Справа № 560/8820/23
іменем України
04 серпня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2023, без обмеження максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що після проведення індексації пенсія позивача протиправно з 01.03.2023 виплачується з обмеженням максимального розміру.
Відповідач подав до суду відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що розмір пенсії після перерахунку на виконання рішення суду перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що визначено статтею 43 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Тому відсутні підстави для її підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова №168).
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2021 у справі №560/3748/21, яке набрало законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зобов'язано здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром.
На виконання рішення відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019, відтак розмір пенсії склав 16508,25 грн. За перерахунком, здійсненим з 01.03.2023, розмір пенсії становив 20930 грн. Позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії з 01 березня 2023 без обмеження її максимальним розміром, на що відповідач листом від 10.05.2023 відмовив, посилаючись на статтю 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, вперше введене в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 20.12.2016 року.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, виходячи з того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI. Отже, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. При цьому положення статті 2 Закону України № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
На момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсій максимальним розміром, вони суперечать один одному. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 у справі № 340/2476/21.
Водночас, положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, судом зроблений висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на це, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 № 3668-VI.
Це означає, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", є протиправним.
Суд звертає увагу пенсійного органу на те, що перерахунок пенсії повинен проводитись з урахуванням усіх належних позивачу за законом складових пенсійного забезпечення у повному обсязі, право на які ним набуте раніше, та без проведення необґрунтованих обмежень їх розміру всупереч раніше прийнятим судовим рішенням, які містяться у пенсійній справі, якщо такі були прийняті відносно позивача. Суд звертає увагу на зазначене з метою ефективного захисту прав особи та керуючись принципом Верховенства права.
Стосовно наявності у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" положення про підвищення пенсій з 01.03.2023 "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, яке передбачене ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах наведене положення постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 суперечить приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Закон, крім того, не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії ГУПФ суд визнає протиправними, оскільки вони вчинені всупереч приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Зважаючи на це, відповідач протиправно перерахував пенсію позивача з 01.03.2023 з обмеженням її максимальним розміром, а також відмовив у здійсненні коректного перерахунку.
Оскільки відповідач не довів правомірність дій та підстав відмови, і доводи позивача належними доказами не спростував, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , перерахованої з 01.03.2023 з урахуванням індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році."
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , із застосуванням індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 04 серпня 2023 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя І.С. Козачок