04.08.2023 Справа № 908/2463/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали
за позовом: Садівничого товариства «Строитель» (70030 Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, буд. 9, ідентифікаційний код юридичної особи 25742914)
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39820689)
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії
Садівниче товариство «Строитель» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про
визнання протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області:
- по наданню дозволів громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на розробку технічної документації на земельні ділянки зайняті та якими користується СТ «Строитель» згідно державного акта не землю;
- по затвердженню технічної документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність громадян ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), які зайняті та якими користується СТ «Строитель» згідно державного акта на землю;
- визнання незаконним та скасування накази ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від __.__.2020 «Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок» від 29.10.2020 № 8-8556/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»;
визнання недійсними та скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки:
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0448 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_1 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0443 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_2 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0446 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_3 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0444 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_4 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0445 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_5 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0448 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_1 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0443 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_2 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0446 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_3 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0444 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_4 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0445 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_5 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0447 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_6 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 позовні матеріали № 908/2463/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач до позовної заяви надав клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовує клопотання наступним.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стансторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Згідно із частиною другою статті 8 зазначеного закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі. Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду. Отже, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, а клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Садівниче товариство «Строитель» не відноситься до категорії осіб, визначених у ст. 8 Закону України Про судовий збір, а предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. За таких обставин, позивач у розумінні ст. 8 Закону України Про судовий збір не має права на відстрочення сплати судового збору.
Крім того, позивач не надав докази в обґрунтування підстав для відстрочення судового збору, які б свідчили про неможливість сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", зазначено, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах, у зв'язку з чим Суд звернув увагу на те, що вимога щодо сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті Конвенції.
Зважаючи на те, що відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку заявником не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Садівничого товариства «Строитель» про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно зі ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви не майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до положень, встановлених ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2 684 грн. 00 коп.
Позивачем заявлено 14 (чотирнадцять) позовних вимог.
Кожна окрема вимога повинна буди сплачена судовим збором.
Разом з тим, Законом України від 26.05.2021 року № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до статті 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, де, зокрема, вказано на те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".
Таким чином, з урахуванням вказаних положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, а також з огляду на обставини подання позовної заяви через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду апеляційної інстанції становить 30 060 грн 80 коп.
Виходячи з вищенаведених норм Закону заявлені у позовній заяві вимоги повинні бути оплачені судовим збором у розмірі 30 060 грн 00 коп.
Таким чином, позивачем не додержано вимоги чинного процесуального законодавства щодо обов'язкової сплати судового збору, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Крім того, на титульному аркуші позовної заяви позивач у якості третіх осіб зазначає Виконавчий комітет Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Державного кадастрового реєстратора Держгеокадастру Мельнікова Василя Олександровича.
У тексті позовної заяви позивач зазначив, що на час подання позовної заяви наявні заяви про залучення вищевказаних осіб.
Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Право заявляти клопотання є важливим процесуальним правом осіб, які беруть участь у справі. Клопотання можуть стосуватися різних питань щодо розгляду справи і повинні бути обґрунтованими.
При розв'язанні питання про вступ у справу третіх осіб, суд повинен перевірити існування між цими особами та однією з сторін правових відносин і можливість впливу рішення суду у справі між сторонами на цих осіб.
У тексті позовної заяви позивач зазначив, що на час подання позовної заяви наявні заяви про залучення вищевказаних осіб.
Однак, до позовної заяви, всупереч ст. 50 ГПК України, не надано клопотання про залучення Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Державного кадастрового реєстратора Держгеокадастру Мельнікова Василя Олександровича, на стороні позивача або відповідача залучаються треті особи, заявляють чи не заявляють самостійні вимоги, та відсутнє обґрунтування щодо можливого впливу рішення суду на права або обов'язки третіх осіб.
Крім того не надано доказів направлення даної позовної заяви на адреси третіх осіб. Позовні матеріали не містять опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, які повинні бути направлені на адресу третіх осіб.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви та надання позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву залишити без руху.
Надати Садівничому товариству «Строитель» строк до 18.08.2023 для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, шляхом надання:
- докази сплати судового збору в розмірі 30 060 грн 80 коп.;
- клопотання про залучення Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Державного кадастрового реєстратора Держгеокадастру Мельнікова Василя Олександровича, із зазначенням на стороні позивача або відповідача залучаються треті особи, заявляють чи не заявляють самостійні вимоги, з обґрунтуванням щодо можливого впливу рішення суду на права або обов'язки третіх осіб;
- докази направлення даної позовної заяви на адреси третіх осіб з поіменним переліком документів, які було направлено суду.
Роз'яснити заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 04.08.2023.
Суддя С.С. Дроздова