04 серпня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4436/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №4204-4364/Ш-02/8-1100/23 від 19.04.2023, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у перерахунку пільгового обчислення страхового стажу за періоди роботи з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1991, як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію у пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) за періоди роботи з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1991, як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі з дня призначення пенсії за віком, а саме з 03.01.2022 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №4140-4647/Ш-02/8-1100/23 від 18.04.2023, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у перерахунку страхового стажу з урахуванням періоду роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996 на території Російської Федерації;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію з урахуванням періоду роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996 на території Російської Федерації з дня призначення пенсії за віком, а саме з 03.01.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивача посилається на те, що вона звернулася до органів Пенсійного фонду із заявою від 30.03.2022 про призначення пенсії за віком та з 03.01.2022 їй призначено пенсію. Вказує, що в подальшому вона дізналася, що періоди її роботи з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1991 не були зараховані до страхового стажу в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5), а зараховано в календарному обчисленні. Зазначає, що вказані періоди роботи та поширення на позивача пільг, передбачених для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, підтверджуються довідками підприємства, що кореспондується із записами трудової книжки. Позивач звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою в якій просила зарахувати до її страхового стажу для пенсії періоди роботи в районі Крайньої Півночі в пільговому обчисленні. Зазначає, що рішенням від 19.04.2023 відповідач відмовив у зарахуванні вказаних періодів, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості, які б підтверджували поширення на позивача пільг по обчисленню стажу роботи в районах Крайньої Півночі, а також у зв'язку з відсутністю строкового трудового договору. Крім того, вказує, що вона дізналась, що пенсійним органом не зараховано до її страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996. Вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням вказаного періоду робот , проте рішенням 18.04.2023 відповідач відмовив у зарахуванні, оскільки з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, такими, що порушують її право на пенсію в передбаченому законодавством розмірі.
Ухвалою судді від 07.07.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновлено його. (а.с.46)
Вказана ухвала направлялася відповідачу на його офіційну електронну адресу та отримана останнім 10.07.2023 (а.с.49)
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Ухвалою суду від 26.07.2023 у відповідача витребувано докази. (а.с.50)
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами у справі, що ОСОБА_1 30.03.2022 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. (а.с.77зв.-78)
Заява позивача про призначення пенсії була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області та прийнято рішення №110130009336 від 08.04.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "“Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 03.01.2022 (а.с.75зв.)
05.04.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила зарахувати періоди роботи з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5). (а.с.58)
ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом від 19.04.2023 №4204-4364/Ш-02/8-1100/23 повідомив позивачку, що при призначенні пенсії період роботи позивача в районах Крайньої Півночі з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1991 зараховано до страхового стажу в календарному обчисленні, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості, які б підтверджували поширення на неї пільг по обчисленню стажу роботи в районах Крайньої Півночі. При цьому вказав, що у разі наявності строкових трудових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі, рекомендовано звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України для їх правової оцінки та можливості врахування до страхового стажу. (а.с.23)
Крім того, позивач 10.04.2023 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила зарахувати до її страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996 на території Російської Федерації. (а.с.59)
Листом від 18.04.2023 №4140-4647/Ш-02/8-1100/23 ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило позивачу, що підстави для зарахування до страхового стажу періодів роботи з з 01.01.1992 по 13.11.1996 на території Росії відсутні, оскільки з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді. (а.с.24)
Не погоджуючись з такими діями відповідачів щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу вказаних періодів роботи, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком наведені у статті 26 розділу ІІІ ("Пенсії за віком у солідарній системі") Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Частиною 1 статті 27 Закону №1058-IV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії передбачений статтею 40 Закону 1058-IV.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ч.4 ст.24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 25 Закону №1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: КС= СмхВс/100%х12, де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1 %.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Згідно з частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок прийняття та оформлення документів для призначення пенсії за віком врегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року N 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за N 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року N 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
За період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Пунктом 4.2 Порядку №22-1 передбачено перелік дій, які здійснює працівник структурного підрозділу при прийманні документів та обслуговуванні осіб
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати. (п.4.7 Порядку №22-1).
Пунктом 2.9 Порядку №22-1 передбачено, що документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.
Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що Україна та Російська Федерація були учасниками Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.
Статтями 6, 8, 11 цієї Угоди передбачено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії. Органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, співпрацюють між собою у порядку, який визначається угодою між їхнім центральними органами. Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Згідно п.5 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Статтею 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" працівникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладання ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додатково такі пільги: д) зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за старістю та інвалідністю. Пільги, передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, за власною ініціативою та уклали терміновий трудовий договір про роботу в цих районах. У цих випадках вартість проїзду, одноразова допомога та добові, передбачені пунктом "а" цієї статті, працівнику не виплачуються, а у разі приїзду до місця роботи членів сім'ї працівника виплата вартості проїзду, провезення багажу та одноразової допомоги на членів сім'ї провадиться за нормами, передбаченими пунктом "а" цієї статті.
В пункті 7 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, зазначено, що трудові договори на визначений термін, тобто письмові договори, укладаються тільки тими підприємствами і організаціями, які розміщені в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до таких районів.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Згідно з пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таке ж положення передбачено й пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.
Спору, що місцевість, де працювала позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.
Отже, з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №302/662/17-а, від 18 грудня 2018 року у справі №263/13671/16-а, від 10 січня 2019 у справі №352/1612/15а (2а/352/70/15), від 10 вересня 2019 року у справі №348/2208/16-а, від 18 червня 2020 року у справі №537/1415/17.
Так, ОСОБА_1 працювала з 19.09.1979 по 29.01.1980 - в Мурманському рибопереробному комбінаті, з 19.02.1980 по 10.08.1981 - у Кандалакшському міському вузлу зв'язку Мурманського ПТН, з 18.11.1988 по 06.05.1989 - у Кандалакшському відділенні Промбудбанку, з 19.09.1989 по 19.02.1990 - у військовій частини НОМЕР_1 , з 20.02.1990 по 13.11.1996 - у Кандалакшському відділенні Промбудбанку (яке в подальшому було реорганізовано в Кандалакшське відділення Державного комерційного промислово - будівельного банку), що знаходяться в районі Крайньої Півночі. Стаж роботи позивача на вказаних підприємствах підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та довідками. (а.с.10-14, 76, 81зв.)
Як зазначено відповідачем у листі від 19.04.2023 при призначенні пенсії позивачу зараховано до страхового стажу періоди її роботи з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1991 в календарному обчисленні.
Враховуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно зараховано до страхового стажу позивача періоди її роботи з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1990 в календарному обчисленні, та такий період повинен обраховуватися в пільговому розрахунку як один рік шість місяців за один повний рік роботи. А що стосується зарахування до стажу позивача її період роботи з 01.01.1991 по 31.12.1991, то такий відповідачем правомірно зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 в календарному обчисленні.
Що стосується зарахування стажу позивача за період роботи 01.01.1992 по 13.11.1996, то такий повинен бути зарахований у повному обсязі в календарному обчисленні.
Щодо посилання відповідача на те, що на час звернення позивача за призначенням пенсії, на території України не діє Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, то суд зазначає, що на даний час діє пункт 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким й передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Також, суд зауважує, що відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсії за віком.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.
Засіб правового захисту, що передбачений зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Суд зауважує, що ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Так, суд зазначає, що листи відповідача №4140-4647/Ш-02/8-1100/23 від 18.04.2023 та №4204-4364/Ш-02/8-1100/23 від 19.04.2023 не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні норм КАС України.
Отже, суд вважає, що право позивача, порушене саме протиправними діями відповідача, який при призначення пенсії позивачу не врахував спірні періоди до страхового стажу, та право має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача - зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1990 в пільговому обчисленні, як один рік шість місяців за один повний рік роботи; період роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996 - у повному обсязі в календарному обчисленні. При цьому, оскільки право позивача порушено відповідачем з дня призначення пенсії - з 03.01.2022 року, то перерахунок пенсії із врахуванням вищевказаних періодів повинен бути проведений з цієї дати.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до положень статті 139 КАС України здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 1073,60 грн. (а.с.25) слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не зарахування до страхового стажу для пенсії ОСОБА_1 періодів її роботи: з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1990 - в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців; з 01.01.1992 по 13.11.1996 - в календарному обчисленні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 03.01.2022 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до її страхового стажу періоди роботи: з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1990 - в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців; з 01.01.1992 по 13.11.1996 - в календарному обчисленні, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА