65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/863/23
За позовом: Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд.1, код ЄДРПОУ - 03351208, електронна адреса: inexille@gmail.com)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВИТЕЛЬ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ «ЄВРО-СЕРВІС» (65123, м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, буд.36-А, код ЄДРПОУ - 35226623, електронна адреса: sergey.grishko@gmail.com)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Богомолова В.С.
Представники сторін:
Від позивача: Карась М.М.- в порядку самопредставництва;
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач - Акціонерне товариство (далі-АТ) «ОДЕСАГАЗ», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «УПРАВИТЕЛЬ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ «ЄВРО-СЕРВІС» про стягнення заборгованості у розмірі 466 681 грн 30 коп., пені у розмірі 90 779 грн 10 коп., інфляційних втрат у розмірі 36 628 грн 90 коп., 3% річних у розмірі 7 099 грн 95 коп.
Ухвалою суду від 15.03.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.04.2023р. Ухвалою суду від 11.04.2023р. відкладено підготовче засідання на 02.05.2023р. Ухвалою суду від 02.05.2023р. відкладено підготовче засідання на 18.05.2023р. Ухвалою суду від 18.05.2023р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 06.07.2023р. Ухвалою суду від 06.07.2023р. відкладено розгляд справи на 25.07.2023р.
Позивач - АТ «ОДЕСАГАЗ», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач - ТОВ «УПРАВИТЕЛЬ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ «ЄВРО-СЕРВІС», про місце, дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення. не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
05 квітня 2023р. до суду надійшла заява адвоката Гришко С.О.. про вступ його к справу №916\863/23 як представника ТОВ «УПРАВИТЕЛЬ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ «ЄВРО-СЕРВІС», та у заяві зазначено електронну адресу представника, на яку судом також направлялись ухвали суду .
10 квітня 2023р. відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву. Але, станом на дату винесення судом рішення у справі відзив на позовну заяву від ТОВ «УПРАВИТЕЛЬ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ «ЄВРО-СЕРВІС» до суду не надходив.
За таких обставин, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, продовження строку його дії, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Позивач у справі - АТ «ОДЕСАГАЗ», що між ним, як Оператором ГРМ», та ТОВ «УПРАВИТЕЛЬ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ «ЄВРО-СЕРВІС»,як Споживачем, на підставі заяви -приєднання від 31.03.2016р., було укладено Договір розподілу природного газу №008484, умови, форма та текст якого розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2494, та затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2498 «Про затвердження типового договору розподілу природного газу».
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк (п.1.3. Договору).
Позивач зазначив, що фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання споживачем підписаної заяви - приєднання за формою, наведеною у додатку №2 до Договору, що і було зроблено Споживачем.
Відповідно до п.1.4 Договору послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.
За умовами п.2.1 Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем. (п.2.3 Договору).
Згідно п.6.1 Договору Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Позивач зазначає, що тариф на розподіл природного газу на 2022 рік встановлений постановою НКРЕКП від 22.12.2021р. №2763 «Про встановлення тарифу на розподіл природного газу для АТ «ОДЕСАГАЗ».
Відповідно до п.6.3 Договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
У п.6.4 Договору сторони домовилися, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
За умовами п.6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
При цьому, відповідно до п.6.7 Договору у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.
Позивач зазначає, що він у повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, щомісячно надавав послугу з розподілу природного газу, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.
Але, внаслідок неналежного виконання умов Договору з боку Споживача у нього виникла заборгованість з оплати послуги з розподілу природного газу у період з березня 2022р. по грудень 2022р. (включно)у розмірі 466 681 грн 30 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку, у зв'язку із не врегулюванням спору шляхом добровільного погашення заборгованості на підставі претензій АТ «ОДЕСАГАЗ» від 07.07.2022р., 26.10.2022р. та 23.01.2023р.
Позивач зазначив, що згідно п.8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.
За умовами п.8.2 Договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.
Враховуючи зазначені умови Договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 90 779 грн 10 коп.
Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі цієї норми законодавства, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 36 628 грн 90 коп. та 3% річних у розмірі 7 099 грн 95 коп.
В якості нормативного обґрунтування позивач також посилається на ст.ст.175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України.
Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Розглянув матеріали справи, суд встановив, що відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.
Згідно ч.1 ст.40 зазначеного Закону розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Судом встановлено, що між АТ «ОДЕСАГАЗ» (Оператор ГРМ) та ТОВ «УПРАВИТЕЛЬ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ «ЄВРО-СЕРВІС» (Споживач) на підставі заяви -приєднання від 31.03.2016р., було укладено Договір розподілу природного газу №008484, умови, форма та текст якого розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2494, та затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2498 «Про затвердження типового договору розподілу природного газу».
Відповідно до п.1.3 Договору цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк.
Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання споживачем підписаної заяви - приєднання за формою, наведеною у додатку №2 до Договору, що і було зроблено Споживачем.
Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.12.1 Договору розподілу природного газу №008484 він укладений на невизначений строк.
У п.1.4 Договору визначено, що послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.
За умовами п.2.1 Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем. (п.2.3 Договору).
Згідно п.6.1 Договору Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф на розподіл природного газу на 2022 рік встановлений постановою НКРЕКП від 22.12.2021р. №2763 «Про встановлення тарифу на розподіл природного газу для АТ «ОДЕСАГАЗ».
Відповідно до п.6.3 Договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
У п.6.4 Договору сторони домовилися, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
За умовами п.6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
При цьому, відповідно до п.6.7 Договору у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.
Згідно до ст.193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем за розподіл природного газу у період з березня 2022р. по грудень 2022р. (включно)у розмірі 466 681 грн 30 коп.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині стягнення з ТОВ «УПРАВИТЕЛЬ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ «ЄВРО-СЕРВІС» заборгованості по оплаті за розподіл природного газу у розмірі 466 681 грн 30 коп.
Відповідно до п.8.2 Договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.
Враховуючи зазначені умови Договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 90 779 грн 10 коп.
Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок пені, суд дійшов висновку про те, що він є вірним, у зв'язку із чим вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 90 779 грн 10 коп. підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних суд дійшов висновку про те, що вони є вірними і вимоги позивача про стягнення з ТОВ «УПРАВИТЕЛЬ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ «ЄВРО-СЕРВІС» інфляційних втрат у розмірі 36 628 грн 90 коп. та 3% річних у розмірі 7 099 грн 95 коп. підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо обрання варіанту реалізації розсуду суду у контексті застосування його у системному зв'язку з нормами законодавчих актів, слід керуватися визначеним ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відтак реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв'язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи.
На підставі вищенаведеного витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача в порядку ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВИТЕЛЬ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ «ЄВРО-СЕРВІС» про стягнення заборгованості у розмірі 466 681 грн 30 коп., пені у розмірі 90 779 грн 10 коп., інфляційних втрат у розмірі 36 628 грн 90 коп., 3% річних у розмірі 7 099 грн 95 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВИТЕЛЬ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ «ЄВРО-СЕРВІС» (65123, м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, буд.36-А, код ЄДРПОУ - 35226623, електронна адреса: sergey.grishko@gmail.com) на користь Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд.1, код ЄДРПОУ - 03351208, електронна адреса: inexille@gmail.com) заборгованість у розмірі 466 681 грн 30 коп., пеню у розмірі 90 779 грн 10 коп., інфляційні втрати у розмірі 36 628 грн 90 коп., 3% річних у розмірі 7 099 грн 95 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 9017 грн 84 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 04 серпня 2023 р.
Суддя Н.В. Рога