Справа №463/5762/23
Провадження №3/463/1797/23
03 серпня 2023 року суддя Личаківського районного суду м. Львова - Нор Н.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління Патрульної поліції у Львівській області ДППпро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФОП, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
за ч.4 ст. 121 КУпАП, -
на адресу Личаківського районного суду м. Львова 06.07.2023 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 262963 від 24.06.2023 року, з якого вбачається, що 24.06.2023 року о 21:05 год., в м.Львові по вул. Б.Хмельницького, 214, в порушення вимог п. 31.4.3 «г» ПДР України, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 220, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого на розсіювачах світлових приладів нанесено покриття, що зменшує їх прозорість та світлопроникнення.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому заперечив, пояснив про те що 24.06.2023 року о 21:04 год. не здійснював керування транспортним засобом Mercedes-Benz 220, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Б.Хмельницького, 214 у м.Львові, а автомобіль знаходився на стоянці перед торгово-розважальним центром «Вам».
Зазначає, що працівники поліції не надали належних і допустимих доказів того, що на розсіювачі світлових приладів нанесено покриття, що зменшує їх прозорість чи світло пропускання, не вказали, на які саме світлові прилади нанесено покриття. Посилається на долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи із нагрудних камер, з яких видно,що габаритні вогні, фари, вогні стоп сигналу мають достанє світлопропускання. Зазначає, що не було здійснено у встановленому законом порядку перевірки світлопропускної здатності скла. Вважає, що відсутня ознака повторності. Додає, що в матеріалах справи відсутні письмові докази того, що його протягом року було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме не надано належним чином завіреної копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 121 КУпАП, яка набрала законної сили. Вказує на те, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази на підтвердження даного правопорушення, у зв'язку з чим просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи, вважаю, що в притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід відмовити з таких підстав.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 31.4.3 «г» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Диспозицією ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
У свою чергу, диспозицією ч.4 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №262963 від 24.06.2023 року зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Дана обставина підтверджується довідкою з інформаційного порталу від 29.06.2023 року, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.08.2022 року притягався УПП у Львівській області до адміністративної відповідальності за скоєння 16.08.2023 року правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Таким чином, у протоколі викладено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП,
Разом з тим, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП відсутні будь-які докази, що було нанесене на розсіювачах світлових приладів транспортного засобу, яким останній керував, покриття, що зменшує їх прозорість та світлопроникність. До того ж, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, в такому не вказано на які саме світлові прилади нанесено покриття.
Відповідно до стандарту, що установлює вимоги щодо безпечності та методи контролювання технічного стану колісного транспортного засобу, ДСТУ 3649:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №630 від 28.12.2010 року, з метою встановлення відповідності/невідповідності технічного стану колісного транспортного засобу вимогам ДСТУ 3649:2010 проводиться контроль, результати якого оформляються протоколом контролювання технічного стану колісного транспортного засобу, передбачений додатком «В» ДСТУ 3649:2010.
Як встановлено, для перевірки світлопропускної здатності скла використовують, зокрема, тауметр «Блік».
Згідно з матеріалами справи до протоколу не долучено жодного належного і допустимого доказу (акта обстеження, протоколу огляду, висновку експерта) на підтвердження відповідного правопорушення. З огляду на це, долучені відеозаписи не можуть слугувати беззаперечним доказом, що підтверджують факт вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Гурепка проти України" (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява N 25).
Крім того, у справі "Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom" (N 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23- рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому, суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та додані до протоколу.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
В порушення вимог ст. 251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п.1 абз.1 ст. 247, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Суддя: Нор Н.В.