Справа № 420/3613/23
03 серпня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши в заяву - ОСОБА_1 (від 26.07.2023 року за № 25289/23) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, у порядку ст. 383 КАС України, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" від 23.02.2022 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надіслати запит до Служби Зовнішньої розвідки України для отримання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови №144 від 23.02.2022 року, та в подальшому провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням раніше виплачених сум з 01.08.2021 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судом встановлено, що виконавчий лист на вказане судове рішення станом на дату постановлення даної ухвали позивачу не видано.
26.07.2022 р. до Одеського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява (вхід.№ 25289/23), в якому останній просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у справі № 420/3613/23; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином виконувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у справі № 420/8261/22, а саме надіслати запит до Служби Зовнішньої розвідки України для отримання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови №144 від 23.02.2022 року, та в подальшому, на підставі отриманої довідки, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, з вище окреслених нормативної конструкції, вбачається, що безумовною передумовою для задоволення судом заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, є встановлення де-факто протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до Конституції України, основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129), суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291 Основного Закону України).
Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення й у процесуальному законодавстві України.
Так, стаття 14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно із частиною 4 статті 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404).
Частина 1 статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” (частина 1 статті 5 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 визначені обов'язкові вимоги до заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання відповідного рішення суду. Зокрема, у такій заяві зазначаються: інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.
Проте, розглянувши заяву ОСОБА_1 , з доданими до неї документами, судом встановлено, що заявником не дотримано вимоги частини 2 статті 383 КАС України, оскільки відсутня як інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання, так і інформація про хід виконавчого провадження.
Суд наголошує, що згідно позиції Верховного Суду (постанова по справі №805/1458/17-а від 21 березня 2019 року, від 05 липня 2021 року по справі №260/636/19, від 18 грудня 2020 року по справі № 200/5793/20-а), звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження стосовно вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, у тому числі, і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, до якої вдаються тоді, коли позивач вичерпав усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Варто зауважити, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, у жодному разі не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є звернення стягувача до суду з такою заявою передчасним.
При цьому судом встановлено, що виконавчий лист на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 року по справі № 420/3613/23 станом на дату постановлення даної ухвали позивачу взагалі не видавався.
Вказана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах” і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті вбачається, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Однак, перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, або виконує неналежним чином, стягував має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону №1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним чи виконано не належним чином, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові по справі №9901/235/20 від 09 грудня 2021 року.
Між тим, як з'ясовано судом, зміст наведених у заяві обставин, хронологія та послідовність дій заявника, не дають наразі підстав вважати, що останній у повному обсязі виконав вимоги частини 2 статті 383 КАС України, згідно з якими суд має прийняти до розгляду подану заяву та за наслідками її розгляду ухвалити відповідне рішення.
Таким чином, у контексті викладеного суд дійшов висновку, що звернення заявника до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України, коли останнім не використано усі можливі засоби щодо виконання рішення суду на підставі Закону №1404-VIII - є передчасним.
До того ж, заявник у вказаній заяві, серед іншого, просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином виконувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у справі № 420/8261/22, а саме надіслати запит до Служби Зовнішньої розвідки України для отримання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови №144 від 23.02.2022 року, та в подальшому, на підставі отриманої довідки, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , - водночас, положеннями ст.383 КАС України не передбачена можливість, за наслідками розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання відповідного рішення суду, зобов'язувати відповідача щодо вчинення будь-яких дій на користь позивача.
Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вимогам частини 2 статті 383 КАС вона ухвалою суду, прийнятою у порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Відтак, враховуючи вищевикладене, оскільки подана ОСОБА_1 заява не відповідає вимогам частини 2 статті 383 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення її заявнику, відповідно до ч.5 ст.383 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 376, 379, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Повернути заяву ОСОБА_1 (від 26.07.2023 року за № 25289/23) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, у порядку ст. 383 КАС України, - заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.
Суддя Ю.В. Харченко