24.07.2023м. ХарківСправа № 922/1244/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Красовському В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-системні технології" (61039, м. Харків, пров. Хатишевський, 10, кв. 1)
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, пр. Героїв, Харкова, 199)
простягнення 192897,26 грн,
за участю представників:
позивача - адв. Кокорева Е.О.;
відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-системні технології" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (відповідач), в якій просить стягнути з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (код 05762269, адреса: 61037, місто Харків, пр. Героїв Харкова, 199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-системні технології" (код 40705159, адреса: 61039, місто Харків, пров. Хатишевський, 10, кв. 1) 192897,26 грн, в тому числі: 138708,00 грн - боргу за актом виконаних робіт від 09.12.2021; 48097,61 грн - інфляційних; 6091,65 грн - 3% річних.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №689 від 13.05.2021 щодо оплати виконаних робіт.
Ухвалою від 10.04.2023 Господарський суд Харківської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №922/1244/23 за правилами загального позовного провадження.
Також, вказаною ухвалою підготовче засідання призначено на 02.05.2023 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.
17.04.2023 позивач через систему "Електронний суд" надав клопотання/заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказав періоди нарахування інфляційних, 3% річних та просить стягнути з відповідача 192897,26 грн, в тому числі 138708,00 грн - боргу за актом виконаних робіт від 09.12.2021, 480297,61 грн інфляційних за період з січня 2022 року по лютий 2023 року, 6091,65 грн - 3% річних за період з 11.01.2022 по 31.03.2023.
Протокольними ухвалами від 02.05.2023 суд прийняв уточнення позовних вимог до розгляду та відклав підготовче засідання на 15.05.2023 о 15:30 год, про що повідомив учасників справи.
15.05.2023 відповідач надав клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позов та відзив на позов, в якому заперечує проти позову та керуючись положеннями ст. 233 ГК України, ч.3 ст. 551 ЦК України, просить суд врахувати баланс інтересів сторін та заявляє (ставить перед судом) клопотання про відмову у задоволенні або зменшенні на 99% стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних. Також відповідач вказує, що позивач не надав до матеріалів справи: доказів обчислення індексу інфляції центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики та публікацій в офіційних періодичних виданнях останнього; підтвердження того, що величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка та не надано доказів того, що Держстатом здійснено публікацію щодо цього не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним в офіційних періодичних виданнях. Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що: не подання позивачем доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов'язань за визначеним договором; відповідач належить до числа найбільших підприємств світу з проектування та виробництва: турбін та генераторів для АЕС, ТЕС, ГЕС та ГАЕС; гідрозатворів та насосних станцій для ГЕС та ГАЕС; електродвигунів та електричних машин для залізничного та міського електротранспорту; іншого енергетичного та електричного обладнання в тому числі генераторного обладнання, проте ані бюджетного фінансування, ані будь-яких дотаційних чи преференцій не отримує. Відповідач вказав про тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача у зв'язку із оголошенням воєнного стану в Україні та виникненням форс-мажорних обставин, що підтверджується сертифікатом Харківської ТПП за вих. №114/63.01-6 від 30.06.2022 про підтвердження виникнення обставин непереборної сили у АТ "Українські енергетичні машини".
Протокольними ухвалами від 15.05.2023 суд: поновив строк на подання відзиву на позовну заяву; прийняв відзив на позов до розгляду та відклав підготовче засідання на 29.05.2023 о 15:00 год, про що повідомив учасників справи.
Протокольними ухвалами від 29.05.2023 суд: відхилив клопотання позивача про перехід до розгляду справи по суті, як необґрунтоване; продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 12.06.2023 о 14:30 год, про що повідомив учасників справи.
Підготовче засідання 12.06.2023 не відбулось через знаходження судді-доповідача на лікарняному.
Ухвалою від 19.06.2023 Господарський суд Харківської області призначив підготовче засідання на 04.07.2023 о 15:00 год, про що повідомив учасників справи.
Протокольною ухвалою від 04.07.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.07.2023 о 15:30 год, про що повідомив учасників справи.
Представник позивача у судовому засіданні 24.07.2023 заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень у справі, що надані ним 10.07.2023.
Протокольною ухвалою від 24.07.2023 суд задовольнив усне клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень у справі.
Представник позивача до закінчення судових дебатів у справі заявив про те, що сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази і вони будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення по справі.
Представник позивача у судовому засіданні 24.07.2023 підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.
Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду зазначеної справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та ч.1 ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-системні технології" (підрядник) та Акціонерним товариством "Турбоатом" (замовник) був укладений договір підряду №689 від 13.05.2021 (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням відповідача з використанням своїх матеріалів та устаткування, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити наступну роботу (надалі іменується "робота"): експертне обстеження, повний та частковий технічний огляд вантажопідіймальних кранів в кількості вісімдесяти п'яти одиниць (код послуги - 71.20.19-99.00).
Згідно з п. 1.2 договору сторони визначили, що склад і об'єм робіт, які доручаються підряднику, визначені в кошторисній документації (додаток №1, додаток №2), яка є невід'ємною частиною договору.
За погодженням сторін склад і об'єм робіт, передбачені цим договором, можуть бути затверджені і (або) доповнені в процесі виконання робіт. Зміни і доповнення до цього договору оформлюються додатковою угодою.
Загальна вартість (ціна) договору складає: 168708,00 грн, в тому числі ПДВ - 28118,00 грн (п. 2.1 договору).
Пунктом 2.3 договору передбачено, що оплата за виконані роботи згідно п. 1.1 цього договору здійснюються відповідачем за фактично виконані роботи, протягом 20-ти (двадцяти) банківських днів на підставі оформлених належним чином актів приймання-передачі наданих послуг після їх підписання.
Відповідно до п. 3.1 договору загальний строк, протягом якого підрядник повинен виконати усі роботи (увесь комплекс робіт) і передати їх (результат виконаних робіт) відповідачу за актом здачі-прийому виконаних робіт становить 90 робочих днів з дати підписання договору.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що датою остаточного закінчення виконання зобов'язань підрядника за цим договором є дата вказана в акті виконаних робіт, що підписується сторонами, і за яким здійснюється остаточний розрахунок за цим договором.
За взаємним погодженням сторони вправі зменшити чи збільшити загальний строк виконання робіт за цим договором, про що сторони укладають додаткову угоду до цього договору (п. 3.4 договору).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №36-р від 16.01.2019 затверджено перелік об'єктів великої приватизації державної власності.
26.08.2021 розпорядженням Кабінету Міністрів України №1005-р доповнено перелік об'єктів великої приватизації державної власності додатковою позицією: "05762269 Акціонерне товариство "Турбоатом" 75,22407664".
27.08.2021 відповідно до рішення позачергових загальних зборів Акціонерне товариство "Турбоатом" перейменовано у Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини". У зв'язку з чим розпорядженням Кабінету Міністрів України №1228-р від 06.10.2021 в перелік об'єктів приватизації внесені відповідні зміни щодо назви Товариства.
Між сторонами укладено додаткову угоду №01 до договору від 12.10.2021 (далі - додаткова угода).
Згідно з п. 1 додаткової угоди у зв'язку зі зміною Акціонерного товариства «Турбоатом» на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» усі права та обов'язки замовника за договором №689 від 13 травня 2021 року (далі по тексту - "договір") зберігаються за Акціонерним товариством «Українські енергетичні машини» з 10 вересня 2021 року.
За умовами п. 3.1 договору позивач мав виконати роботи за завданням відповідача до 11.08.2021, але прострочив виконання робіт та виконав їх 09.12.2021, проте відповідач не надав зустрічний позов про стягнення з позивача пені та штрафу, передбачених п. 6.14 договору. Також, відповідач не навів своїх заперечень з цього питання у відзиві на позовну заяву.
Позивач виконав роботи 09.12.2021, що підтверджується актом виконаних робіт б/н, який підписаний сторонами. Отже відповідач прийняв виконані позивачем роботи без зауважень. Вартість виконаних робіт становить 168708,00 грн, в т.ч. ПДВ 28118,00 грн.
Таким чином, згідно п. 2.3 договору, відповідач мав оплатити роботи виконані позивачем до 11.01.2022.
Проте у вказаний строк повна оплата відповідачем не здійснена.
27.02.2023 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 30000,00 грн, що підтверджується випискою банківського рахунку позивача.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 138708,00 грн.
15.03.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу б/н, в якій нагадав відповідачу про невиплачений борг, в тому числі за договором №689 від 13.05.2021 у сумі 138708,00 грн, та просив в 10-денний строк погасити борг перед позивачем. Відправлення вказаної вимоги підтверджується копіями опису вкладення та поштової накладної №0504548077115 від 15.03.2023, але відповідач на вказану вимогу відповіді не дав, заборгованість позивачу за вказаним договором не сплатив.
Вищевказані обставини зумовили звернення позивача до суду із цим позовом про стягнення суми заборгованості у сумі 138708,00 грн в примусовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як убачається із змісту договору №689 від 13.05.2021 він є договором підряду.
Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у строк, встановлений у п. 2.3 договору №689 від 13.05.2021 у сумі 138708,00 грн.
Відтак у нього виникла прострочена заборгованість перед позивачем у сумі 138708,00 грн.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу інфляційні за період з січня 2022 р. по лютий 2023 р. у сумі 48097,61 грн та 3% річних за період з 11.01.2022 по 31.03.2023 у сумі 6091,65 грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат на 99% суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат на 99%, відповідач у відзиві посилається зокрема на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, в якій вказано, що відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Між тим, посилання відповідача на практику Верховного Суду щодо можливості зменшення розміру відповідальності судом, а саме постанову від 18.03.2020 по справі №902/417/18 не може бути застосовано до спірних правовідносин, оскільки у зазначеній справі висновок про можливість зменшення розміру процентів, нарахованих за ч. 2 ст. 625 ЦК України стосується випадку, коли замість законодавчо встановленого розміру 3% річних, умовами договору було передбачено нарахування 40% річних.
До того ж тією ж постановою додатково підкреслено, що норма ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає стягнення процентів та індексу інфляції, які стягуються у разі порушення стороною грошового зобов'язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов'язань. Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Таким чином, положення ст. 551 ЦК України та 233 ГК України не можуть бути застосовані щодо сум 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає факт допущення порушення умов договору по оплаті виконаних позивачем робіт, проте вказує, що воно виникло через форс-мажорні обставини (непоборної сили), які зазначені у листі Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1. Також відповідачем надано сертифікат №6300-22-1122 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Харківської торгово-промислової палати за №114/63.01-6 від 30.09.2022.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15 липня 2014 року №40(3) (з наступними змінами).
Засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини (ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").
Таким чином, порівнюючи офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 з правилами засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що містяться в регламенті, необхідно зазначити, що у законі та регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а на сайті Торгово-промислової палати України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист.
Загальний офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року не містить (та і не може містити) ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Вказаний лист видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов'язання.
Харківською торгово-промисловою палатою за зверненням відповідача видано сертифікат №6300-22-1122 на підтвердження форс-мажорних обставин щодо обов'язку (зобов'язання): сплатити податок на прибуток за 1 квартал 2022 року, за 1 півріччя 2022 року, у термін: 29.07.2022, 19.08.2022.
Вищевказаний сертифікат Харківської торгово-промислової палати не відноситься до спірних правовідносині і фактично засвідчує обставини непереборної сили дата настання: 24.02.2022, дата закінчення: тривають на 30.09.2022, тобто після настання строку оплати по договору підряду №689 від 13.05.2021.
Крім того, як вбачається з вказаного сертифікату він стосується п. 57.1, ст. 57, п. 100.4 - 100.5, ст. 100, п. 133.1, п. 134.1, ст. 134 Податкового кодексу України, про засвідчення неможливості своєчасної сплати податок на прибуток за 1 квартал 2022 року, за 1 півріччя 2022 року, у термін: 29.07.2022, 19.08.2022.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів оплати позивачу виконаних робіт у сумі 138708,00 грн за договором підряду №689 від 13.05.2021 та сплати інфляційних і 3% річних суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 193,317 ГК України, статтями 525, 526, 530, 610, 625, 629, 837, 854 ЦК України, статтями 1, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", статтями 2, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 233, 237, 238 ГПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, пр. Героїв, Харкова, 199. Код ЄДРПОУ 05762269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-системні технології" (61039, м. Харків, пров. Хатишевський, 10, кв. 1. Код ЄДРПОУ 40705159) заборгованість за договором підряду №689 від 13.05.2021 у сумі 138708,00 грн; інфляційні у сумі 48097,61 грн; 3% річних у сумі 6091,65 грн та судовий збір у сумі 2894,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "04" серпня 2023 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.