про відмову у відкритті провадження
04 серпня 2023 року м. Кропивницький Справа № 404/1073/23
провадження № 2-іс/340/40/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фортечного районного відділу Головного управління державної міграційної служби в Кіровоградській області Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
На підставі ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25.05.2023р. на адресу Кіровоградського окружного адміністративного суду 02.08.2023р. надійшли матеріали справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до відповідача-1: Фортечного відділу у м. Кропивницькому ДМС України в Кіровоградській області (вул. Соборна, б. 14, м. Кропивницький, 25009), відповідача-2: Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради (вул. Архітектора Паученка, б. 41/26, м. Кропивницький, 25006), третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), в якому позивачі просять:
- визнати протиправними дії Фортечного відділу у м. Кропивницькому ДМС України в Кіровоградській області по реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , проведену 10.02.2007 року з моменту реєстрації;
- визнати протиправними дії Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради по реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , проведену 20.02.2019 року з моменту реєстрації;
- зобов'язати Фортечний відділ у м. Кропивницькому ДМС України в Кіровоградській області скасувати реєстрацію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , проведену 10.02.2007 року Фортечним відділу у м. Кропивницькому ДМС України в Кіровоградській області;
- зобов'язати Департамент надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради скасувати реєстрацію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКІШ НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , проведену 10.02.2007 року Фортечним відділу у м. Кропивницькому ДМС України в Кіровоградській області та реєстрацію проведену Департаментом надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради проведену 20.02.2019 року.
За змістом норм частин першої та другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши зміст та матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови позивачам у відкритті провадження у справі з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
За усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Проаналізувавши обставини, з приводу яких виник даний спір, суд вважає, що у даній справі спірні правовідносини пов'язані з правом користування та розпорядження майном, адже ініційований позивачами спір щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , має цивільно-правову природу, оскільки позовні вимоги спрямовані на зміну (припинення) цивільних прав останнього.
Отже цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Такий висновок суду ґрунтується насамперед на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, відображених у її постановах від 16 травня 2018 року у справі N 337/2535/2017, від 12 грудня 2018 року у справі N 826/8687/16, від 10 квітня 2019 року у справі N 826/3620/17.
За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Суд зазначає, що якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені діями / рішеннями / бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов'язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання бездіяльності / дій / рішень протиправними та зобов'язання вчинити дії є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправною дій та рішень щодо зняття за заявою позивачів із задекларованого місця проживання (перебування) за відповідною адресою повинні розглядатися в порядку, передбаченому ЦПК.
Отже спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, так як спір виник з житлових правовідносин.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Приймаючи до уваги те, що спір виник з приводу захисту позивачами цивільного права на житло, правовідносини є приватноправовими та не мають публічно-правового характеру, а зазначена справа підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суд,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідача-1: Фортечного відділу у м. Кропивницькому ДМС України в Кіровоградській області, відповідача-2: Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачам, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачам, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК