Іменем України
03 серпня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/378/23
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Борзаниці С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Задорожньої Вікторії Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправноою та зобов'язання вчинити певні дії,
17 квітня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника ОСОБА_2 (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач І), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач ІІ), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у період з 28.09.2022 по 20.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 28.09.2022 по 20.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.
Відповідно до бойових наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 (гриф) позивача було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).
Відповідно до довідки, виданою командиром військової частини НОМЕР_2 від 20.01.2023 № 4506, старший сержант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у такі періоди: з 28.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 20.01.2023.
На підставі зазначеного до відповідача була направлена заява про виплату щомісячної доплати у вигляді підвищеної додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ №168 від 28.02.2022, за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у періоди з 28.09.2022 по 20.01.2023.
Відповідачем надано відповідь від 27.03.2023 року за № 25/2150-23-вих, в якій зазначено, що збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують час безпосередньої участі позивача у бойових діях.
Вважає, що відповідач, ігноруючи вимоги Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в період з 28.09.2022 по 20.01.2023 здійснював виплату позивачу додаткову винагороду розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, що вбачається із наданої довідки № 42-М від 24.03.2023 про види грошового забезпечення, що нараховані позивачу.
Зазначає, що відповідач не нарахував та не виплачував позивачу підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 28.09.2022 по 20.01.2023 відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 21.04.2023 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 03.05.2023 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної зяави.
Ухвалою суду від 12.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 05.06.2023 продовжено розгляд справи та залучено до участі у справі в якості другого відповідача військову частину НОМЕР_2 .
Відповідач І подав відзив на позов, в якому заперечував проти заявлених вимог з огляду на таке.
Позивач проходить службу в лавах Державної прикордонної служби України, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.05.2023 №243-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду інспектором прикордонної служби 2 категорії - кулеметником другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування.
На підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби від 16.09.2022 №165 (гриф) військовослужбовці відділу прикордонної служби №2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), зокрема позивач вибули до НОМЕР_3 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на ділянку українсько -білоруського кордону в межах Чернігівської області в оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ).
Позивач у період із початку введення в Україні режиму воєнного стану по теперішній час (час дії ПКМУ №168) постійно виконує обов'язки військової служби.
Таким чином, з урахуванням фактичного часу виконання обов'язків військової служби, позивач в період з вересня - грудень 2022, січень 2023 отримував в повному обсязі додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов'язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником. Наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень не ставить законодавцем військовим частинам прямого обов'язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100000 гривень.
Абзацом 2 пункту 1 наказу 392 встановлено, що додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди необхідна інформація, зокрема, про позивача, у відповідності до Додатку 2 пункту 11 наказу 392 АГ, з зазначенням підстав.
На адресу відповідача І надходили донесення від НОМЕР_3 прикордонного загону від 08.11.2022 № Т/22-4313-22-Вих та від 04.12.2022 № Т/22-4933-22-Вих (період жовтень - листопад 2022 року), в яких зазначено, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 наказу 392 АГ відсутня.
Враховуючи, що за вересень - листопад 2022 підтверджуючих документів щодо залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не надходило, відповідно правових підстав для нарахування додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень, відповідно не вбачається.
Довідка від 20.01.2023 №4506 не відповідає вимогам наказу 628 АГ (не зазначені відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 наказу 628 АГ), тому не може бути взята до уваги як додаткове підтвердження при прийнятті рішення про виплату збільшеної додаткової винагороди.
За період грудень 2022 та січень 2023 (до 20.01.2023) на адресу відповідача донесення із додатком за формою наведеною у п. 8 наказу 628 АГ від начальника НОМЕР_3 прикордонного загону не надходили.
Враховуючи, що за грудень 2022 та січень 2023 підтверджуючих документів щодо залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не надходило, відповідно правових підстав для нарахування додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень, не вбачається.
Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби від 19.12.2022 №229 (гриф) та бойового наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 17.01.2023 №263 (гриф) військовослужбовці відділу прикордонної служби №2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), зокрема позивач вибули до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) 20.01.2023.
Крім того, віднесення Чернігівської області до району ведення бойових дій за період вересень - грудень 2022 не надає права на отримання додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень щомісячно, оскільки доказів, що в районі бойових дій (Городянська ОТГ Чернігівського району) впродовж певного часу велись бойові дії, не надано. Всі вогневі ураження або бойові дії мають фіксуватися в розділі ІІ Журналу службово-бойових дій.
Відповідно до наказу Головнокомандуючого ЗСУ «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» №26 від 02.02.2023 (зі змінами від 14.02.23 №35) Чернігівська область з січня 2023 року виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
Окрім того, до розділу 2 Журналу службово-бойових дій за період з вересня 2022 по січень 2023 року вносились загальні дані обстановки вздовж українсько - білоруського кордону в межах Городянської ОТГ Чернігівського району на ділянці відповідальності НОМЕР_3 прикордонного загону імені князя Володимира Великого.
В рапортах №1474 від 01.11.2022 та №1883 від 01.12.2022 начальника відділу прикордонної служби №2 вказані бойові розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зміст даних бойових розпоряджень відповідачу І не відомий, оскільки військовослужбовці відділу прикордонної служби №2 знаходились в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_3 прикордонного загону на ділянці відповідальності НОМЕР_3 прикордонного загону.
Отже, відповідач І не отримав підтвердження інформації про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, тому в його діях відсутня протиправна бездіяльність.
Вважає, що рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 полковника ОСОБА_3 щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової винагороди за період жовтень - грудень 2022 по січень 2023 року є законним, прийнятим в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами України. Відповідно будь- яких правових підстав щодо нарахування та виплати Позивачу додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень за період жовтень - грудень 2022 та січень 2023 року немає.
Відповідач ІІ надав пояснення, в яких зазначено таке.
Старший сержант ОСОБА_1 в період з 28.09.2022 по 20.01.2023 перебував в оперативному підпорядкуванні (перебував у відрядженні) 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого, у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебував, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у складі НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ).
Таким чином, копії наказів, витягів з наказів та інших документів (заяв, рапортів, листів, тощо) на підтвердження прийняття на службу старшого сержанта ОСОБА_1 у НОМЕР_3 прикордонного загону імені князя Володимира Великого відсутні, так як у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Позивач не перебував.
Надати документи, які підтверджують його відрядження до військової частини НОМЕР_2 також не має можливості, так як, відповідно до вищезазначеної Інструкції, вони знаходяться за місцем його служби - у військовій частині НОМЕР_1 , яка є їх володільцем.
Бойові накази (розпорядження) видавалися стосовно підрозділу в якому проходить службу ОСОБА_1 , а не стосовно ОСОБА_1 , дані накази (розпорядження) надати не є можливим, оскільки вони мають гриф з обмеженим доступом «Таємно».
Інформацію щодо кількості бойових чергувань старшого сержанта ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) надати не має можливості, так як облік несення служби здійснювався 2 відділом прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) та не є власністю ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).
Довідка про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії стосовно ОСОБА_1 надана представнику ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) в одному примірнику.
Повідомлено, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються щомісячно наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період з 01.10.2022 по 31.12.2022 Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. З 01.01.2023 відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» (володільцем даного бойового розпорядження є Генеральний штаб Збройних Сил України) Чернігівська область виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) проходить службу в лавах Державної прикордонної служби України.
В період з 28.09.2022 по 20.01.2023 позивач перебував в оперативному підпорядкуванні (перебував у відрядженні) 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого на ділянці українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області.
Оскільки вказана обставина визнається сторонами, а у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо достовірності цієї обставини або добровільності її визнання сторонами, то відповідно до частини першої статті 78 КАС України вказана обставина не підлягає доказуванню.
Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_2 від 20 січня 2023 року № 4506 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 28.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 20.01.2023.
Підставою для видачі цієї довідки зазначений бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України № 165 гриф від 16 вересня 2022 року.
Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 03 жовтня 2022 року № 3137-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.
Відповідно до Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за вересень 2022 року, який є додатком до наказу від 03 жовтня 2022 року № 3137-ОС під порядковим номером 482, значиться старший сержант ОСОБА_1 , період проходження служби з 01-30.09.2022, кількість діб - 30, сума - 30000,00 грн.
Начальник відділу прикордонної служби № 2 Володимир Вальчук рапортом від 01.02.2023 відповідно до вимог Постанови № 168 та Наказу № 392-АГ, а також з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 полковника ОСОБА_3 полковником ОСОБА_4 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби № 2 військової частини НОМЕР_1 , за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за за вересень 2022 року, зокрема, старшому сержанту ОСОБА_1 за період проходження служби з 28.09.2022 по 30.09.2022, кількість діб - 3, підстава - БР начальника 105 прикз №1322-дск від 22.09.2022 «Про прийом-передачу підрозділів», журнал бойових дій № 53 дск ст. 2-8.
Отже, зазначений рапорт був скадений в лютому 2023 року.
Згідно із довідкою № 42-М від 24.03.2023 про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01.10.2022 по 31.01.2023 та архівною відомістю № 161-М від 24.05.2023 за період з січня 2022 року по травень 2023 року позивачу в жовтні 2022 року виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за вересень 2022 року.
Також, згідно із довідкою № 42-М від 24.03.2023 про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01.10.2022 по 31.01.2023 та архівною відомістю № 161-М від 24.05.2023 за період з січня 2022 року по травень 2023 року позивачу в листопаді 2022 року виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за жовтень 2022 року.
Начальник відділу прикордонної служби № 2 Володимир Вальчук рапортом від 01 листопада 2022 року відповідно до вимог Постанови № 168 та Наказу № 392-АГ, а також з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану клопотав перед першим заступником начальника загону - комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_5 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби № 2 військової частини НОМЕР_1 , за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, зокрема, старшому сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 163) за період проходження служби з 01.10.2022 по 31.10.2022, кількість діб - 31, підстава - бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 30 вересня 2022 року № 601-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 21 жовтня 2022 року № 668-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 26 жовтня 2022 року № 690-ДСК, розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 28 жовтня 2022 року № 699-ДСК, Журнал бойових дій № 53 дск ст.7-14, 52-62.
Зазначений рапорт за резолюцією коменданта ПКШР 24 направлений до НОМЕР_3 прикордонного загону, який, в свою чергу, листом від 08 листопада 2022 року № 22/4313-22-Вих скерував рапорт до військової частини НОМЕР_1 . У листі також вказано, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 Наказу № 392-АГ відсутня.
Згідно із довідкою № 42-М від 24.03.2023 про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01.10.2022 по 31.01.2023 та архівною відомістю № 161-М від 24.05.2023 за період з січня 2022 року по травень 2023 року позивачу в грудні 2022 року виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за листопад 2022 року.
Начальник відділу прикордонної служби № 2 Володимир Вальчук рапортом від 01 листопада 2022 року відповідно до вимог Постанови № 168 та Наказу № 392-АГ, а також з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану клопотав перед першим заступником начальника загону - комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_5 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби № 2 військової частини НОМЕР_1 , за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, зокрема, старшому сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 161) за період проходження служби з 01.11.2022 по 30.11.2022, кількість діб - 30, підстава - бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 30 вересня 2022 року № 601-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 21 жовтня 2022 року № 668-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 26 жовтня 2022 року № 690-ДСК, розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 28 жовтня 2022 року № 699-ДСК, Журнал бойових дій № 53 дск ст.13-20, 60-67.
Згідно із довідкою № 42-М від 24.03.2023 про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01.10.2022 по 31.01.2023 та архівною відомістю № 161-М від 24.05.2023 за період з січня 2022 року по травень 2023 року позивачу в січні 2023 року виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за грудень 2022 року.
Доказів складання для направлення військовою частиною НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 рапорту та документів для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за грудень 2022 року не надано.
Також, згідно із довідкою № 42-М від 24.03.2023 про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01.10.2022 по 31.01.2023 та архівною відомістю № 161-М від 24.05.2023 за період з січня 2022 року по травень 2023 року позивачу в лютому 2023 року виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за січень 2023 року та виплачено додаткову винагороду 70000 у розмірі 13548,39 грн за 6 днів січня 2023 року.
Також судом встановлено, що адвокат Гайструк А.С. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 від 28.02.2020 за період: з 28.09.2022 о 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 20.01.2023.
Листом від 27.03.2023 № 25/2150-23-Вих військова частина НОМЕР_1 відмовила у виплаті додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн через не надходження від військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 документів, що підтверджують час безпосередньої участі старшого сержанта ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, пребуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій. Також вказано, що виплата позивачу збільшеної додаткової винагороди за період з 01 по 20 січня 2023 року не передбачена, оскільки у відповідності до наказу Головнокомандувача ЗСУ від 02 лютого 2023 року № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Чернігівська область в період з 01 по 31 січня 2023 року не входила до районів ведення воєнних (бойових) дій.
Надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, зауважив, що «служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п'ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов'язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо».
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ № 64/202), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу № 64/202 визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
У подальшому, Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону № 389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно із положеннями статті 1 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 661-IV основними функціями Державної прикордонної служби України зокрема є:
охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;
охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;
ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «Про оперативно-розшукову діяльність»;
участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України;
координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду - виїзду.
Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України (частина друга статті 2 Закону № 661-IV).
Частиною першою статті 6 Закону № 661-IV визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно із пунктами 3, 4 статті 19 Закону № 661-IV на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.
Отже, за вище наведеного правового регулювання, відповідач входить до структури Державної прикордонної служби України, а тому починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та на час розгляду даної адміністративної справи здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій;
район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Частиною першою статті 12 Закону № 1932-XII визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1146 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 01 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій).
Згідно із пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
На виконання Указу № 64/2022 та пункту 2-1 Постанови № 168, з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, 30 липня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 392-АГ) (підлягав застосуванню з 01 серпня 2022 року до 01 грудня 2022 року).
Щодо посилань позивача на обов'язковість державної реєстрації наказів Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ та № 628-АГ, суд зазначає таке.
Статтею 1 Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (далі - Указ № 493/92) установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Згідно із частиною другою статті 2 Указу № 493/92 державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 3 Указу № 493/92 нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (далі - Положення № 731).
Відповідно до пункту 2 Положення № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов'язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб'єкта нормотворення.
У пункті 5 Положення № 731 визначено, що на державну реєстрацію не подаються акти:
а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;
в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;
д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
Абзацами першим та другим пункту 15 Положення № 731 визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
З аналізу наказів Адміністрації Держприкордонслужби №392-АГ та №628-АГ встановлено, що вони мають роз'яснювальний характер щодо реалізації вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
Крім того, зазначені накази не встановлюють, не змінюють, не доповнюють та не скасовують організаційно-правовий механізм реалізації права військовослужбовців на отримання додаткової винагороди. Також зазначені накази не мають міжвідомчого характеру, оскільки стосуються вирішення питання виключно виплати військовослужбовцям конкретного відомоства (за спірних правовідосин - Державної прикордонної служби України) додаткової винагороди.
Тобто, накази Адміністрації Держприкордонслужби №392-АГ та №628-АГ не підпадають під ознаки, визначені пунктом 2 Положення № 731.
Пунктом 1 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 533, визначено, що Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Отже, саме Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність Адміністрації Держприкордонслужби та є вищестоящим органом відносно неї.
З огляду на зазначене, накази Адміністрації Держприкордонслужби №392-АГ та №628-АГ підпадають під ознаки, визначені підпунктами «д» та «е» пункту 5 Положення № 731, та, як наслідок, не підлягають державній реєстрації.
Таким чином, зазначені накази пдлягають застосуванню до спірних правовідносин, а доводи позивача в цій частині судом відхиляються.
Щодо права позивача на отримання збільшеної додаткової винагороди у період з 28.09.2022 по 20.01.2023, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 Наказу № 392-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2 Наказу № 392-АГ визначено, що заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем:
1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійнорозвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Згідно із пунктом 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційновахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Наказу № 392-АГ визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Згідно із пунктом 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Пунктом 12 Наказу № 392-АГ встановлено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4 - 6 цього наказу.
На заміну Наказу № 392-АГ Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 628-АГ) (підлягав застосуванню з 01 грудня 2022 року).
Відповідно до пункту 1 Наказу № 628-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2 Наказу № 628-АГ передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, в тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу технічної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових (спеціальних) завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншої технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морських та річкових акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.
Згідно із пунктом 3 Наказу № 628-АГ документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або в заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені, та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Відповідно до пункту 5 Наказу № 628-АГ виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів Голови Держприкордонслужби, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.
Пунктом 7 Наказу № 628-АГ визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 3 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 цього наказу.
Згідно із пунктом 8 Наказу № 628-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Судом встановлено та визнається сторонами, що у період з 28.09.2022 по 20.01.2023 позивач перебував в оперативному підпорядкуванні (перебував у відрядженні) 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого.
Отже, нарахування та виплата військовою частиною НОМЕР_1 збільшеної додаткової винагороди позивачу за спірний період повинна здіснюватися на підставі наданих 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого документів, підтверджуючих безпосередню участь позивача у бойових діях або відповідних заходах.
На підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у період з 28.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022 та з 01.112022 по 30.11.2022 надані рапорти начальника відділу прикордонної служби № 2 Володимира Вальчука від 01 листопада 2022 року, від 01 грудня 2022 року та від 01 лютого 2023 року. Однак, в листах про направлення даних рапортів до військової частини НОМЕР_1 для прийняття рішення в межах компетенції зазначено, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 Наказу № 392-АГ відсутня.
Однак, суд наголошує, що згідно до вимог наказів № 392-АГ та № 628-АГ обов'язковою умовою прийняття таких документів для подальшого нарахування додаткової винагороди конкретному військовослужбовцю є зазначення відомостей про підтверджуючі документи.
Крім того, суд зазначає, що рапорт за вересень 2022 року складено лише 01 лютого 2023 року, тобто, з порушенням строку визначеного пунктом 11 Наказу № 392-АГ.
З пояснень військової частини НОМЕР_2 вбачається, що бойові накази (розпорядження) видавалися стосовно підрозділу, в якому проходить службу ОСОБА_1 , а не стосовно самого військовослужбовця, дані накази (розпорядження) надати не є можливим, оскільки вони мають гриф з обмеженим доступом «Таємно».
Крім того, в самих листах про направлення рапортів стосовно позивача до військової частини НОМЕР_1 зазначено, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 Наказу № 392-АГ відсутня.
Таким чином, вищезазначені рапорти не підтверджені належною інформацією відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 Наказу № 392-АГ, а тому не можуть бути підставою для нарахування додаткової винагороди.
Щодо довідки військової частини НОМЕР_2 від 20 січня 2023 року № 4506 суд зазначає, що підставою для її видачі є бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України № 165 гриф від 16 вересня 2022 року, яким визначено залучення виключно підрозділу, в якому проходить службу позивач, а не конкретно самого позивача. Будь-яких доказів залучення саме позивача судом не виявлено, а сторонами не надано.
Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), станом на 10 грудня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15 грудня 2022 року № 297) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789, деякі територіальні громади Чернігівської області є територіальними громадами, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), деякі територіальні громади Чернігівської області є територіальними громадами, які віднесені до територій, на яких ведуться (велись) бойові дії (територій можливих бойових дій).
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 січня 2023 року № 1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено такі райони ведення бойових дій з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року: Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська області та акваторія Чорного та Азовського морів в межах територіальних вод.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 лютого 2023 року № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Чернігівська область не визначена районом ведення воєнних (бойових дій) з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року.
Суд зауважує, що з вищенаведених положень статті 1 Закону № 1932-ХІІ слідує, що саме до повноважень Головнокомандувача Збройних Сил України належить визначення території України, на якій впродовж певного часу ведуться та/або можуть вестися воєнні (бойові) дії, - території ведення воєнних (бойових) дій.
Отже, судом встановлено, що зміст наказів Головнокомандувача Збройних Сил України вказує на включення всієї території Чернігівської області до районів ведення воєнних (бойових) дій до 31 грудня 2022 року включно.
При цьому, суд зазначає, що сам лише факт безпосереднього перебування позивача в районах ведення воєнних (бойових дій) не є підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях або заходах та не є підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди.
Таким чином, аналіз наданих та зібраних судом доказів свідчить про те, що належних доказів на підтвердження участі позивача у бойових діях або заходах для нарахування та виплати додаткової винагорои за період з 28.09.2022 по 20.01.2023 позивачем не надано, а судом не виявлено, що є підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог.
Крім того, як на підставу для необхідності застосування наказів № 392-АГ та № 628-АГ, суд зазначає таке.
Так, згідно пункту 15 Положення № 731 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.
У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов'язковим.
Якщо вважати, що зазначені накази підлягають обов'язковій реєстрації у Міністерстві юстиції України, то вони в силу приписів абзацу другого пункту 15 Положення № 731 важаются такими, що не набрали чинності і не підлягають застосуванню.
Однак, при цьому будь-яких інших нормативно-правових актів стосовно реалізації права військовослужбовців конкретного відомства (за спірних правовідносин - Державна прикордонна служба України) на виплату додаткової винагороди не приймалося.
Будь-яких інших нормативно-правових актів щодо порядку реалізації права усіма відомствами (Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським) Кабінетом МіністрівУкраїни додатково не приймалося. Також з цього приводу не приймалося будь-яких міжвідомчих нормативно-правових актів, які стосуються усіх відомств.
За вказаних обставин відсутнє будь-яке правове регулювання, яке встановлює порядок отримання відовідних сум за умови участі у бойових діях або заходах.
Однак пунктом 2-1 Постанови КМУ № 168 установлено, що саме керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди.
Саме на реалізацію постанови КМУ № 168 керівником Державної прикордонної служби України були прийняті накази № 392-АГ та № 628-АГ, які стосуються виключно військовослужбовців Державної прикордонної служби України, та не мають міжвідомчого характеру.
Таким чином, зазначений аналіз зайвий раз свідчить про необхіність застосування до спірних правовідносин наказів № 392-АГ та № 628-АГ, які не підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову адвоката Задорожньої Вікторії Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 28.09.2022 по 20.01.2023, з урахуванням фактично сплачених сум - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Борзаниця