Іменем України
04 серпня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/661/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
16.06.2023 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячної надбавки в розмірі 10 % до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень за період з 28 квітня 2017 року по 03 березня 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку в розмірі 10 % до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень за період з 28 квітня 2017 року по 03 березня 2020 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 09.03.2017 № 168 о/с, з 01.03.2017 його було призначено на посаду слідчого слідчого відділення Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області. Розпорядженням УСБУ в Луганській області №232д/ДСК від 28.04.2017 позивачу надано допуск до державної таємниці за формою 2, оскільки характер роботи на займаній посаді передбачав роботу по забезпечення режиму таємності, а також роботу з документами, справами, матеріальними носіями інформації, які вимагають наявність доступу до державної таємниці.
Наказом № 167 о/с від 24.02.2020 «По особовому складу» позивача, слідчого слідчого відділення Новоайдарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області старшого лейтенанта поліції звільнено зі служби за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням) з 03.03.2020, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 06 років 06 місяці 28 днів, у пільговому обчисленні 05 роки 09 місяців 24 дні, відрахувавши з грошового забезпечення кошти за 25 діб щорічної чергової оплачуваної відпустки, встановивши відсоток премії за березень 2020 року 89,91%.
Інші виплати, компенсації, які передбачені чинним законодавством позивачу виплачені не були.
Під час проходження служби, прийняття наказу про звільнення від 24.02.2020, а також після звільнення 03.03.2020, Головне управління Національної поліції в Луганській області відповідно до чинного законодавства, не здійснило зі мною розрахунків щодо виплати щомісячної надбавки в розмірі 10 % до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень за період з 28 квітня 2017 року по 03 березня 2020 року та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року, з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року, що підтверджується довідками з Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Луганській області про нараховане грошове забезпечення.
01 червня 2023 року листом № 1214/111/22/05-2023 ГУНП в Луганській області повідомило, що наказом НПУ від 22.12.2020 № 1014 Новоайдарський ВП ГУНП в Луганській області реорганізовано та усі посади цього підрозділу скорочені. Наказом НПУ від 14.07.2022 № 500 штат Щастинського РУП ГУНП в Луганській області скасовано та усі посади скорочені, у зв'язку з чим надати засвідчену належним чином копію посадової інструкції не надається можливим. У зв'язку зі збройною агресією рф відповідно до пункту 747 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 (із змінами) в РСО Щастинського РВП ГУНП в Луганській області знищені розпорядчі документи, облікові картки громадянина про надання допуску та доступу до державної таємниці, а також листування з питань встановлення надбавок за роботу в умовах режимних обмежень. У зв'язку з вищевикладеним, нарахувати та виплатити надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у період з 01.03.2017 по 03.03.2020 не уявляється можливим.
26 травня 2023 року листом №78/3/26/К-63 від 26.05.2023, виданим начальником 3-го управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях повідомлено, що розпорядженням УСБУ в Луганській області №232д/ДСК від 28.04.2017 позивачу надавався допуск до державної таємниці за формою 2, який скасовано розпорядженням ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях №40д від 31.08.2020.
23 травня 2023 року листом № 1134/111/22/05-2023 Головне управління Національної поліції в Луганській області повідомило, що правові підстави для нарахування та виплата індексації грошових доходів поліцейським Національної поліції України з листопада 2015 по жовтень 2017 року відсутні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах. За січень 2018 року індексація поліцейським ГУНП в Луганській області нараховувалась та сплачувалась у березні 2020 року, тобто на час її виплати позивача було звільнено зі служби в поліції, у зв'язку з чим зазначена виплата не була перерахована.
Підставою для подання вказаного позову є ненарахування та невиплата позивачу надбавки до посадового окладу за виконання роботи, яка передбачає доступ до державної таємниці (надбавки за роботу в умовах режимних обмежень) за період з 28 квітня 2017 року по 03 березня 2020 року, а також ненарахування та невиплата індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та січень 2018 року, що виражається у протиправній бездіяльності Головного управління Національної поліції в Луганській області здійснити такі виплати, яка призвела до порушення законних прав на отримання вищевказаних виплат у належному розмірі.
Ухвалою суду від 20.06.2023 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26.06.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Національної поліції в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог з огляду на наступне.
Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України "Про державну таємницю" від 21.01.1994 №3855-XII.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №3855-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 10 років; для форми 3 - 15 років.
Допуск до державної таємниці із ступенями секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно" надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.
Частина шоста статті 22 Закону №3855-XII визначає, що надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.
За змістом статті 30 Закону №3855-ХІІ у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог вказаної норми Кабінет Міністрів України постановою від 15.06.1994 №414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з пунктом 2 Положення особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Пунктами 5 та 6 Положення передбачено, що такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
Умови, за яких державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації можуть отримати дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, встановлено у статті 20 Закону № 3855-ХІІ.
Відповідач вважає, що необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.
Тобто, на думку відповідача, необхідно розмежувати поняття «доступ» до державної таємниці» та «допуск» до державної таємниці.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджені наказом МВС України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799.
Пунктом 3 розділу І Порядку №260 встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 7 розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень, крім поліцейських, які займають посади в режимно-секретних органах, та за своїми функціональними обов'язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці (далі - поліцейські, які проходять службу в умовах режимних обмежень, крім поліцейських, які займають посади в режимно-секретних органах,)), установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів заступників керівника органу - керівникам структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції - іншим поліцейським, погоджених з режимно-секретним органом, за умови надання допуску таким поліцейським та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.
Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач у позові не зазначає, що мав саме доступ до відомостей, що становлять державну таємницю, а зазначає лише можливість роботи з зазначеними відомостями згідно функціональних обов'язків.
11.05.2023 на електронну пошту відповідача надійшла заява позивача, у якій ОСОБА_1 просив нарахувати та виплатити йому надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у відповідному розмірі, від посадового окладу (з урахуванням форми допуску до державної таємниці) за періоди з 01.03.2017 по 03.03.2020.
В свою чергу листом ГУНП в Луганській області від 04.06.2023 № 1214/111/22/05-2023 позивач був повідомлений , що відомості про надання керівником Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області (або виконуючим його обов'язки) рапорту щодо роботи ОСОБА_1 у спірний період з відомостями, що становлять державну таємницю відсутні. Наказ про встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, відповідно до наявної в ГУНП інформації, не видавався а тому підстави нарахування та виплати позивачу відповідної надбавки відсутні.
Таким чином, відповідач вважає, що будь-яких документів, які б свідчили про службу (роботу) в умовах режимних обмежень під час проходження служби у поліції у спірний період позивачем відсутні.
Щодо вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Луганській області щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2017 по 31.10.2017 та за період з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2017 по 31.10.2017 та за період з 01.01.2018 по 31.10.2018 відповідач зазначає наступне.
Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України «Про Національну поліцію» (визначено преамбулою).
Положенням про Національну поліцію України, затвердженим постановою КМУ від 28.10.2015 № 877, зі змінами, визначено, що НПУ фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання (підпункт 9 пункту 5 Положення № 877).
Голова НПУ приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Національна поліція (підпункт 27 пункту 11 Положення № 877).
Спірні правовідношення врегульовані Законом України "Про індексацію грошових доходів населення» (надалі Закон ) та постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
В свою чергу постановою КМУ від 18.10.2017 № 782 було внесено зміну до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова “військовослужбовців” словом, «поліцейських».
При цьому відповідач зазначає, що Порядок № 1078 в редакції, яка діяла до набрання чинності постанови КМУ № 782 взагалі не передбачав індексацію грошового забезпечення поліцейських, а тому бюджетні асигнування на ці виплати не надходили, а кошторис на сплату грошового забезпечення такі виплати не передбачав.
Згідно довідки УФЗБО ГУНП в Луганській області від 22.06.2023 № 503/111/22- 2023 за січень 2018 року індексація поліцейським ГУНП в Луганській області нараховувалась та сплачувалась у березні 2020, після звільнення ОСОБА_1 зі служби. Оскільки він вже не перебував у трудових правовідношеннях з Головним управлінням, зазначена виплата не була здійснена.
Таким чином, на думку відповідача, правові підстави для нарахування та виплати індексації грошових доходів поліцейським Національної поліції України з листопада 2015 року по жовтень 2017 року були відсутні.
27.06.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, зокрема, зазначив, що твердження відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та індексації грошового забезпечення є необґрунтованими та неприйнятними. Той факт, що у спірний період не видавалися наказ (накази) про встановлення і виплату позивачу по справі надбавку за роботу в умовах режимних обмежень не може бути свідченням невиконання позивачем роботи, пов'язаної з доступом до державної таємниці і як наслідок невиплати цієї надбавки.
Посилання відповідача на те, що наявність допуску до державної таємниці у позивача під час проходження служби не тягне за собою обов'язку автоматично нараховувати та виплачувати надбавку за роботу в умовах режимних обмежень, оскільки позивач, на думку відповідача, не працював із відомостями, що становлять державну таємницю, є необґрунтованими, оскільки у разі коли особа має відповідний доступ до державної таємниці і за умовами своєї професійної діяльності працює з відомостями, які становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень.
Посилання представника відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.08.2019 у справі № 820/5122/17 позивач вважає неприйнятним, оскільки відповідно до постанови від 28.01.2021 по справі № 240/229/20 та постанови від 27.05.2020 по справі № 806/2056/18 (на які позивач посилався у позові), винесених вже після розгляду у справі № 820/5122/17, Верховний Суд вказав, що робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов'язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов'язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв'язку з чим у неї відповідно статті 30 Закону № 3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.
Події, які трапилися після 24.02.2022 у зв'язку зі збройною агресією рф, що призвели за собою знищення в РСО Щастинського РВП ГУНП в Луганській області розпорядчих документів, облікових карток громадянина про надання допуску та доступу до державної таємниці, а також листування з питань встановлення надбавок за роботу в умовах режимних обмежень, що унеможливлює надання вищевказаних документів за спірний період, не можуть слугувати про відсутність у позивача права на отримання виплати щомісячної надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень за спірний період.
28.06.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій зазначено, згідно з частиною 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» якою передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики. Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У даному контексті також важливо зазначити, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція. Звертає увагу суду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2021 року по справі №160/2520/20 де зазначено, що необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є, окрім наявності в особи допуску до державної таємниці, ще й виконання такою особою робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці. Аналогічна правова позиція, що викладена в постановах Верховного Суду від 25.07.2019 року у справі № 296/6615/17, від 07.08.2019 року у справі № 820/5122/17, від 06.03.2019 року у справі № 820/2596/19 а також у пункті 29 постанови Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 400/2913/20 (провадження № К/990/1276/22).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.03.2020 № 1201-5000276369, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями паспорту громадянина України, картки платника податків.
Довідкою за підписом начальника УКЗ ГУНП в Луганській області полковника поліції О. Теслюка підтверджено, що позивач старший лейтенант поліції Кірюшин Д.Л. проходив службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції України з 05.08.2013 по 03.03.2020.
Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Луганській області від 09.03.2017 № 168 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено слідчим слідчого відділення Новоайдарськго відділу поліції в Луганській області з 01.03.2017.
Наказом від 24.02.2020 № 167 о/с звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 слідчого слідчого відділення Новоайдарського відділу поліції ГУНП в Луганській області за суд зазначає таке. 77 ч. 1 п. 7 за власним бажанням з 03.03.2020.
11.05.2023 позивач звертався із заявою до ГУНП в Луганській області, в якій, серед іншого, просив нарахувати та виплатити надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у відповідному розмірі від посадового окладу (з урахуванням форми допуску до державної таємниці) за періоди 01.03.2017 по 03.03.2020.
Листом від 01.06.2023 № 1214/111/22/05-2023 у відповідь на звернення позивача ГУНП в Луганській області повідомило, що відомості про надання керівником Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області (або виконуючим його обов'язки) рапорту щодо роботи позивача з відомостями, що становлять державну таємницю відсутні. Наказ про встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень відповідно до наявної в ГУНП в Луганській області інформації не видавався. Інформація про те, чи мав позивач доступ до державної таємниці та працював з відомостями, що становлять державну таємницю, відсутня. У зв'язку із збройною агресією рф відповідно до діючого законодавства в РСЗО Щастинського РВП ГУНП в Луганській області знищені розпорядчі документи, облікові картки громадянина про надання доступу та допуску до державної таємниці а також листування з питань надбавок за роботу в умовах режимних обмежень. У зв'язку з викладеним нарахувати та виплатити надбавку за роботу в умовах режимних обмежень відсутні.
08.05.2023 позивач звернувся до ГУНП в Луганській області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити його заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з березня 2017 року по жовтень 2017 року та за січень 2018 року.
Листом від 23.05.2023 № 1134/111/22/05-2023 у відповідь на звернення позивача відповідач повідомив, що відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 Порядку № 1078 в редакції, що діяла з листопада 2015 року по жовтень 2017 року не передбачено індексацію грошового забезпечення поліцейських, а тому бюджетні асигнування на ці виплати не надходили, в кошторис на сплату грошового забезпечення такі виплати не передбачав. За січень 2018 року індексація грошового забезпечення поліцейським ГУНП в Луганській області нараховувалась та сплачувалась у березні 2020 року, тобто на час, коли позивача було звільнено зі служби в поліції.
Згідно з довідками Головного управління Національної поліції в Луганській області від 23.12.2022 №№ 173,174,175 у період з 01 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон № 580-VIII.
Згідно з частинами першою, п'ятою статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до положень статті 4 Закону № 1282-ХІІ:
індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша);
обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (частина друга);
для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті (частина третя);
підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта).
Отже, безпосередньо законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078 у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 "Про внесення змін до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення" та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Відповідач посилається на те, що саме невключення поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, було підставою для не проведення індексації позивачу.
Проте суд зазначає, що саме частиною п'ятою статті 94 Закону № 580-VIII визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Змін до зазначеної статті у спірному періоді не вносилося, ця норма закону була дійсною.
В силу положень частини другої статті 8 Закону № 1282-ХІІ за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Критерії виплати грошового забезпечення, зокрема, поліцейським Національної поліції, визначають Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799.
Відповідно до пункту 11 розділу I вказаного Порядку грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Суд зазначає, що вказані відповідачем обставини (не включення поліцейських до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації) не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення, оскільки право позивача на індексацію його грошового забезпечення передбачено статтею 94 Закону № 580-VIII, тобто нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, що спростовує доводи відповідача в цій частині.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому, обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
В той же час суд зазначає, що індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.
Як вже зазначалося вище, індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін, обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 % (абзац другий пункту 1-1 Порядку № 1078). Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації.
Отже, можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. В свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.
Індекс споживчих цін (надалі - ІСЦ) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які придбаває населення для невиробничого споживання. Цей показник розраховується на основі споживчого набору товарів продовольчого та непродовольчого призначення і послуг. Зазначений набір товарів (послуг) є єдиним для всіх регіонів країни та ґрунтується на структурі споживчих грошових витрат домогосподарств міських поселень.
Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр").
Відповідно до пункту 10-2 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
У місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцстрахування, значення ІСЦ приймається за 1 або 100 % (абзац перший пункту 5 Порядку № 1078).
Оскільки Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року. Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015 року.
В свою чергу, за даними Держстату України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації, за грудень 2015 року становив 100,7 %. Цей індекс опубліковано в січні 2016 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в лютому 2016 року, не настає. В подальшому наростаючим підсумком індекс споживчих цін перевищив поріг інфляції в квітні 2016 року - 103,5 %, відтак право на індексацію виникне у червні 2016 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2016 року).
Отже, в квітні місяці 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103 % та склав 105,79 %, а тому у працівників поліції виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року. За таких обставин, починаючи з червня 2016 року в органів Національної поліції виник кореспондуючий обов'язок провести нарахування індексації грошового забезпечення працівників поліції в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період.
У спірних правовідносинах спірним періодом ненарахування та невиплати позивачу індексації є березень 2017 року - жовтень 2017 року.
Відповідно до інформації Держстату України та довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Луганській області щодо ймовірного розрахунку індексації грошового забезпечення позивача в березні 2017 року індекс споживчих цін для індексації їх заробітної плати з розрахунку базового місяця листопад 2015 року становив - 1,143 %.
Отже, відповідно до чинного законодавства наявні підстави для нарахування індексації позивачу.
Відповідно до абзаців третього-п'ятого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
З системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що сума індексації не нараховується, якщо в місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцстрахування, розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Водночас, якщо у разі якщо підвищення зарплати відбувається за рахунок інших її складових, наприклад збільшення доплат, надбавок та премій, які не мають разового характеру, але тарифна ставка (оклад) не підвищується, то сума індексації не зменшується на розмір підвищення зарплати. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини ІСЦ порога індексації.
Отже, починаючи з 01 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року у відповідача виник обов'язок здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що дію Порядку № 1078 поширено на поліцейських тільки після внесення до нього змін за постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, тому тільки з набранням чинності Постановою № 782 (24 жовтня 2017 року) за відповідачем виник обов'язок щодо індексації грошового забезпечення позивача.
В обґрунтування заперечень проти виплати позивачу індексації грошового забезпечення за січень 2018 року, відповідач зазначає, що індексація поліцейським ГУНП в Луганській області нараховувалась та сплачувалась у березні 2020 року, тобто після звільнення ОСОБА_1 зі служби, а оскільки він вже не перебував у трудових правовідносинах з відповідачем, зазначена виплата не була здійснена.
Проте суд відхиляє такі твердження відповідача як безпідставні, оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Більш того, в силу положень частини другої статті 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 31 січня 2019 року в справі № 823/2249/18.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 825/874/17.
Підсумовуючи викладене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на відсутність підстав для нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських у період з 01 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, та держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань.
Також суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на відсутність підстав для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, а тому відновленням порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки в розмірі 10 % до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку надбавку в розмірі 10 % до посадового окладу, суд зазначає наступне.
Порядок установлення надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції передбачений п. 4 розд. II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260.
Відповідно до п. 4 розд. II Порядку № 260 надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції поліцейським виплачується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. Розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу.
Виплата надбавки проводиться на підставі наказу про її встановлення з дня, зазначеного в наказі, у разі відсутності дати - з дня підписання наказу.
Таким чином, керівник відповідних органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення має право відповідним наказом установлювати надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в межах 100 % від посадового окладу того чи іншого працівника залежно від специфіки умов проходження служби, яка проводиться в свою чергу, на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу.
Відповідно до п. 7 розділу II Порядку № 260 поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов'язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці (далі - поліцейські, які проходять службу в умовах режимних обмежень)), установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання їм допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.
Надбавка за службу в умовах режимних обмежень керівнику Національної поліції встановлюється наказом Міністра внутрішніх справ України.
Таким чином, надання права доступу до роботи з інформацією, яка має ступінь секретності цілком таємно та таємно, ще не свідчить про здійснення особою функціональних обов'язків та завдань, при виконанні яких така особа працює із інформацією, яка має ступінь секретності цілком таємно та таємно.
Для отримання надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, особа не тільки повинна проходити службу в умовах режимних обмежень, за своїми функціональними обов'язками вона повинна постійно працювати з відомостями, що становлять державну таємницю, а саме: займатися розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації.
При цьому, установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови їх призначення на посаду, яку включено до номенклатури посад відповідного органу поліції, перебування на яких потребує оформлення та надання допуску до державної таємниці.
Як зазначено позивачем у період з 28.04.2017 по 03.03.2020 останній мав допуск до державної таємниці за формою 2, та оскільки характер роботи на займаній посаді передбачав роботу по забезпечення режиму таємності, а також роботу з документами, справами, матеріальними носіями інформації, які вимагають наявність доступу до державної таємниці.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач мав саме доступ до відомостей, що становлять державну таємницю. Будь- яких документів, які б свідчили про службу (роботу) в умовах режимних обмежень під час проходження служби у поліції у спірний період позивачем відсутні. Отже зазначене лише свідчить про можливість роботи з зазначеними відомостями згідно функціональних обов'язків позивача.
Також суд зауважує, що надання права доступу до державної таємниці ще не свідчить про здійснення позивачем функціональних обов'язків та завдань, при виконанні яких позивач постійно працює із інформацією, яка має ступінь секретності.
В листі ГУНП в Луганській області від 04.06.2023 № 1214/111/22/05- 2023 зазначається, що відомості про надання керівником Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області (або виконуючим його обов'язки) рапорту щодо роботи ОСОБА_1 у спірний період з відомостями, що становлять державну таємницю відсутні. Наказ про встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, відповідно до наявної в ГУНП інформації, не видавався.
Позивачем доказів постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю, до суду не подано, позовна заява та матеріали справи таких даних не містять.
У зв'язку з тим, що надбавка позивачу за службу в умовах режимних обмежень наказами керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу - не встановлювалася, відтак, на підставі вищевикладеного суд доходить до висновку про відсутність у відповідача обов'язку здійснити вказані виплати позивачу.
У постанові від 23.04.2021 по справі №160/2520/20 Верховним Судом зроблено висновок, що необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є, окрім наявності в особи допуску до державної таємниці, ще й виконання такою особою робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.07.2019 року у справі № 296/6615/17, від 07.08.2019 року у справі № 820/5122/17, від 06.03.2019 року у справі № 820/2596/19 а також у пункті 29 постанови Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 400/2913/20 (провадження № К/990/1276/22).
Щодо посилань позивача на інші правові позиції Верховного Суду, зокрема, у справах № 240/229/20 та № 806/2056/18, суд зазначає, що згідно із частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зроблено висновок, що під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція Великої Палат Верховного Суду.
З огляду на наявність різної практики Верховного Суду зі спірного питання, суд застосовує останню правову позицію Верховного Суду з цього питання, викладену у постанові від 23.04.2021 по справі №160/2520/20.
За наведених обставин суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог у вказаній частині.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (місцезнаходження: 93406, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, будинок 1, ЄДРПОУ 40108845) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська