закладу охорони здоров'я.
Таким чином, суд вважає, що порушені права позивачки також підлягають захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не складання та не направлення до закладу охорони здоров'я довідки про обставини отримання 22.06.2022 ОСОБА_1 поранення (травми) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.
Також суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 скласти довідку про обставини отримання 22.06.2022 ОСОБА_1 поранення (травми) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.
З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №155 «Про результати службового розслідування».
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування за рапортом ОСОБА_1 від 05.09.2022, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не складання та не направлення до закладу охорони здоров'я довідки про обставини отримання 22.06.2022 ОСОБА_1 поранення (травми) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 скласти довідку про обставини отримання 22.06.2022 ОСОБА_1 поранення (травми) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.
6. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.