27 липня 2023 року Справа № 915/707/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Жиган А.О.,
представника прокуратури: Дзюбан О.В.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (54001, м.Миколаїв, вул.Нікольська, буд.73; адреса ел.пошти: centr@myk.gp.gov.ua),
в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, буд.15; ідент.код 43015722; адреса ел.пошти: odesa@spfu.gov.ua),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сісайд Термінал” (54020, м.Миколаїв, вул.Громадянський узвіз, буд.1/1; ідент.код 34770199),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Державне підприємство “Миколаївський морський торговельний порт” (54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23/14; ідент.код 01125608; адреса ел.пошти: mf@nik.uspa.gov.ua),
про: стягнення 50762,13 грн та зобов'язання повернути нерухоме майно,-
Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сісайд Термінал”, в якій просить суд:
1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сісайд Термінал” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях орендну плату у сумі 50762,13 грн;
2) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Сісайд Термінал” повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях нежитлові приміщення у будівлі такелажного складу з службовими приміщеннями площею 17,7 кв.м (інв.№3343) (реєстровий номер 01125608.1.БАОПВЛ563) розташовані по вул.Заводській, 23/25 в м.Миколаєві, загальною вартістю 50100,0 грн.
Ухвалою суду від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 15.06.2023. Державне підприємство “Миколаївський морський торгівельний порт” залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Державне підприємство “Миколаївський морський торгівельний порт” у письмових поясненнях від 29.05.2023, які надійшли до суду 30.05.2023, підтримує вимоги прокурора та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 15.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.07.2023.
Представник прокуратури у судовому засіданні 27.07.2023 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у письмовому клопотанні від 29.05.2023 просило суд розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 54020, м.Миколаїв, вул.Громадянський узвіз, буд.1/1.
Ухвали суду від 15.05.2023 та 15.06.2023 по даній справі були надіслані судом за адресою місцезнаходження відповідача згідно ЄДР, але повернулись до суду з відміткою АТ “Укрпошта” “ адресат відсутній за вказаною адресою”.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлені шляхом опублікування на офіційному веб-сайті судової влади України оголошень про виклик відповідачів у порядку встановленому приписами ч.4 ст.122 ГПК України.
За таких обставин враховуючі приписи п.5) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач не скористалися наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи прокуратури не спростував.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.
Прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представники від позивача та від 3-ї особи в судове засідання не з'явились.
Відповідач явку повноважних представників у судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників від позивача, відповідача та 3-ї особи.
У судовому засіданні 27.07.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
13.01.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області, правонаступником, якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сісайд Термінал”, як орендарем, укладено Договір №РОФ-1229 оренди державного нерухомого майна (надалі - Договір), у відповідності до умов якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі такелажного складу з службовими приміщеннями площею 17,70 кв.м (інв.№3343) (реєстровий номер 01125608.1.БАОПВЛ563), розташоване за адресою: м.Миколаїв, вул.Заводська, 23/25 (далі - Майно) згідно з планом розміщення орендованих приміщень (додаток 1 до договору оренди), що перебуває на балансі ДП “Миколаївський морський торговельний порт” (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 30.11.2016 і становить за незалежною оцінкою 50100,0 грн (п.1.1 Договору в редакції договору №3 від 06.01.2017 про внесення змін).
Відповідно до п.1.2 Договору, майно передається в оренду під службово-побутове приміщення.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акт приймання-передавання майна (п.2.1 Договору).
Відповідно до п.2.2 Договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користуються ним протягом строку оренди.
У відповідності до п.п.5.3, 5.10 Договору, орендар зобов?язався, зокрема, своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується “Призначення платежу” за зразком, який налає орендодавець листом при укладенні договору оренди); у разі припинення або розірвання договору оренди повернути орендодавцю за участю балансоутримувача орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
В свою чергу, орендодавець зобов?язався, зокрема, за участю балансоутримувача передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору; по закінченню строку дії договору оренди здійснити зарахування внесеного орендарем завдатку, передбаченого п.3.10 цього договору, в рахунок орендної плати за останні три місяці оренди з урахуванням індексу інфляції (п.п.7.1, 7.2, 7.5 Договору).
В день укладення Договору майно було передане ТОВ “Сісайд Термінал”, про що складено Акт приймання-передавання від 13.01.2014, підписаний уповноваженими представниками сторін та балансоутримувача та скріплений їх печатками.
Згідно п.п.3.1, 3.2 Договору, оренда плата визначена на підставі “Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2016 року) 751,50 грн (п.3.1 Договору в редакції договору №3 від 06.01.2017 про внесення змін). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Оренда плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п.3.3 Договору).
У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяця оренди) добова оренда плата за дні користування визначається згідно з чиною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п.3.4 Договору).
Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках передбачених чинним законодавством України (п.3.5 Договору).
Відповідно до п.3.6 Договору, орендна плата перераховується до Державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітнім відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов?язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п.3.11 Договору).
Згідно п.10.4 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, із урахуванням змін у законодавстві, які діють на дату продовження цього договору. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору.
Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни або припинення дії цього договору (п.10.5 Договору).
Чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; знищення орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря (п.10.6 Договору).
У разі припинення або розірвання нього договору, майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю за участю балансоутримувача. Майно вважається поверненим орендодавцю за участю балансоутримувача з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання за участю балансоутримувача. Обов?язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п.п.10.8, 10.9 Договору).
У відповідності до п.10.1 Договору в редакції договору №5 від 02.01.2019 про внесення змін, цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 08.01.2019 до 07.01.2020 включно.
Доказів продовження дії договору в порядку п.10.4 (шляхом укладання додаткового договору та отримання дозволу органу, уповноваженого управляти об?єктом оренди) сторонами суду не надано.
Натомість наказом заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 28.12.2020 №326-у з 10.01.2021 припинено спірний договір оренди державного нерухомого майна від 13.01.2014 №РОФ-1229.
Прокурор зазначає, що після закінчення строку дії спірного договору (після 10.01.2021) ТОВ “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” акт приймання-передачі не підписано та орендоване державне нерухоме майно не повернуто.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях відповідачу направлено претензію від 27.06.2020 №11-07-02415 про погашення заборгованості та сплату штрафних санкцій у порядку п.п.3.7-3.8 договору.
За твердженнями прокурора, не спростованими відповідачем, звернення орендодавця відповідачем залишені без реагування та виконання; заборгованість за договором ТОВ “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” не погашена, об?єкт оренди за актом прийому-передачі не повернений і на даний час.
Викладені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом у даній справі.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Прокурор зазначає, що несплата ТОВ “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” орендної плати завдає значної шкоди інтересам держави у зв?язку з ненадходженням коштів до державного бюджету та унеможливлює використання коштів для цілей та потреб держави у сфері ефективного розпорядження державним нерухомим майном.
Крім цього, у орендодавця відсутня можливість через неповернення державного майна передати це майно в оренду більш добросовісному орендарю, що свідчить про неефективність управління об?єктом державної власності.
В свою чергу ненадходження коштів до бюджету спричиняє шкоду економічним інтересам держави, загрожує невиконанням загальнодержавних та місцевих програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого ладу. Зокрема, ненадходження коштів унеможливлює здійснення з Державного бюджету видатків, пов?язаних з виконанням найважливіших функцій держави, визначених Конституцією України: на забезпечення конституційного ладу держави, територіальної цілісності, недоторканності України та суверенітету, забезпечення громадського порядку, безпеки та судової влади, на економічну діяльність держави, на утримання установ та закладів соціально-культурної сфери, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій.
Згідно зі ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна. Такими органами щодо оренди державного майна відповідно до ст. 4 зазначеного Закону є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.
Відповідно до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, затвердженого головою Фонду державного майна України 25.05.2019, регіональне відділення реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, виступає орендодавцем нерухомого майна, яке є державною власністю; здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, укладених регіональним відділенням.
Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях є уповноваженим органом у сфері оренди державного нерухомого майна.
Проте, прокурором з'ясовано, що зазначений орган самоусунувся від своєчасного реагування та захисту державних інтересів.
Так, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях, маючи відповідні повноваження у вказаній сфері та усвідомлюючи факт ненадходження значної суми заборгованості до бюджету, яка виникла з грудня 2019 року, лише 27.06.2020 направило відповідачу претензію щодо її погашення, а також 29.12.2020 листом за №03/848 повідомило відповідача про розірвання спірного договору.
Крім того, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях прокурору скеровано листа від 25.11.2022 №03/442 з проханням вжити заходи представницького характеру щодо стягнення заборгованості з ТОВ “Сісайд Термінал” та повернення державного нерухомого майна.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, визначених законом. Право звернення прокурора або його заступника до господарського суду в інтересах держави передбачено ст.23 Закону України “Про прокуратуру” та ст. 4 ГПК України.
Згідно з ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб?єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У відповідності до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об?єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
В даному випадку судом з'ясовано, що позивачем не вжито заходів для захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом до ТОВ “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ”.
Ураховуючи викладені обставини та положення законодавства, суд визнає, що прокурором доведено наявність у даному випадку підстав для представництва в суді законних інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях.
Господарським законодавством передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1 ст.283 ГК України).
Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Орендна плата ? це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. (ч.ч.1, 3, 4 ст.286 ГК України).
Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Положеннями ст.ст.525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).
ТОВ “Сісайд Термінал” не виконував обов'язок щодо своєчасної оплати орендних платежів, через що перед державним бюджетом у відповідача утворилася заборгованість із орендної плати за період з грудня 2019 року по січень 2021 року у розмірі 8967,69 грн.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі припинення або розірвання договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох днів з дати припинення або розірвання договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір оренди від 13.01.2014 №РОФ-1229 припинив дію з 10.01.2021 на підставі наказу заступника начальника Регіонального відділення від 28.12.2020 №326-у, проте ТОВ «Сісайд Термінал» акт приймання-передачі не підписано та орендоване державне нерухоме майна не повернуто.
Відповідно до ст.ст.653, 783, 785 ЦК України, із розірванням договору оренди, такий договір є припиненим, що означає припинення дії для сторін всіх його умов, а їх невиконання протягом дії договору є невиконанням зобов'язання за цим договором , що має відповідні наслідки, однак не зумовлює продовження дії договору в цілому або тих його умов, що не були виконані сторонами.
Після розірвання договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передано в оренду. Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюється правовим регулюванням за ч.2 с. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Так, невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендованих правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов'язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №904/3315/18, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.
Тому, зважаючи на те, що відповідач не виконує обов'язку щодо повернення речі, Регіональне відділення має право вимагати від товариства сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Листом Регіонального відділення від 29.12.2020 №03/848 поінформовано ТОВ «Сісайд Термінал» про розірвання Договору, необхідності сплати заборгованості з орендної плати та повернення державного нерухомого майна шляхом підписання акту приймання-передачу, а також повідомлено, що у разі невиконання обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Відповідно до п.3.11. договору у разу припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує оренду плату до дня повернення Майни за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплати заборгованості за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.
Таким чином відповідно до умов Договору та приписів чинного законодавства Регіональним управлінням обґрунтовано здійснено розрахунок неустойки у вигляді подвійної орендної плати за користуванням майном за Договором за січень 2021 року по січень 2023 року у сумі 41794,44 грн.
Суд перевірив розрахунки позивача та вважає їх виконаними у відповідності до умов договору, методологічно та арифметично правильними.
До того ж, відповідачем такі розрахунки не заперечені та не спростовані.
Щодо вимоги прокурора про зобов'язання ТОВ “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” повернути предмет оренди за договором, суд приходить до такого.
Згідно ст.25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Умовами п.п.10.8, 10.9 Договору, також передбачено обов?язок орендаря у разі закінчення строку дії договору повернути об?єкт оренди орендодавцю за участю балансоутримувача протягом трьох робочих днів; повернення майна оформлюється підписанням сторонами акту приймання-передавання, обов?язок щодо складання якого покладається на орендаря.
Ураховуючи викладене, у ТОВ “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” виникло зобов?язання повернути об?єкт оренди протягом трьох робочих днів з дати припинення договору, чого відповідачем зроблено не було.
Отже, вимога про зобов?язання ТОВ “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” повернути об?єкт оренди є також обґрунтованою та підлягає задоволенню.
В силу приписів п.4) ч.3 наведеної норми змагальність сторін є однією з засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.3 ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В силу приписів ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18).
Під час розгляду справи відповідач не спростував вимоги та доводи прокурора, та не надав суду доказів сплати заборгованості з орендної плати у сумі 8967,69 грн, неустойки у сумі 41794,44 грн та доказів повернення орендованого майна.
За такого, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сісайд Термінал” (54020, м.Миколаїв, вул.Громадянський узвіз, буд.1/1; код ЄДРПОУ 34770199) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, буд.15; код ЄДРПОУ 43015722) 8967,69 грн орендної плати та 41794,44 грн неустойки.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Сісайд Термінал” (54020, м.Миколаїв, вул.Громадянський узвіз, буд.1/1; код ЄДРПОУ 34770199) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м.Одеса, вул.Велика Арнаутська, буд.15; код ЄДРПОУ 43015722) нежитлові приміщення будівлі такелажного складу з службовими приміщеннями площею 17,7 кв.м (інв.№3343) (реєстровий номер 01125608.1.БАОПВЛ563), які розташовані по вул.Заводській, 23/25 в м.Миколаєві, загальною вартістю 50100,0 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Cісайд Термінал” (54020, м.Миколаїв, вул.Громадянський узвіз, буд.1/1, код ЄДРПОУ 34770199) на користь Миколаївської обласної прокуратури (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28, код ЄДРПОУ 02910048, р/р UA748201720343150001000000340, Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172) 5368,0 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 04.08.2023 року.
Суддя М.В. Мавродієва