номер провадження справи 24/9/23
14.07.2023 Справа № 908/2815/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.,
за позовом: Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (вул. Дружби народів, буд. 1, смт. Новогуйвинське, Житомирська область, 12441, ідентифікаційний код 07620094)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Інтрейд" (вул. Брянська, буд. 15, офіс 25, м. Запоріжжя, 69035; поштова адреса: а/с 6823, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 41071921)
про стягнення штрафних санкцій в сумі 383522,97 грн.
за участю представників:
від позивача: Олянюк В.Л., наказ № 126-ОД від 04.08.2022 (приймає участь в режимі відеоконференції)
від відповідача: Карабак В.А., адвокат, ордер серія АР № 1110743 від 04.01.2023
До Господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Інтрейд" про стягнення штрафних санкцій в сумі 383522,97 грн за договором № 217/ДК від 05.06.2020.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2815/22 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/9/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 30.01.2023 об 11 год. 50 хв.
18.01.2023 на електронну адресу суду від Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" надійшов лист за вих. № 02/142 від 16.01.2023, у якому останній повідомляє, що позивачем в позовній заяві механічно було допущено помилку та зазначено видаткову накладну "№ ГІ-0000238 від 28.07.2022", однак вірним є видаткова накладна № ГІ-0000266 від 28.07.2020.
30.01.2023 на електронну адресу суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Інтрейд" надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, у якому останній просить суд у випадку, якщо будуть задоволені (частково задоволені) позовні вимоги Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", зменшити розмір пені та штраф на 99%.
Ухвалою суду від 30.01.2023 відкладено розгляд справи на 27.02.2023 о 09 год. 30 хв.
30.01.2023, на поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Інтрейд" надійшов відзив на позовну заяву, підписаний 25.01.2023.
Розгляд справи відкладався на 15.03.2023 та 26.04.2023, про що судом винесено відповідні ухвали.
В судовому засіданні 26.04.2023 оголошена перерва до 08.05.2023
Судові засідання перенесено на 24.05.2023 та на 07.06.2023.
01.06.2023 на електронний суд від Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" надійшов лист до якого додано розрахунок штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 07.06.2023, у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги у місті Запоріжжі перенесено судове засідання у справі № 908/2815/22 на 26.06.2023 о 14 год. 30 хв.
В судовому засіданні 26.06.2023 оголошено перерву до 14.07.2023.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 14.07.2023 допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.
Відповідач свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву, яку підтримав у судовому засіданні. Також відповідач підтримав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
В засіданні 14.07.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
05.06.2020 між Державним підприємством «Житомирський бронетанковий завод» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» (Постачальник) укладений Договір № 217/ДК від 05.06.2020, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у Специфікаціях, надалі - «Продукція» на умовах та в строки, передбачені Договором.
Відповідно до п. 1.3. Договору продукція, що поставляється за Договором використовується Покупцем відповідно до умов Державного Контракту на виконання робіт за державним оборонним замовленням №342/3/5/18/73 від 28.12.2018, укладеного з Міністерством оборони України для капітального та регламентованого ремонту військової техніки.
Кількість та номенклатура продукції вказується у Специфікаціях (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору (п.2.1 Договору).
Якість, комплектація, пакування й маркування Продукції повинні відповідати нормам, чинним стандартам (ТУ, ГОСТ, технічною документацією) для даного виду Продукції. Постачальник гарантує, що Продукція, яка є предметом поставки за Договором, придатна для використання за призначенням та повністю відповідає умовам Договору, щодо якості та номенклатурі ( п.2.2. Договору).
Пунктом 2.4. Договору визначено, що якість Продукції, що є предметом Договору перевіряється відділом технічного контролю Покупця, результати перевірки оформляються Актом вхідного контролю на кожну партію продукції.
У п. 2.5. Договору сторонами обумовлено, що у разі виявлення недоліків під час приймання Продукції по якості, номенклатурі, комплектності, умовам Договору Постачальник повинен провести заміну продукції, що не відповідає умовам договору упродовж 15 календарних днів з дня отримання акту вхідного контролю. Доказом отримання Постачальником акту вхідного контролю є направлення його на електронну адресу Постачальника grupin18@gmail/com.
Витрати по заміні Продукції здійснюються власними силами та за власний рахунок Постачальника у тому числі витрати пов'язані з транспортуванням Продукції.
Відповідно до п.3.1. Договору поставка Продукції здійснюється силами та за рахунок Постачальника можливо через Перевізника на склад в місці знаходження Покупця (або на інших умовах, обговорених Сторонами), в строки/терміни встановлені Сторонами у відповідній Специфікації. Датою виконання Постачальником зобов'язань, щодо строків поставки Продукції, є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі на Продукцію, що визнана придатною для подальшого використання за призначенням на підставі Акту вхідного контролю ( п.2.4. Договору).
Пунктом 3.3. визначено, що передача Продукції від Постачальника Покупцю здійснюється з оформленням Акту приймання-передачі Продукції, в двох примірниках (Додаток № 3 до Договору). Після проходження контролю якості (в порядку передбаченому п.2.4. Договору) передана Продукція, що відповідає якості/номенклатурі, відображається в Акті приймання-передачі Продукції, як така, що прийнята Покупцем по кількості та якості.
Продукція, що за результатами вхідного контролю визнана такою, то непридатна до подальшого використання за призначенням, не відповідає умовам Договору в частині якості/номенклатури, відображається в Акті приймання-передачі Продукції, окремо та вважається не поставленою.
На Продукцію, яка за результатами вхідного контролю визнана такою, що не відповідає умовам Договору в частині якості (непридатною для подальшого використання за призначенням), Сторонами складається Акт повернення Продукції (Додаток №2 до Договору).
На Продукцію, що за результатами проходження вхідного контролю (п.2.4 Договору), визнана придатною для подальшого використання за призначенням, Постачальник складає та передає Покупцю упродовж 5 робочих днів, з моменту оформлення Сторонами, Акту приймання-передач Продукції, Видаткову накладну. Право власності на Продукцію переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами Видаткової накладної на кожну окрему партію Продукції, але не раніше дати складання Покупцем Акту вхідного контролю, на кожну окрему партію Продукції.
Пунктом 3.4. Договору визначено, що у разі поставки Постачальником Продукції такої, що не відповідає умовам Договору в частині по якості/номенклатури, визнаною такою, що є непридатною, для подальшого використання за призначенням, Постачальник проводить заміну неякісної Продукції та/або усунення недоліків Продукції, в порядку передбаченому п.2.5 Договору.
У випадку перевищення визначеного Сторонами в п.2.5 Договору терміну, щодо заміни неякісної/некомплектної Продукція, така Продукція приймається на відповідальне зберігання Покупцем згідно Акту приймання-передачі Продукції, без оформлення Сторонами Договору, будь-якого додаткового документа. Плата за зберігання Продукції, яка за результатами вхідного контролю (п.2.5 Договору) є неякісною, визнана непридатною для використання за призначенням, складає 10% від її вартості за кожен день зберігання, понад встановлені п.2.5 Договору терміни.
Згідно п. 3.5. Договору Постачальник при передаванні Продукції повинен надати Покупцю такі документи:
- Акт приймання-передачі Продукції (Додаток №3 до Договору) із зазначенням номеру та дати Договору. Якщо продукція має ідентифікаційні ознаки (номери), в обов'язковому порядку відображається номер кожної одиниці Продукції;
- Товарно-транспорту накладну (за наявності) або інший документ, що підтверджує поставку партії Продукції;
- Сертифікат якості на кожну окрему партію Продукції;
- Паспорт (формуляр, етикетка тощо) на кожний номерний виріб або ярлик на вироби, що не мають ідентифікаційних ознак.
У разі ненадання/надання не в повному обсязі Покупцю вищевказаних супровідних документів або надання неналежно оформлених супровідних документів, партія Продукції приймається на тимчасове зберігання до надання відповідних документів Постачальником та вважається не поставленою.
Відповідно до п. 6.1. Договору Постачальник зобов'язаний поставити Продукцію, яка є предметом Договору, в строки та на умовах визначених Договором, а також інших документів, які є його невід'ємною частиною.
Пункт 6.2. визначає, що передача Продукції неналежної якості, не у встановленій кількості спричиняє правові наслідки, передбачені Договором.
За невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно положень Договору та законодавства України (п. 7.1. Договору).
За порушення Постачальником строків поставки продукції, заміни Продукції, Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі 0,1%, від суми невиконаного зобов'язання, за кожен день прострочення (п. 7.3. Договору).
Пунктом 7.4. визначено відповідальність за поставку продукції неналежної якості. Зокрема, у разі поставки Продукції неналежної якості таабо номенклатури, Постачальник сплачує Покупцеві штраф в розмірі 20% від вартості Продукції неналежної якості тільки у випадку, якщо Постачальником не буде здійснено заміну продукції неналежної якості та/або номенклатури у строки, передбачені п. 2.5 та 2.6 цього Договору. Доказом підтвердженням поставленої Продукції, яка не відповідає умовам Договору в частині якості та номенклатури, є Акт вхідного контролю Покупця, що складається за результатами прийняття продукції по якості (рекламаційний акт, що складається під час гарантійного строку використання, експлуатації Продукції) .
Пунктом 11.6 Договору визначено, що по всіх видах зобов'язань, вимог і відповідальності Сторін за цим Договором Сторони домовилися встановити позовну давність тривалістю три роки (за винятком випадків, коли законом передбачено більш тривалу позовну давність).
Порушення відповідачем умов Договору, щодо строків виконання зобов'язання, стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно приписів ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини поставки товару на підставі договору №217/ДК від 05.06.2020.
У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
У відповідності до ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Згідно з приписами ст., ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, відповідач передавав позивачу товар, який є предметом Договору та відповідних Специфікацій, на підставі акту приймання-передачі.
Встановлено, що за Специфікацією №1 зобов'язання відповідача виконані належним чином, товар у кількості 2 штук поставлений позивачу 07.08.2020 згідно акту №367/08 приймання-передачі продукції від 07.08.2020, внаслідок чого було сформовано та підписано видаткову накладну №ГІ-0000367 від 27.08.2020.
Після забракування 2 штук товару (акт вхідного контролю №852/3406 від 30.07.2020) 07.08.2020 відповідач зробив заміну забракованого товару за актом №367/08 приймання-передачі продукції від 07.08.2020, даний товар був прийнятий, внаслідок чого між сторонами була підписана видаткова накладна №ГІ-0000367 від 27.08.2020.
Як слідує з п. 3.3., п. 3.4 Договору видаткова накладна складається після повної перевірки позивачем якісності товару, і складається відповідачем тільки на ту продукцію, яка пройшла вхідний контроль і визнана позивачем придатною для використання за призначенням, прийнята за якістю та комплектністю.
Факт складання відповідачем і підписання позивачем видаткової накладної №ГІ-0000367 від 27.08.2020 на поставку 2 одиниць поворотного механізму підтверджує факт поставки таких 2 одиниць товару і прийняття таких 2 одиниць товару позивачем.
Отже, твердження позивача про те, що відповідач не поставив такі 2 одиниці товару, не відповідають дійсності.
Крім того, одну штуку товару було поставлено за видатковою накладною №ГІ-0000428 від 15.09.2020, копію якої додав сам позивач, отже, разом було поставлено 3 штуки, саме така кількість і передбачена умовами Специфікації №1 до Договору.
Позивач також стверджує, що поворотний механізм у кількості 1 шт. поставлений 15.09.2020 відповідно до видаткової накладної № ГІ-0000428 за вартістю 47964,00 грн. з порушенням встановленого строку на 86 днів. Відповідно до п. 7.3. Договору розмір пені за порушення строків поставки продукції складає 4124,90 грн.
Однак, 1 штука поворотного механізму поставлена позивачу 27.08.2020 за актом №428/08 приймання-передачі продукції від 27.08.2020. Крім того, факт поставки 1 штуки саме 27.08.2020 (а не 15.09.2020 як стверджує позивач) підтверджується Актом № 1011/441 вхідного контролю, який складений самим позивачем, в якому зазначено дату не тільки фізичного отримання, а вже дату оприбуткування та передання до відділу вхідного контролю 31.08.2020.
Специфікацією №1 передбачалося до поставки 3 штуки товару «Поворотний механізм 765-55-сб132», з яких: 2 штуки поставлені, що підтверджується видатковою накладною №ГІ-0000367 від 27.08.2020 на суму 95928,00 грн. з ПДВ, яка підписана позивачем, і 1 штука, що підтверджується видатковою накладною № ГІ-0000428 на суму 47964,00 грн. з ПДВ.
Отже, пеня за порушення строків поставки 1 штуки, вартістю 47964,00 грн, становить 3165,62 грн за період з 22.06.2020 по 26.08.2020. За порушення строків поставки 2 штук (95928,00 грн) за період з 22.06.2020 по 06.08.2020становить 4412,69 грн.
Позивач також нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% від вартості 2-х штук поворотного механізму, зазначаючи при цьому, що вперше поставлені поворотні механізми за актом №268/07 приймання-передачі продукції від 15.07.2022 були визнані позивачем неякісними, що підтверджується Актом №852/340 вхідного контролю від 30.07.2020.
Однак, підстави для стягнення штрафу відсутні, оскільки за умовами п. 2.5., п. 7.4 договору протягом 15 днів з моменту отримання акту вхідного контролю відповідач мав право замінити забракований товар. Акт № 852/340 вхідного контролю складено 30.07.2022.
Відповідач у строк, визначений договором (07.08.2020) замінив забракований товар на 2 штуки якісного товару, що підтверджується актом №367/08 приймання-передачі продукції від 07.08.2020.
Специфікацією № 3 передбачено до поставки 22 штуки товару 765-71-сб555 вентилятор опалювача, у строк по 09.07.2020 включно, так як відповідачем Специфікація підписана 19.06.2020.
Фактично товар було передано наступним чином:
11 штук поставлені 31.07.2020 за актом приймання-передачі продукції № 312/07 від 31.07.2020; Актом вхідного контролю № 909/377 від 10.08.2020, який складений позивачем та в якому зазначено дату фізичного отримання 11 шт. продукції і дату оприбуткування та передання до відділу вхідного контролю - 03.08.2020, спростовуються твердження позивача про дату поставки таких 11 штук 10.08.2020 з порушенням строку на 32 дні.
5 штук поставлені 19.06.2020 за актом приймання-передачі продукції №173/06 від 19.06.2020. Актом вхідного контролю №716/244 від 06.07.2020, додатком до Акту вхідного контролю №716/244 від 14.07.2020 було встановлено, що фактично такі 5 штук вже були оприбутковані та передані до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передані) позивачу 23.06.2020. Крім того. додатком до Акту вхідною контролю №716/244 від 14.07.2020 було встановлено безпідставність тверджень позивача про некомплектність і неякісність товару, які були висловлені в Акті вхідного контролю №716/244 від 06.07.2020.
5 штук поставлені 03.07.2020 за актом приймання-передачі продукції № 235/07 від 03.07.2020. Акт вхідного контролю № 805/309 від 22.07.2020 підтверджує фактично такі 5 штук вже були оприбутковані та передані до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передані) 08.07.2020, а додаток до Акту вхідного контролю №805/309 від 28.07.2020 підтверджує факт отримання документів 24.07.2020.
1 штука поставлена 07.08.2020 за актом приймання-передачі продукції №365/08 від 07.08.2020, акт вхідного контролю № 937/397 від 13.08.2020 підтверджує факт того, що 1 штука вже була оприбуткована та передана до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передана позивачу) ще 11.08.2020.
Отже, з порушенням строку поставлено (товар повинен бути переданий у строк по 09.07.2020):
11 штук (вартість 287100,00 грн) за актом приймання-передачі продукції №312/07 від 31.07.2020 (порушення з 10.07.2020 по 30.07.2020), а тому пеня становить 6029,1 грн
1 штука (вартість 26100,00грн) за актом приймання-передачі продукції №365/08 від 07.08.2020 (порушення з 10.07.2020 по 06.08.2020). Отже, пеня складає 730,80 грн.
Підстав для застосування штрафу 20% за поставку неякісного товару немає, так як додатком до Акту №716/244 вхідного контролю від 14.07.2020 позивач визнав, що такий товар не повинен комплектуватися патрубками та розсіювачами (як він помилково вважав при складанні Акту №716/244 вхідного контролю від 06.07.2020).
Отже, товар було поставлено якісний, комплектний, що визнав позивач у Додатку до Акту №716/244 вхідного контролю від 14.07.2020.
Крім того, з огляду на те, що відповідачем не допущено порушення строків поставки більше 30 днів, штраф 7% на підставі ч.2 ст. 231 ГКУ не застосовується.
Поставка товару за Специфікацією №7 була здійснена наступним чином:
1 штука поставлена 19.06.2020 за актом приймання - передачі №178/06 від 19.06.2020. Акт вхідного контролю №724/251 від 03.07.2020 підтверджує, що поставлена 1 штука вже була оприбуткована та передана до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передані позивачу) станом на 23.06.2020.
4 штуки поставлені 22.06.2020 за актом приймання-передачі №160/06 від 16.06.2020, Актом вхідного контролю №692/229 від 22.06.2020 було встановлено, що поставлені 4 штуки вже були оприбутковані та передані до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передані позивачу) станом на 19.06.2020.
Тобто, товар повністю поставлений у строк, передбачений Специфікацією №7, підстав для застосування штрафних санкцій немає.
Поставка товару за Специфікацією № 8 була здійснена наступним чином:
45 штук поставлені 02.10.2020 за актом приймання - передачі №628/10 від 02.10.2020 року, тобто в межах строку, встановленого у Специфікації № 8. Отже, підстав для застосування пені 0,1% за кожен день та штрафу 7% немає, так як відсутнє порушення зобов'язання в частині строків поставки.
Поставка товару за Специфікацією № 9 була здійснена наступним чином:
4 шт. товару було фактично передано позивачу 19.06.2020 за Актом №175/06 приймання - передачі продукції від 19.06.2020, Актом вхідного контролю № 713/241 від 03.07.2020 підтверджується що майно (4 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 23.06.2020, а не 29.07.2020, як зазначає позивач.
11 шт. товару було фактично передано позивачу 03.07.2020 Актом №234/07 приймання - передачі продукції від 03.07.2020.
9 шт. товару було фактично передано позивачу 15.07.2020 Актом №270/07 приймання - передачі продукції від 15.07.2020. Актом вхідного контролю №850/338 від 27.07.2020 підтверджується що майно (9 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 21.07.2020, а не 27.07.2020, як зазначає позивач.
4 шт. товару було фактично передано позивачу 30.06.2020 Актом №220/06 приймання - передачі продукції від 30.06.2020.
Отже, розмір пені складає 988,47 грн за період з 10.07.2020 по 14.07.2020, яка нараховано на суму 21966,00 грн * 9 шт.
Поставка товару за Специфікацією № 10 здійснена наступним чином:
9 шт. товару було фактично передано позивачу 16.06.2020 Актом №161/06 приймання - передачі продукції від 16.06.2020. Актом вхідного контролю №693/230 від 24.06.2020 підтверджується що майно (9 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 19.06.2020, а не 10.07.2020, як зазначає позивач.
4 штуки товару було фактично передано позивачу 19.06.2020 за Актом №172/06 приймання - передачі продукції від 19.06.2020. Актом вхідного контролю№725/252 від 03.07.2020 підтверджується що майно (4 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 23.06.2020, а не 03.07.2020, як зазначає позивач.
12 штук товару було фактично передано позивачу 27.08.2020 за Актом № 431/08 приймання - передачі продукції від 27.08.2020. Актом вхідного контролю №1006/436 від 03.09.2020 підтверджується що майно (12 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю позивача (а не просто фізично передано) станом на 31.08.2020, а не 03.09.2020, як зазначає позивач.
Отже, пеня становить 1317,25 грн за період з 27.06.2020 по 27.08.2020, яка нараховано на суму 1799,55 грн*12 шт.
Поставка товару за Специфікацією № 11 здійснена наступним чином:
7 шт. товару було фактично передано позивачу 19.06.2020 за Актом №170/06 приймання - передачі продукції від 19.06.2020. Актом вхідного контролю №717/245 від 03.07.2020 підтверджується що майно (7 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю позивача (а не просто фізично передано позивачу) станом на 23.06.2020.
2 шт. товару було фактично передано позивачу 30.06.2020 за Актом №217/06 приймання - передачі продукції від 30.06.2020. Актом вхідного контролю №794/301 від 14.07.2020 підтверджується що майно (2 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю позивача (а не просто фізично передано позивачу) станом на 07.07.2020, а не 14.07.2020, як зазначає позивач.
1 шт. товару було фактично передано позивачу 03.07.2020 за Актом №237/07 приймання - передачі продукції від 03.07.2020. Актом вхідного контролю №804/308 від 14.07.2020 підтверджується що майно (1 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 08.07.2020, а не 14.07.2020, як зазначає позивач.
Отже відсутні підстави для нарахування пені, так як остання 1 шт. товару була передана 03.07.2020, тобто до 04.07.2020 в межах строку.
Поставка товару за Специфікацією № 12 здійснена наступним чином:
2 шт. товару було фактично передано позивачу 19.06.2020 за Актом №169/06 приймання - передачі продукції від 19.06.2020.
6 шт. товару було фактично передано позивачу 03.07.2020 Актом №236/07 приймання - передачі продукції від 03.07.2020. Актом вхідного контролю № 809/313 від 14.07.2020 підтверджується що майно (6 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 08.07.2020.
Отже, відсутні підстави для нарахування пені за Специфікацією № 12, оскільки товар поставлений у строк.
Поставка товару за Специфікацією № 14 відбулася наступним чином:
7 шт. товару було фактично передано позивачу 03.07.2020 за Актом № 238/07 приймання - передачі продукції від 03.07.2020 року. Актом вхідного контролю № 808/312 від 15.07.2020 підтверджується що майно (7 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю позивача (а не просто фізично передано позивачу) станом на 08.07.2020.
3 шт. товару було фактично передано позивачу 15.07.2020 за Актом № 271/07 приймання - передачі продукції від 15.07.2020. Актом вхідного контролю № 858/342 від 24.07.2020 підтверджується, що майно (3 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю позивача (а не просто фізично передано позивачу) станом па 21.07.2020.
Оскільки товар повинен бути поставлений у строк по 26.06.2020, пеня за період з 27.06.2020 по 02.07.2020 включно становить 1461,59 грн., яка нараховано на суму 34799,88 грн *7 шт. та за період з 27.06.2020 по 14.07.2020 пеня складає 198,59 грн. (34799,88 грн *3 шт).
За Специфікацією №15 поставка відбулася наступним чином:
9 шт. товару було фактично передано позивачу 30.06.2020 за Актом № 219/06 приймання - передачі продукції від 30.06.2020. Актом вхідного контролю № 801/305 від 14.07.2020 підтверджується що майно (9 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю позивача (а не просто фізично передано позивачу) станом на 07.07.2020.
Отже, розмір пені від суми 97200.00 грн. (9 шт.) за період з 27.06.2020 по 29.06.2020 включно становить 291,6 грн.
За Специфікацією № 16 поставка відбулася наступним чином:
10 шт. товару було фактично передано Позивачу 30.06.2020 за Актом № 221/06 приймання - передачі продукції від 30.06.2020. Актом вхідного контролю №790/297 від 14.07.2020 підтверджується що майно (10 шт., з яких 1 штука забракована) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 07.07.2020.
1 штука товару була фактично передана позивачу 31.07.2020 за Актом № 314/07 приймання - передачі продукції від 31.07.2020. Актом вхідного контролю № 908/376 від 10.08.20 підтверджується що майно (1 штука) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) стапом на 03.08.2020.
Враховуючи, що строк поставки до 28.06.2020, пеня за 9 шт товару за ціною 11976,00 грн за 1 день прострочки (29.06.2020) становить 107,78 грн та за період з 29.06.2020 по 30.07.2020 включно пеня становить 383,23 грн, яка нараховано на суму 11976,00 грн.
При цьому. позивачем не правильно обраховано дату початку прострочення поставки, так як Специфікація № 16 датована 18.06.2020, строк поставки 10 днів з моменту підписання специфікації, отже, у строк по 28.06.2020 включно відповідач мав право поставити товар без виникнення прострочення.
За Специфікацією № 17 поставка відбулася наступним чином:
30 шт. товару було фактично передано позивачу 31.07.2020 за Актом № 315/07 приймання - передачі продукції від 31.07.2020. Актом вхідного контролю № 906/374 від 10.08.2020 підтверджується що майно (30 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 03.08.2020.
Отже, пеня за період з 29.06.2020 по 30.07.2020 включно (товар повинен бути поставлений по 26.06.2020) складає 2265,59 грн від суми 2359,99 *30.
За Специфікацією № 18 поставка відбулася наступним чином:
6 шт. товару було фактично передано позивачу 15.07.2020 за Актом № 266/07 приймання - передачі продукції від 15.07.2020. Актом вхідного контролю № 853/341 від 28.07.2020 підтверджується що майно (6 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 21.07.2020.
1 шт. товару було фактично передано позивачу 31.07.2020 за Актом № 313/07 приймання - передачі продукції від 31.07.2020. Актом вхідного контролю № 910/378 від 10.08.2020 підтверджується що майно (1 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 03.08.2020.
3 шт. товару було фактично передано позивачу 19.08.2020 за Актом № 415/08 приймання - передачі продукції від 19.08.2020. Актом вхідного контролю № 986/425 від 31.08.2020 підтверджується що майно (3 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 21.08.2020.
1 шт. товару було фактично передано позивачу 27.08.2020 за Актом № 426/08 приймання - передачі продукції від 27.08.2020. Актом вхідного контролю № 1008/438 від 03.09.20 підтверджується що майно (1 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом па 31.08.2020.
3 шт. товару було фактично передано позивачу 11.09.2020 за Актом №506/09 приймання - передачі продукції від 11.09.2020. Актом вхідного контролю № 1066/481 від 17.09.2020 підтверджується що майно (3 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 14.09.2020.
2 шт. товару було фактично передано позивачу 15.10.2020 за Актом № 687/10 приймання - передачі продукції від 15.10.2020. Актом вхідного контролю №1066/481 від 17.09.2020 підтверджусться що майно (1 шт.) вже було оприбутковане та передане до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 14.09.2020.
Отже, з урахуванням того, що 10 штук товару повинні бути поставлені у строк по 07.07.2020 включно, 6 штук товару повинні бути поставлені у строк по 06.08.2020 включно (а не по 05.08.2020, як помилково вважає позивач), то пеня становить 1136,52 грн за період з 08.07.2020 по 14.07.2020 (від суми 27060,00 грн. х 6 штук); від суми 26661,60 грн за період з 08.07.2020 по 30.07.2020 включно пеня складає 613,22 грн; від суми 26661,60 грн. х 3 шт. за період з 08.07.2020 по 18.08.2020 включно пеня складає 3359,36 грн.; від суми 26661,60 грн. за період з 07.08.2020 по 26.08.2020 включно пеня складає 533,23 грн; від суми 26661,60 грн. х 3 шт. за період з 07.08.2020 по 10.09.2020 включно пеня складає 2719,48 грн; від суми 26661,60 грн. х 2 шт. за період з 07.08.2020 по 14.10.2020 включно пеня складає 3679,30 грн.
Оскільки 10 штук повинні бути поставлені по 07.07.2020 включно, тому штраф 7% на підставі ч. 2 ст. 231 ГПК України (за прострочення понад 30 днів) нараховується лише на ті одиниці товару, які поставлені після 07.08.2020, відповідно, тільки на 3 штуки (так як 7 штук було поставлено із простроченням до 30 днів. Отже, сума штрафу становить: 27060,00 грн. х 3 х 7 % 5682,60 грн.
6 штук повинні бути поставлені по 06.08.2020 включно, отже, штраф 7% нараховується тільки на 5 штук та становить 9331,56 грн (26661,60 гри. х 5 х 7%).
За Специфікацією № 20 поставка відбулася наступним чином:
4 шт. товару (було передано 5 штук, 1 штука не прийнята позивачем) фактично передано позивачу 15.07.2020 за Актом № 269/07 приймання - передачі продукції від 15.07.2020. Актом №851/339 від 30.07.2020 вхідного контролю було визнано 1 штуку такою, що не відповідає умовам Договору, а також встановлено, що всі 5 штук вже були оприбутковані та передані до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 21.07.2020.
Взамін забракованої одиниці, поставленої Актом № 269/07 приймання - передачі продукції від 15.07.2020, було поставлено 1 штуку товару, яку фактично було передано позивачу 07.08.2020 за Актом № 368/08 приймання - передачі продукції від 07.08.2020. Актом вхідного контролю № 970/422 від 26.08.2020 було визнано 1 штуку такою, що відповідає умовам Договору.
2 шт. товару фактично передано позивачу 07.08.2020 за Актом №369/08 приймання - передачі продукції від 07.08.2020. Актом вхідного контролю № 970/422 від 26.08.2020 було визнано, що фактично 2 штуки вже було оприбутковані та передані до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 17.08.2020.
2 шт. товару фактично передано позивачу 27.08.2020 за Актом № 427/08 приймання - передачі продукції від 27.08.2020. Актом вхідного контролю №1012/442 від 03.09.2020 визнано, що фактично 2 штуки вже було оприбутковані та передані до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передано позивачу) станом на 31.08.2020. Додатком до акту вхідного контролю №1012/442 підтверджено, що документи відповідач надав позивачу 18.09.2020.
1 шт. товару фактично передано позивачу 11.09.2020 за Актом № 504/09 приймання - передачі продукції від 11.09.2020. Актом вхідного контролю № 1069/483 від 17.09.2020 визнано, що фактично 1 штука вже була оприбуткована та передана до відділу вхідного контролю (а не просто фізично передана позивачу) станом на 14.09.2020.
Товар повинен бути поставлений до 19.07.2020 включно, отже пеня становить:
за 1 шт. (72000,0 грн) за період з 20.07.2020 по 06.08.2020 включно - 1296,00 грн.
за 2 шт: (72000,0 грн x2) за період з 20.07.2020 по 06.08.2020 включно - 2592,00 грн.
за 2 шт (72000,0 грн x2) за період з 20.07.2020 по 26.08.2020 включно - 5472,00 грн.
за 1 шт (72000,0 грн) за період з 20.07.2020 по 10.09.2020 включно - 3816,00 грн.
Штраф 7% нараховується тільки за прострочення понад 30 днів, тобто за прострочення поставки 3 штук товару, відповідно становить 15120,00 грн (72000,0 грн x3 x 7%).
Також немає підстав для застосування штрафу 20% на підставі п.7.4., так як даний пункт передбачає, що дана штрафна санкція не застосовується у випадку, якщо постачальник здійснив заміну забракованої продукції у строк, встановлений у розділі 2 Договору, тобто протягом 15 днів. Як зазначалося вище 1 забракована штука товару згідно з Актом № 851/339 від 30.07.2020 вхідного контролю фактично була замінена 07.08.2020, за Актом №368/08 приймання - передачі продукції від 07.08.2020, тобто в межах 15-ти денного строку, внаслідок чого підстав для застосування штрафних санкцій у вигляді 20% немає.
За Специфікацією № 21 поставка відбулася наступним.
34 шт. товару фактично передано позивачу 07.08.2020 за Актом № 357/08 приймання - передачі продукції від 07.08.2020.
Отже, розмір пені становить 5875,20 грн за період з 29.07.2020 по 06.06.2020 від суми 19200,00 грн х 34 шт.
За специфікацією № 22 поставка відбулася наступним чином:
3 шт товару фактично передано позивачу 27.08.2020 за Актом № 430/08 приймання - передачі продукції від 27.08.2020. Додатком до Акту вхідного контролю №1010/440 від 02.10.2020 встановлено, що 3 шт. надійшли 31.08.2020, а недостаючі документи отримані позивачем 15.09.2020.
2 штуки товару було фактично передано позивачу 11.09.2020 за Актом № 505/09 приймання - передачі продукції від 11.09.2020. Додатком до акту вхідного контролю №1056/477 вказано, що недостаючі документи надійшли 30.09.2020.
Строк поставки по 10.09.2020 року включно.
Отже, підстав для застосування штрафних санкцій у вигляді пені немає, так як пеня не нараховується за той день, в якому було виконане зобов'язання, а саме за 11.09.2020.
Суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Факт порушення відповідачем зобов'язання щодо строків поставки продукції суд вважає доведеним.
Разом з тим, беручи до уваги вищевикладене, загальна сума пені становить 58592,85 грн, а сума штрафу -39898,69 грн.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 98491,54 грн, з яких: пеня у розмірі 58592,85 грн, штраф у розмірі 39898,69 грн. В іншій частині вимоги відхиляються як необґрунтовані.
Відповідачем з посиланням на приписи ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України було надано клопотання про зменшення неустойки на 99 %.
Розглянувши вказане клопотання та мотиви звернення з ним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Зі змісту наведених норм вбачається, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.
Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зменшення розміру неустойки на 90 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
В свою чергу, нарахована позивачем неустойки базується на умовах договору № 217/ДК від 05.06.2020, які в силу закону є обов'язковими для виконання, у тому числі для відповідача.
Укладаючи вказаний договір, відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі, погодився на його умови, в тому числі і щодо нарахування пені, штрафу. Здійснюючи господарську діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.
До того ж, продукція, що поставлялась Постачальником за Договором №217/ДК від 05.06.2020 призначалась для використання Покупцем на виконання Договорів, Державних Контрактів, укладених з Міністерством оборони України для ремонту військової техніки (п. 3.1. Договору). Своєчасність поставок та поставок в повному обсязі продукції постачальником безпосередньо впливає на ефективність та своєчасність виконання зобов'язань ДП «Житомирський БТЗ» за Державними Контрактами з Міністерством оборони України та на репутацію самого державного підприємства, яке безпосередньо приймає участь у забезпеченні обороноздатності країни.
Неналежне виконання Постачальником своїх зобов'язань за Договором, який діє на власний ризик та усвідомлює взяте на себе зобов'язання, із визначеними умовами в Договорі зі строкової поставки Продукції, що неналежне виконання має негативний вплив на забезпечення військовою технікою Збройних Сил України, особливо в умовах воєнного стану.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволені клопотання відповідача про зменшення неустойки.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 1477,37 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Інтрейд" (вул. Брянська, буд. 15, офіс 25, м. Запоріжжя, 69035; поштова адреса: а/с 6823, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 41071921) на користь Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (вул. Дружби народів, буд. 1, смт. Новогуйвинське, Житомирська область, 12441, ідентифікаційний код 07620094) - 98491 (дев'яносто вісім тисяч чотириста дев'яносто одна) грн 54 коп. штрафних санкцій та 1477 (одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн 37 коп. судового збору.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 04.08.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян