ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.07.2023Справа № 910/6757/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера»
до Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»
про стягнення 2 391 330,24 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Токарєва К.К.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором №2000191 про постачання електричної енергії споживачу від 15.06.2021, яка складається з 2 092 338,50 грн - суми основного боргу, 246 624,09 грн - інфляційних втрат та 52 367,65 грн - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 31.05.2023.
30.05.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову.
Протокольною ухвалою суду від 31.05.2023 відкладено підготовче засідання на 27.06.2023.
12.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
20.06.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Протокольною ухвалою суду від 27.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.07.2023.
У судовому засіданні 26.07.2023 суд заслухав вступні слова представників сторін, дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.
У судовому засіданні 26.07.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера» (постачальник) та АСК «Укррічфлот» (споживач) було укладено договір №2000191 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.2 договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
У пункті 3.1 договору визначено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднані, яка є додатком №1 до цього договору.
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору(п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень та платіжних доручень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача. Споживач зобов'язаний у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь - якої інформації та даних, зазначених в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. (п. 13.8 договору).
У заяві - приєднанні до умов договору про постачання електричної енергії споживачу АСК «Укррічфлот» зазначило перелік об'єктів та EIC-кодів точок комерційного обліку, за якими постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу за адресами: м. Херсон, вул. Карантинний острів, 1, 1-Б, та м. Херсон, площа Одеська, 6.
Додатком №2 до договору сторони визначили спосіб оплати: оплата електричної енергії здійснюється споживачем плановими платежами за наступним графіком: до 24 числа місяця, що передує розрахунковому - 25% вартості заявлених обсягів на розрахунковий місяць з урахуванням ПДВ; до 05 числа розрахункового місяця - 25% вартості заявлених обсягів на розрахунковий місяць з урахуванням ПДВ; до 15 числа розрахункового місяця - 25% вартості заявлених обсягів на розрахунковий місяць з урахуванням ПДВ; до 30 числа розрахункового місяця - 25% вартості заявлених обсягів на розрахунковий місяць з урахуванням ПДВ.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору за період лютий-травень 2022 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 3 604 687,45 грн, у томі числі: 1) за актом №2000191/54000/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 28.02.2022 за лютий 2022 року, споживач спожив електричну енергію у кількості 473 061 кВт*год. на суму 1 512 348,96 грн; рахунок на оплату №2000191/54000/1 від 28.02.2022 на суму 1 512 348,96 грн; 2) за актом №2000191/63306/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 31.03.2022 за березень 2022 року, споживач спожив електричну енергію у кількості 369 034 кВт*год. на суму 1 274 336,40 грн; рахунок на оплату №2000191/63306/1 від 31.03.2022 на суму 1 274 336,40 грн; 3) за актом №2000191/80361/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 30.04.2022 за квітень 2022 року, споживач спожив електричну енергію у кількості 162 713 кВт*год. на суму 543 639,43 грн; рахунок на оплату №2000191/80361/1 від 30.04.2022 на суму 543 639,43 грн; 4) за актом №2000191/85473/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 31.05.2022 за травень 2022 року, споживач спожив електричну енергію у кількості 79 686 кВт*год. на суму 274 362,66 грн; рахунок на оплату №2000191/85473/1 від 31.05.2022 на суму 274 362,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення умов укладеного договору не здійснив оплату за спожиту електричну енергію у період з березня по травень 2022 року, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що послуги за укладеним договором надавалися на території Херсонського річкового порту (м Херсон). З 01.03.2022 м. Херсон та вся Херсонська область були окуповані військами рф. З моменту окупації м. Херсона відповідач фактично не здійснював споживання електричної енергії оскільки робота річкового порту була зупинена. За твердженнями відповідача, при виконання відповідачем своїх зобов'язань мали місце обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини). Окрім того, долучені до матеріалів справи акти приймання-передачі електричної енергії не можуть бути підтвердженням факту споживання електричної енергії відповідачем та підписані особою, яка не мала повноважень на підписання таких документів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
За умовами п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 193 ГК України.
Пунктами 4.12-4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (Правила) передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 2.3.13 Правил обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.
Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Пунктом 4.3 Правил визначено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Пунктом 8.1 Кодексу комерційного обліку передбачено, що ППКО (у ролі ОЗД) повинен у межах регламентів, встановлених АКО, провести збір (або забезпечити прийом) результатів вимірювання та даних про стан з лічильників для всіх ТКО, за які він несе відповідальність, та передати їх ППКО (у ролі ОДКО). Покази лічильників для кожної ТКО за період інтеграції мають зчитуватися АС ППКО зі всіма цифрами після коми. Покази лічильників в індивідуальних побутових та малих непобутових споживачів мають зчитуватися в цілих кВт·год. Жодна із заінтересованих сторін не має права обмежувати доступ (технічну можливість доступу) ППКО (у ролі ОЗД) у межах його відповідальності до вузлів обліку (зокрема апаратних інтерфейсів та/або каналів зв'язку) для регулярного зчитування даних з лічильників.
Відповідно до п. 8.6.1 Кодексу комерційного обліку зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
Пунктами 8.6.7-8.6.7 Кодексу комерційного обліку визначено, що зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв'язку.
Непобутові та колективні побутові споживачі зобов'язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.
Відповідно до п. 9.1.2 Кодексу комерційного обліку обсяг, формат та порядок обміну (передачі/отримання) даних комерційного обліку визначається регламентами та протоколами інформаційного обміну АКО, а також укладеними договорами між відповідними сторонами інформаційного обміну. Дані комерційного обліку електричної енергії надаються винятково стороні договору та в обсязі, визначеному його умовами.
Згідно з п. 9.14.1 Кодексу комерційного обліку АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.
З метою врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022 затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.
Так, пп. 2 п. 9 Положення встановлені особливості визначення обсягів споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, зокрема:
з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення);
приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об'єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам;
приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача;
у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу.
Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи;
Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження факту споживання відповідачем електричної енергії позивач долучив копії актів: №2000191/54000/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 28.02.2022 за лютий 2022 року, споживач спожив електричну енергію у кількості 473 061 кВт*год. на суму 1 512 348,96 грн; №2000191/63306/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 31.03.2022 за березень 2022 року, споживач спожив електричну енергію у кількості 369 034 кВт*год. на суму 1 274 336,40 грн; №2000191/80361/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 30.04.2022 за квітень 2022 року, споживач спожив електричну енергію у кількості 162 713 кВт*год. на суму 543 639,43 грн; №2000191/85473/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 31.05.2022 за травень 2022 року, споживач спожив електричну енергію у кількості 79 686 кВт*год. на суму 274 362,66 грн.
Вказані акти підписані та скріплені печатками контрагентів.
Як зазначає позивач, обсяги спожитої електричної енергії, які зазначені в актах приймання-передачі товарної продукції та відповідних рахунках, сформовані згідно даних комерційного обліку.
Проте, доказів на підтвердження зняття даних комерційного обліку із об'єкту на який здійснювалося постачання електричної енергії матеріали справи не містять.
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», територія Херсонської міської територіальної громади у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 була тимчасово окупованою Російською Федерацією.
Як вбачається із листа Херсонської міської військової адміністрації від 30.01.2023, проведення робіт із розмінування та виявлення вибухонебезпечних предметів у місті Херсоні за адресами: Одеська площа, 6 та Карантинний острів 1, є неможливим у зв'язку із постійними обстрілами та веденням воєнний дій з лівобережжя Дніпра на вказані території.
Зазначена обставина об'єктивно унеможливлює зняття показників з комерційних приладів обліку електричної енергії, встановлених на вищенаведеному об'єкті відповідача, який споживає електричну енергію.
Разом з тим, як зазначає відповідач, лічильники не обладнані засобами дистанційної передачі даних (АСКОЕ). Доказів протилежного до матеріалів справи не додано.
Окрім того, наказом Генерального директора Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» від 01.03.2022 №10/1 «Про зупинення роботи Херсонського річкового порту» з 01.03.2022 зупинено роботу Херсонського річного порту, що знаходиться в місті Херсон за адресами: Одеська площа, 6 та Карантинний острів, 1, у тому числі виконання будь-яких господарських операцій. Також, заборонено вчиняти від імені компанії будь-які юридично значимі дії особам, які наділені такими повноваженнями на підставі довіреності в питаннях роботи Херсонського річкового порту та майна компанії.
Таким чином, на момент підписання актів приймання-передачі електричної енергії за період з березня по травень 2022 року повноваження у підписанта зі сторони споживача на вчинення відповідних дій були відсутні.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 та 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Стандарт доказування «Вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, необхідним є надати саме ту кількість доказів, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, 23.10.2019 у справі №917/1307/18, 18.11.2019 у справі №902/761/18, 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та 25.06.2020 у справі №924/233/18).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Такий підхід також узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» суд наголосив, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту. Скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України», в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного, оцінюючи надані сторонами та наявні у матеріалах справи докази, суд, застосовуючи стандарт «balance of probabilities» («баланс ймовірностей»), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, приходить до висновку, що позивачем не доведено споживання відповідачем електричної енергії у обсягах наведених у актах приймання-передачі електричної енергії.
За відсутності даних комерційного обліку по об'єкту споживача на який поставлялася електрична енергія, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість заявленої заборгованості за договором, яка нарахована зі слів позивача на підставі даних комерційного обліку.
Оскільки позивачем не доведено обсягу фактичного використання відповідачем електричної енергії за період березень-травень 2022 року, суд дійшов висновку, що з огляду на пп. 2 п. 9 Положення у даному випадку відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за надання послуг із розподілу електричної енергії за березень-травень 2022 року.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера» до Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про стягнення 2 391 330,24 грн.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 04.08.2023.
Суддя Н.І. Зеленіна