61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
25.07.2023 Справа №905/3/21 (757/45820/19-ц)
Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М, при секретарі судового засідання Власко С.В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1
до відповідача 1 Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек»
до відповідача 2 Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» - О.Є. Літвінова
про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням
в межах справи 905/3/21
про банкрутство
боржник Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек»
розпорядник майна арбітражний керуючий Паркулаб В.Г
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 ;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
розпорядник майна: не з'явився.
Предмет та підстави спору
На розгляд Господарського суду Донецької області передано за підсудністю справу №757/45820/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» та Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» - О.Є. Літвінова про визнання незаконним та скасування рішення Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобуівний завод «Вістек» від 15.07.2019 щодо дострокового припинення повноважень генерального директора, звільнивши його за п.1-1 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України, визнання незаконним та скасування наказу в.о. генерального директора товариства №100-к/тр-зв щодо звільнення генерального директора ОСОБА_1 за п.1-1 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України, поновлення на роботі на посаді генерального директора Приватного акціонерного товариства «Машинобуівний завод «Вістек» з дня його звільнення - з 30.07.2019; стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу; покладення на голову Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобуівний завод «Вістек» ОСОБА_3 обов'язку покрити шкоду, заподіяну товариству у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу.
Позов обґрунтований тим, що відповідачами порушено порядок звільнення позивача та строки притягнення до дисциплінарної відповідальності. Позивач не погоджується із підставами звільнення, вказує, що заборгованість по заробітній платі за кілька місяців не може вважатися однократним грубим порушенням генеральним директором своїх обов'язків. За позицією позивача наглядова рада могла застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення до 07.06.2019, тоді як рішення наглядовою радою прийнято 15.07.2019, а наказ про звільнення видано 30.07.2019. Всупереч вимогам статті 149 Кодексу законів про працю України наглядова рада не зажадала від позивача письмових пояснень. Позивач вказує, що заборгованість з виплати заробітної плати виникла не з його вини. Під час звільнення відповідачами не враховано попередню роботу позивача, а також не досліджено, чи заподіяна позивачем шкода. Також, позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, який за його уточненим розрахунком становить 3182265,72грн за період вимушеного прогулу з 01.08.2019 по 27.02.2023.
Заперечення учасників процесу
Відзив на позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек»
19.01.2021 до Подільського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву №16/36 від 12.01.2021 (вх.№1834/21) Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний будівний завод «Вістек», в якому останній просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відзив мотивований тим, що керівник підприємства є посадовою особою товариства, генеральний директор ПрАТ «Вістек» є одноособовим виконавчим органом товариства, тому має особливий правовий статус, який регламентовано цивільним та господарським законодавством, тому порядок його звільнення відрізняється від загальних правил, встановлених трудовим законодавством та здійснюється на підставі статті 99 Цивільного кодексу України. Відповідач 1 вказує, що 15.07.2019 Наглядовій раді з копії виписки з протоколу робочих зборів колективу ПрАТ «Вістек» стало відомо про наявність боргу з виплати заробітної плати у загальному розмірі 10394409,96грн, при цьому, поряд із наявними порушеннями строків виплати заробітної плати, наявною заборгованістю по заробітній платі та податкам, що з неї вираховуються, генеральним директором приймалися рішення про направлення коштів на інші потреби. Відповідач 1 наполягає на тому, що звільнення за п. 1-1 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України не є дисциплінарним стягненням, однак, зазначає, що звільнення відбулось на 15 календарний день, тому строки, на які посилається позивач, не порушені. Відповідач 1 вважає, що позивачу була надана можливість надати заперечення, оскільки про відсторонення від виконання повноважень позивач повідомлений 16.07.2019 та за 14 днів до звільнення не надав будь-яких заперечень щодо звільнення. За позицією відповідача 1 дії генерального директора в особі ОСОБА_1 призвели до порушення загального мікроклімату на підприємстві. Також у відзиві вказано, що 19.07.2019 від ОСОБА_1 надійшла заява про звільнення за власним бажанням.
Відзив на позовну заяву Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» - О.Є.Літвінова
22.02.2023, на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» - О.Є.Літвінова б/н від 21.02.2023 (вх.№1561/23). Відзив не скріплений електронним цифровим підписом ОСОБА_3 , тому не може бути прийнятий судом до розгляду.
Відповідь на відзив
01.02.2021, до Подільського районного суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив б/н від 27.01.2021 (вх.№4840/21), за змістом якого просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідь на відзив мотивована тим, що відповідач 1 при звільненні позивача повинен був встановити не тільки факт невиплати заробітної плати, а також причини її невиплати та вину позивача, наявність причинного зв'язку між діями позивача та невиплатою заробітної плати. Позивач також стверджує, що між ним та відповідачем 1 укладено трудовий договір відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, і відносини між сторонами регулюються нормами трудового права. При цьому, позивач зазначає, що доводи відповідача 1 про звільнення на підставі п.5 ч.1 статті 41 КЗпП України не можуть братися до уваги в цій справі, оскільки позивача звільнено за іншою підставою - п. 1-1 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України. Позивач вказує, що відповідачем не надані докази винних дій позивача щодо невиплати заробітної плати.
Хід розгляду справи та процесуальні дії
28.08.2019, позивач звернувся до Печерського районного суду м.Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” та Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” - О.Є. Літвінова про визнання незаконним та скасування рішення Наглядової ради Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек”.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва відкрито провадження у цивільній справі №757/45820/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” та Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” - О.Є. Літвінова про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Київського апеляційного суду від 03.03.2020 ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04.09.2019 скасовано, справу направлено на розгляд за встановленою законом підсудністю до Подільського районного суду міста Київ.
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 21.01.2022 постановлено передати справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” та Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” - О.Є. Літвінова про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення по роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до Господарського суду Донецької області на розгляді якого перебуває перебуває справі №905/3/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек”.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.02.2021 №905/3/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» (вул. Миру, буд. 6, м. Бахмут, Донецька область, 84501, код ЄДРПОУ 31226457); введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» (вул. Миру, буд. 6, м. Бахмут, Донецька область, 84501, код ЄДРПОУ 31226457).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2022 для розгляду даної справи визначено суддю Господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. в межах справи про банкрутство №905/3/21.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2022 прийнято справу №757/45820/19-ц до розгляду та присвоєно справі №905/3/21(757/45820/19-ц), справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Разом з тим, про час та місце розгляду справи, судом було розміщені оголошення на офіційному веб-порталі суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (01.07.2022, 19.09.2022, 04.10.2022, 24.10.2022, 09.11.2022, 24.11.2022)
Телефонограмою від 27.06.2022 було повідомлено ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 08.09.2022 призначено підготовче засідання на 21.09.2022, яке в подальшому неодноразово відкладалось з продовженням строку підготовчого провадження.
Направлення ухвал суду здійснювалось засобами поштового зв'язку на адресу Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» - О.Є.Літвінова (вул.Червонопільська, 3-А, кВ.36, Подільський район, м.Київ, 04123).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" Наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що додається; визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року", зареєстрований Міністерством юстиції України 25 квітня 2022 року №453/37789 (зі змінами).
Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією вбачається, що на всій території Бахмутської міської територіальної громади з 24.02.2022 ведуться бойові дії та станом на теперішній час не припинено.
Згідно з ст.12.1. ч.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (із змінами та доповненнями, що набрали законної сили 03.12.2022) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» є: вул.Миру, 6, м.Бахмут, Донецька область, 84500.
З метою повідомлення учасників процесу про дату, час і місце проведення підготовчого засідання, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006 . (21.12.2022)
Направлення ухвали суду здійснювалось засобами поштового зв'язку на адресу Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» - О.Є.Літвінова (вул.Червонопільська, 3-А, кВ.36, Подільський район, м.Київ, 04123).
15.12.2022, на адресу суду повернувся конверт адресу Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» - О.Є.Літвінова, з поштовою відміткою, з якої вбачається, що адресат не проживає за вказаною адресою.
Телефонограмою б/н, від 17.01.2023 повідомлено директора Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» Новікова О.М. про відкриття провадження у справі та дату підготовчого засідання.
30.01.2023, через канцелярію суду, надійшло клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» адвоката Катерини Мелкумян №2 від 24.01.2023 (вх..№828/23) про відкладення розгляду справи до усунення обставин, що зумовлюють неможливість підготуватись до участі у справі.
Ухвалою суду від 01.02.2023 постановлено, зокрема: відкласти підготовче засідання на 27.02.2023; зобов'язати Міністерство соціальної політики України (01601, м. Київ вул. Еспланада, 8/10; електронна пошта: info@mlsp.gov.ua) надати відомості про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 .
Направлення ухвали суду здійснювалось засобами поштового зв'язку на адресу Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» - О.Є.Літвінова (вул.Червонопільська, 3-А, кВ.36, Подільський район, м.Київ, 04123).
Крім того, судом було розміщено оголошення на офіційному порталі суду веб-порталі суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006 (08.02.2023).
20.02.2023, на адресу суду повернувся конверт голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек”- Літвінова О.Є., як вбачається з довідки про причини повернення поштового конверту адресат відмовився отримувати відправлення.
Ухвалами суду від 27.02.2023, 29.03.2023, 10.04.2023 відкладено підготовче засідання на 10.05.2023.
З метою повідомлення учасників процесу про дату, час і місце проведення підготовчого засідання, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006 (24.03.2023, 06.04.2023, 14.04.2023).
Крім того, направлення ухвали суду здійснювалось засобами поштового зв'язку на адресу Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» - О.Є.Літвінова (вул.Червонопільська, 3-А, кВ.36, Подільський район, м.Київ, 04123).
Ухвалою суду від 10.05.2023 постановлено: задовольнити клопотання представника позивача про витребування доказів; витребувати від Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” належні та допустимі докази на підтвердження середньої заробітної плати ОСОБА_1 за червень-липень 2019 року; витребувати від Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” інформацію щодо робочих днів на підприємстві за період з серпня з 2019 року по теперішній час; відкласти підготовче засідання на 22.05.2023; ОСОБА_1 надати до суду належним чином оформлену повну копію трудової книжки та контракт найму на роботу генерального директора Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” за 2018 рік; належні та допустимі докази на підтвердження розміру середньої заробітної плати ОСОБА_1 за період травень-липень 2019 року; залишити без розгляду письмові клопотання позивача про витребування доказів подані позивачем та його представниками.
Направлення ухвали суду здійснювалось засобами поштового зв'язку на адресу Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» - О.Є.Літвінова (вул.Червонопільська, 3-А, кВ.36, Подільський район, м.Київ, 04123).
Крім того, судом було розміщено оголошення на офіційному порталі суду веб-порталі суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006 (15.05.2023).
12.05.2023, на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача б/н від 12.05.2023 (вх.№01-35/2305) на виконання вимог ухвали суду від 10.05.2023.
19.05.2023, на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення представника Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” №5 від 17.05.2023 (вх.№01-35/2421), в якому останній повідомляє про неможливість підготувати та надати належні та допустимі докази до справи, зокрема: докази на підготувати середньої заробітної плати Позивача за червень-липень 2019 року, а також інформацію щодо робочих днів на підприємстві за період з серпня 2019 року по теперішній час.
Ухвалою суду від 22.05.2023 постановлено: закрити підготовче провадження та призначити справу №905/3/21 (757/45820/19-ц) до судового розгляду по суті; призначити судове засідання на 14.06.2023.
Направлення ухвали суду здійснювалось засобами поштового зв'язку на адресу Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» - О.Є.Літвінова (вул.Червонопільська, 3-А, кВ.36, Подільський район, м.Київ, 04123).
Крім того, судом було розміщено оголошення на офіційному порталі суду веб-порталі суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006 (31.05.2023).
У зв'язку з перебуванням судді Огороднік Д.М. у відпустці, судове засідання призначене на 14.06.2023, не відбулось.
Ухвалою суду від 28.06.2023 визначено дату судового засідання на 18.07.2023.
Направлення ухвали суду здійснювалось засобами поштового зв'язку на адресу Голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» - О.Є.Літвінова (вул.Червонопільська, 3-А, кВ.36, Подільський район, м.Київ, 04123).
Крім того, судом було розміщено оголошення на офіційному порталі суду веб-порталі суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006 (03.07.2023).
Протокольною ухвалою суду від 18.07.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.07.2023.
У судове засідання призначене 25.07.2023 з'явився представник позивач, відповідачі явку свої представників не забезпечили.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачі про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та жодного разу не виявили бажання бути присутніми в судовому засіданні та у них було достатньо часу для подання до суду пояснень, доказів, клопотань, суд вважає, що спір підлягає вирішенню.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
На підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, 18.04.2022 №259/2022, 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законами України від 15.03.2022 №2119-IХ, від 21.04.2022 №2212-ІХ, 22.05.2022 №2263-IX, 15.08.2022 №2500-ІХ, № 2738-IX від 16.11.2022, №2915-ІХ від 07.02.2023, №3057-ІХ від 02.05.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 року строком на 90 діб.
Статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 "Щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан", процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті, строки розгляду апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд за нововиявленими чи виключними обставинами в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012). Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Згідно наказу Господарського суду Донецької області "Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області" №20 від 28.02.2022 установлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано оптимізувати роботу зі сторонами та враховувати те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу реалізувати свої процесуальні права через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Рішенням зборів суддів Господарського суду №2 від 13.06.2022 року з метою оптимізації знаходження працівників та відвідувачів у приміщенні суду, в залежності від об'єктивних обставин, пов'язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові подовжено обмежений доступ учасників судового процесу до приміщення суду та запропоновано дистанційне спілкування шляхом електронного та поштового листування, телефонування, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, подання документів в електронному вигляді із застосуванням підсистеми "Електронний суд".
Враховуючи зазначене вище, а також небезпечну ситуацію, яка склалася у місті Харкові, господарський суд Донецької області продовжував свою роботу у дистанційному режимі.
Необхідно зазначити, що Харківська територіальна громада, з першого дня військової агресії перебуває під постійними обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров'ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об'єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв'язку та Інтернету.
Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.
Судом здійснено розгляд справи у строки з урахуванням обставин, які склались у зв'язку з здійсненням військової агресії проти України, місцезнаходження Господарського суду Донецької області (місто Харків), стадії розгляду справи, обставин пов'язаних з активними бойовими діями в зазначених містах, часткової окупації, необхідності забезпечення реалізації процесуальних прав та обов'язків учасників справи, їх належного та безпечного доступу до правосуддя, складності справи, поведінки заявника та відповідачів, а також забезпечення безпеки відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд даної позовної заяви був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд
Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами
31.05.2017 наказом №7 про прийняття на роботу ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 01.06.2017 по 01.06.2018 на посаду генерального директора Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек».
31.05.2019, між Приватним акціонерним товариством «Машинобудівний завод «Вістек» (роботодавець, відповідач-1) та ОСОБА_1 (позивач, генеральний директор) підписаний контракт про наймання на роботу генерального директора Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек», відповідно до якого ОСОБА_1 наймається на посаду генерального директора Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» на строк з 02.06.2019 по 01.06.2020 включно.
За цим контрактом генеральний директор зобов'язується безпосередньо та через сформований апарат здійснювати поточне управління товариством, забезпечувати його високо прибуткову діяльність, ефективне використання та зберігання майна товариства, переданого товариству в уставний фонд та іншого майна, яке знаходиться у власності товариства, а роботодавець зобов'язується створювати необхідні умови для роботи генерального директора (п.1.1 контракту).
Пунктом 1.2 визначено, що цей контракт є трудовим договором. На підставі цього контракту виникають трудові відносини між генеральним директором та товариством, на які розповсюджується свою дію положення Кодексу законів України про працю, а також інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини.
Згідно з п. 1.5 генеральний директор підзвітний вищому органу товариства, а також наглядовому органу товариства (наглядова рада) в межах, встановленими діючим законодавством, статутом товариства та цим контрактом.
Відповідно до п.2.2.2 генеральний директор зобов'язаний виконувати наступні функції та обов'язки з організації та забезпечення діяльності товариства:
- виконує рішення загальних зборів акціонерів товариства та наглядової ради товариства;
- організовує використання у виробництві нової техніки та прогресивної технології;
- організовує виконання виробничих програм, договірних і інших обов'язків, які покладені на товариство;
- організовує матеріально-технічне забезпечення діяльності товариства;
- організовує реалізацію (збут) продукції, робіт та послуг, які вироблені товариством;
- організовує юридичне, економічне, бухгалтерське та інформаційне забезпечення діяльності товариства;
- організовує комплектування товариства кваліфікованими кадрами;
- організовує використання нових прогресивних форм та методів ведення господарства, створення організаційних та економічних умов для високої виробничої праці у товаристві;
- організовує створення нормальних, безпечних та сприятливих умов для праці у товаристві;
- організовує виконання екологічних програм;
- виконує інші обов'язки з організації забезпечення діяльності товариства, якщо це передбачено діючим законодавством.
Генеральний директор зобов'язаний забезпечувати прибуткову діяльність товариства (п.2.2.3).
Пунктом 3.1 контракту передбачено, що за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, генеральному директору виплачується щомісячна заробітна плата за рахунок коштів товариства:
- оклад у розмірі 70000,00грн;
- додаткові форми виплат: премія за результатами роботи, допомога на оздоровчі та інші грошові виплати на основі рішення наглядової ради товариства.
Згідно з пунктом 6.2 контракту останній припиняється, зокрема, достроково (до спливу строку дії контракту) за ініціативи наглядової ради товариства відповідно до п.9.4.2. статуту товариства, а також у випадках, передбачених пунктом 6.3 цього контракту.
Відповідно до п.6.3 контракту генеральний директор може бути звільнений з посади, а цей контракт припинено з ініціативи наглядової ради товариства:
а) у разі систематичного невиконання генеральним директором без поважних причин обов'язків, покладених на нього цим контрактом;
б) у разі одноразового грубого порушення генеральним директором законодавства чи обов'язків, передбачених цим контрактом, у результаті чого для товариства настали негативні наслідки (завдано збитків, сплачені штрафи, недоотриманий прибуток, постраждав авторитет товариства та т.д.);
в) у разі перевищення повноважень, передбачених цим контрактом, що завдало матеріальні збитки товариству або спричинило інші негативні наслідки для товариства;
г) за іншими передбаченими законодавством підставами.
За 2 тижні до дати дострокового розірвання контракту, ініціююча сторона повинна письмово повідомити про це іншу сторону (п. 6.5 контракту).
Цей контракт діє з 02.06.2019 по 01.06.2020 включно (п. 7.1 контракту).
Контракт містить підписи роботодавця - Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» О.Є.Літвінова та генерального директора - громадянина України ОСОБА_1 .
Економічні, соціальні, господарські, організаційні і правові засади діяльності Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» регламентовані в статуті, затвердженого протоколом річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» від 24.04.2019 (далі - статут).
Згідно з п.9.1 статуту органами управління товариства є, зокрема, наглядова рада товариства; виконавчий орган товариства в особі генерального директора.
Наглядова рада є колегіальним органом управління товариства, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та чинним законодавством України, здійснює управління товариством, а також контролює і регулює діяльність генерального директора товариства. Наглядова рада вирішує питання, які належать до її компетенції відповідно до чинного законодавства України, цього статуту, положення про загальні збори акціонерів товариства, положення про наглядову раду, інших внутрішніх документів товариства (п.9.3.1. статуту).
У пункті 9.3.2 статуту вказано, що до виконавчої компетенції наглядової ради товариства належить, зокрема: обрання та припинення повноважень генерального директора товариства (пп. 9.3.2.8); затвердження умов контракту, який укладатиметься з генеральним директором, встановлення розміру його винагороди (пп. 9.3.2.9); прийняття рішення про відсторонення генерального директора від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження генерального директора (пп.9.3.2.10).
Генеральний директор є одноосібним виконавчим органом товариства, здійснює керівництво його поточною діяльністю і самостійно вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів та наглядової ради (п. 9.4.1 статуту).
Згідно з п. 9.4.2 статуту генеральний директор товариства підзвітний у своїй діяльності загальним зборам та наглядовій раді й організовує виконання їх рішень. Генеральний директор, особа, що виконує обов'язки генерального директора, є посадовою особою товариства, яка обирається та повноваження її припиняються наглядовою радою товариства.
Відповідно до п. 9.4.4 статуту до компетенції генерального директора належить, зокрема, організація ведення бухгалтерського обліку та звітності товариства, надання річного звіту та балансу товариства на затвердження загальним зборам (пп. е)). До компетенції генерального директора належить вирішення всіх питань діяльності товариства, крім тих, що згідно з чинним законодавством України та цим статутом віднесено до компетенції іншого органу товариства.
Генеральний директор зобов'язаний забезпечувати прибуткову діяльність товариства (п. 9.4.5 статуту).
Відповідно до Колективного договору, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Машинобудівний завод «Вістек» (далі - роботодавець) в особі генерального директора Дадашова Ордаша Саліховича та Первинною профспілковою організацією «Артеммашзавод», схваленого протоколом загальних зборів від 28.03.2019, роботодавець зобов'язується забезпечити організацію, нормування та оплату праці працівників відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Колективного договору та інших нормативно-правових актів.
До матеріалів справи надано копію Положення про виконавчий орган Приватного акціонерного товариства «Артемівський машинобудівний завод «Вістек», затверджений протоколом загальних зборів акціонерів від 29.03.2011. Положення про наглядову раду Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек», затверджене черговими загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» від 20.04.2016.
Відповідно до п.3.1 Положення про наглядову раду Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек», затверджене черговими загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» від 20.04.2016, до виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема: обрання та припинення повноважень генерального директора товариства; затвердження умов контракту, що укладатиметься з генеральним директором, встановлення розміру його винагороди; прийняття рішення про відсторонення генерального директора від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження генерального директора.
Відповідачем 1 до матеріалів справи додано копію протоколу зборів працівників від 25.06.2019, зі змісту якого вбачається, що за результатами виступу генерального директора ОСОБА_1 про фінансові труднощі, які виникли у зв'язку з діями ПАТ «Промінвестбанк», та про встановлення строків виплати заробітної плати, зборами працівників прийнято рішення взяти до уваги строки виплати заборгованості по заробітній платі та не проводити акції протесту.
Також відповідач 1 долучив до матеріалів справи копії виписок із протоколу робочих зборів Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» від 15.07.2019, що підписано робітниками товариства, які наголошують перед наглядовою радою на заміні генерального директора товариства ОСОБА_1 .
Матеріали справи містять копію протоколу засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» б/н, від 15.07.2019. Як вбачається з протоколу на порядок денний поставлено наступні питання: 1) щодо дострокового припинення повноважень генерального директора товариства та розірвання контракту найму на роботу генерального директора товариства; 2) щодо прийняття рішення про відсторонення генерального директора від здійснення ним повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження генерального директора товариства; 3) щодо повідомлення генерального директора про дострокове припинення його повноважень.
Як вбачається з протоколу, з першого питання слухали ОСОБА_3 , який поінформував, що станом на 15.07.2019 заборгованість товариства по сплаті заробітної плати робітникам та відповідним податкам за квітень 2019 року, травень 2019 року та червень 2019 складає 10394409,96грн.
За результатами засідання, відповідно до п.п.9.3.2.8 та п.9.4.2 Статуту Товариства, пп. в) п.6.2 та пп. б) п.6.3 контракту найму на роботу генерального директора товариства від 31.05.2019, п.1-1 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України, постановлені такі рішення: достроково припинити повноваження генерального директора товариства ОСОБА_1 , звільнивши його за п.1-1 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України, через 14 календарних днів з дати вручення ОСОБА_1 копії цього рішення Наглядової ради товариства; відсторонити ОСОБА_1 від здійснення повноважень генерального директора товариства з 15.07.2019, обрати виконуючого обов'язки генерального директора - начальника механічного цеху товариства ОСОБА_4 з 15.07.2019; уповноважити виконуючого обов'язки генерального директора - начальника механічного цеху товариства ОСОБА_4 вручити ОСОБА_1 копію цього рішення наглядової ради товариства, яка є належним письмовим повідомленням про дострокове припинення повноважень генерального директора товариства відповідно до п.6.5 контракту найму на роботу генерального товариства від 31.05.2019.
Відповідно до копії наказу Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» №182к/тр від 15.07.2019 відсторонено ОСОБА_1 від здійснення повноважень генерального директора Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» з 15.07.2019 на 14 календарних днів зі збереженням середнього заробітку на підставі протоколу засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» б/н від 15.07.2019.
18.07.2019 ОСОБА_1 ознайомлений з наказом №182к/тр від 15.07.2019, про що свідчить підпис позивача на вказаному наказі.
30.07.2019 наказом №100-к/тр-зв про дострокове припинення трудового договору звільнено ОСОБА_1 , причина звільнення: винні дії керівника, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно, згідно з п.1-1 ч.1 статті 41 Кодексу законів про працю України; підстава звільнення: протокол засідання Наглядової ради ПрАТ «Вістек» від 15.07.2019; позивач ознайомлений з наказом та отримав його копію 30.07.2019.
У трудову книжку ОСОБА_1 внесено запис №13 від 30.07.2019 про звільнення за п.1-1 ч.1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (винні дії керівника, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно); підстава внесення запису - наказ №100к/тр-зв від 30.07.2019.
Матеріали справи містять припис Головного управління держпраці у Донецькій області №ДЦ 399/539/АВ/П від 22.10.2019, складений за актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) від 22.10.2019 №ДЦ 399/539/АВ, відповідно до якого зобов'язано в.о. генерального директора Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» ОСОБА_5 усунути такі порушення, зокрема, ч. 1 та 2 ст. 115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» щодо виплати заробітної плати не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, у строки, встановлені колективним договором, але не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» №1/23 від 04.01.2021, яка видана громадянину ОСОБА_1 , середньогодинний заробіток становить 454,78грн, середньоденний заробіток становить 3638,24грн.
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Приписами частини 1 статті 3 Кодексу законів про працю України встановлено, що до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Частиною першою та третьою статті 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (частини перша та друга статті 23 Кодексу законів про працю України).
Судом встановлено, що 31.05.2019, між Приватним акціонерним товариством «Машинобудівний завод «Вістек» та ОСОБА_1 підписаний контракт найму на роботу генерального директора Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек», відповідно до якого ОСОБА_1 наймається на посаду генерального директора Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» на строк з 02.06.2019 по 01.06.2020 включно.
Пунктом 1.2 контракту визначено, що цей контракт є трудовим договором. На підставі цього контракту виникають трудові відносини між генеральним директором та товариством, на які розповсюджується свою дію положення Кодексу законів про працю України, а також інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини.
Разом з тим, згідно з п.9.1 статуту Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» органами управління товариства є, зокрема, наглядова рада товариства; виконавчий орган товариства в особі генерального директора.
Генеральний директор є одноосібним виконавчим органом товариства, здійснює керівництво його поточною діяльністю і самостійно вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів та наглядової ради (п. 9.4.1 статуту).
Так, відповідно до частин 3-4 статті 65 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Згідно з частини 1 статті 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Відповідно до частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень Кодексу законів про працю України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах Кодексу законів про працю України, а у статті 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання трудового права.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
У зв'язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.
Тобто, підставою для розірвання договору згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України є рішення власника в особі його вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників.
Системний аналіз положень пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України та частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. При цьому припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, провадження № 14-1цс19, від 04 лютого 2020 року у справі № 915/540/16, провадження № 12-100гс19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника чи члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та сформулювала критерії розмежування підсудності у вказаних справах.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2020 року у справі №205/4196/18 сформувала правовий висновок щодо розмежування юрисдикційності подібних спорів, відповідно до якого за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, крім припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України). До юрисдикції ж господарського суду належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, пунктом 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень).
Таким чином, наведене зумовлює висновок, що звільнення від виконання обов'язків керівника підприємства можливе у будь-який час та з будь-яких підстав на підставі ч.3 статті 99 Цивільного кодексу України та п. 5 ч. 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, що специфічно для корпоративних правовідносин, та спори з наведених підстав звільнення за своєю правовою природою є корпоративними, а також звільнення керівника підприємства можливе на загальним підставах, передбачених Кодексом законів про працю України (у тому числі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України), що вимагає дотримання порядку звільнення відповідно до приписів Кодексу законів про працю України.
Судом встановлено, що відповідно до п.3.1 положення про наглядову раду Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» до виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, обрання та припинення повноважень генерального директора товариства; затвердження умов контракту, що укладатиметься з генеральним директором, встановлення розміру його винагороди; прийняття рішення про відсторонення генерального директора від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження генерального директора.
З матеріалів справи вбачається, що на засіданні Наглядової ради, відповідно до п.п.9.3.2.8 та п.9.4.2 Статуту Товариства, пп. в) п.6.2 та пп. б) п.6.3 контракту найму на роботу генерального директора товариства від 31.05.2019, п.1-1 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України, постановлені такі рішення, оформлені протоколом від 15.07.2019:
- достроково припинити повноваження генерального директора товариства ОСОБА_1 , звільнивши його за п.1-1 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України, через 14 календарних днів з дати вручення ОСОБА_1 копії цього рішення Наглядової ради товариства;
- відсторонити ОСОБА_1 від здійснення повноважень генерального директора товариства з 15.07.2019, обрати виконуючого обов'язки генерального директора - начальника механічного цеху товариства ОСОБА_4 з 15.07.2019;
- уповноважити виконуючого обов'язки генерального директора - начальника механічного цеху товариства ОСОБА_4 вручити ОСОБА_1 копію цього рішення наглядової ради товариства, яка є належним письмовим повідомленням про дострокове припинення повноважень генерального директора товариства відповідно до п.6.5 контракту найму на роботу генерального товариства від 31.05.2019.
Надалі, наказом №100-к/тр-зв від 30.07.2019 про дострокове припинення трудового договору звільнено ОСОБА_1 причина звільнення: винні дії керівника, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно, згідно з п.1-1 ч.1 статті 41 Кодексу законів про працю України; підстава звільнення: протокол засідання Наглядової ради ПрАТ «Вістек» від 15.07.2019.
У трудову книжку ОСОБА_1 внесено запис №13 від 30.07.2019 про звільнення за п.1-1 ч.1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (винні дії керівника, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно); підстава внесення запису - наказ №100к/тр-зв від 30.07.2019.
Разом з тим, у відзиві на позовну заяву відповідач 1 вказує, що звільнення позивача регламентовано цивільним та господарським законодавством та можливе у будь-який час та з будь-яких підстав відповідно до ч.3 статті 99 Цивільного кодексу України.
Проте, з такими доводами суд не погоджується, оскільки текст рішення Наглядової ради, наказ про звільнення та запис здійснений в трудовій книжці позивача свідчать про те, що його звільнено на підставі п.1-1 ч.1 статті 41 Кодексу законів про працю України. При цьому, посилання на приписи статті 99 Цивільного кодексу України та пункт 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України перелічені документи не містять, наведене зумовлює висновок, що спір, який виник у даній справі, є трудовим спором, тому заперечення відповідача 1 в цій частині відхиляються.
Також, суд критично відноситься до посилання у протоколі засідання Наглядової ради від 15.07.2019 як на підставу звільнення на пп. б) п.6.3 контракту, відповідно до якого генеральний директор може бути звільнений з посади, а цей контракт припинено з ініціативи наглядової ради товариства, зокрема, у разі одноразового грубого порушення генеральним директором законодавства чи обов'язків, передбачених цим контрактом, у результаті чого для товариства настали негативні наслідки (завдано збитків, сплачені штрафи, недоотриманий прибуток, постраждав авторитет товариства та т.д.).
Така підстава звільнення не відображена ані в розділі «постановили» у протоколі засідання Наглядової ради від 15.07.2019, ані в наказі про звільнення позивача, ані у трудовій книжці, у перелічених документах відсутнє формулювання «одноразового грубого порушення».
Наведене зумовлює висновок, що позивач звільнений тільки за п.1-1 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до пунктів 1-1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати.
Факт наявності заборгованості по заробітній платі сторонами не спростовується.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач як керівник підприємства був обізнаний про наявність заборгованості по заробітній платі, що підтверджується протоколом зборів працівників підприємства від 25.06.2019.
Однак, виходячи зі змісту п. 1-1 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України, один лише факт несвоєчасності виплати заробітної плати не свідчить про наявність правових підстав для звільнення особи за цією статтею.
Частиною першою статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про оплату праці» за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
Так, вина осіб у порушенні законодавства про оплату праці встановлюється за наслідками притягнення до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності.
Крім того, аналіз судової практики, зокрема постанов Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №564/2797/19, від 15.09.2021 у справі №335/66/18-ц, зумовлює висновок, що звільнення на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України є дисциплінарним, тому таке звільнення має здійснюватися з дотриманням порядку і строків, викладених у статтях 148, 149 Кодексу законів про працю України.
Статтею 147 Кодексу законів про працю України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
Відповідно до статті 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Частинами першою, третьою статті 149 Кодексу законів про працю України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
При цьому, за змістом статей 147-1, 149 Кодексу законів про працю України, статті 74 Господарського процесуального кодексу України у справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов'язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця.
Тобто до порядку застосування дисциплінарного стягнення встановлені такі обов'язкові вимоги: виявлення дисциплінарного проступку; отримання від порушника письмового пояснення; додержання строків накладення дисциплінарного стягнення - один місяць із дня виявлення дисциплінарного проступку і шість місяців із дня його вчинення працівником; видання власником наказу чи розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення; доведення наказу (розпорядження) під розписку до відома працівника.
Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих працівнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Правова оцінка дисциплінарного проступку здійснюється на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, в яких оспорюється законність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства.
Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Матеріали справи не містять належних доказів здійснення щодо позивача дисциплінарного провадження відповідно до приписів статей 147-149 Кодексу законів про працю України, а також доказів притягнення позивача до матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
У відзиві на позовну заяву відповідач 1 посилається як на підтвердження винних дій позивача на такі докази як аналіз діяльності генерального директора ОСОБА_1 за період з 01.06.2017 по 15.07.2019, інформаційну аналітику надходжень та витрат коштів підприємства, довідка про надходження коштів на рахунки, однак суду такі документи не надані.
Долучений до матеріалів справи припис Головного управління Держпраці у Донецькій області №ДЦ 399/539/АВ/П від 22.10.2019 про усунення виявлених порушень суд не враховує, оскільки за вказаним приписом обов'язок з усунення порушень законодавства про працю, у тому числі, щодо виплати заробітної плати, покладено на в.о. Генерального директора ПрАТ «Вістек» ОСОБА_5 , такий документ не стосується позивача. Окрім цього, факт наявності заборгованості із заробітної плати позивачем не заперечується.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем 1 не доведено належними та достатніми доказами факт того, що безпосередньо дії позивача як керівника підприємства призвели до виникнення заборгованості з виплати заробітної плати, а також, що невиплата заробітної плати відбулась внаслідок винних дій (бездіяльності) позивача.
Щодо посилання позивача про порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, то суд їх відхиляє, оскільки відповідно до статуту товариства до компетенції наглядової ради не належить здійснення виплат заробітної плати працівникам та щомісячний контроль у сфері оплати праці.
Відповідач 1 вказує, що наглядовій раді стало відомо про наявність заборгованості з виплати заробітної плати внаслідок звернення до наглядової ради працівників відповідно до виписки з протоколу збору працівників від 15.07.2019, копія якої міститься у матеріалах справи.
У той час, позивач не надав достатніх доказів на підтвердження того, що факт невиплати заробітної плати працівникам товариства наглядовій раді був відомий раніше, отже, позивачем не доведено порушення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Разом з тим, оскільки матеріали справи не містять належних доказів здійснення щодо позивача дисциплінарного провадження, суд констатує, що позивача звільнено з порушенням порядку, передбаченого Кодексом законів про працю України.
За вказаних обставин, враховуючи недоведеність вини у діях позивача як керівника товариства, що призвели до невиплати заробітної плати, з огляду на відсутність доказів дотримання процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 з порушенням установленого законом порядку, тому рішення Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек», оформлене протоколом від 15.07.2019, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора за п.1-1 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України та наказ в.о. директора Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» №100-к/тр-зв є незаконними та підлягають скасуванню.
Частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Разом з тим, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 1 укладено строковий трудовий контракт, строк дії якого закінчився 01.06.2020. Контракт не містить умов про автоматичне продовження його дії.
За приписами статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, та таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Укладаючи строковий трудовий договір, позивач надав згоду на роботу на певній посаді на визначений строк і погодився на припинення такого договору після закінчення строку, на який його укладено.
Закінчення строку дії контракту є підставою для припинення трудових відносин (стаття 36 Кодексу законів про працю України).
Вирішуючи питання про поновлення працівника, який працював за строковим трудовим договором, необхідно враховувати відсутність підстав для поновлення на роботі такого працівника у разі, якщо на момент ухвалення судом рішення у справі строк трудового договору закінчився. У такому разі суд може змінити дату звільнення на пізнішу - ту, що відповідає даті закінчення трудового договору, а також формулювання підстави звільнення - на пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України(закінчення строку трудового договору).
Такого висновку дійшла колегія суддів Верховного Суду у своїй постанові від 11 березня 2020 року у справі № 761/4523/16-ц та у постанові від 13 січня 2021 року по справі № 326/1012/16-ц.
При цьому вирішення питання про укладення, продовження та припинення трудових контрактів з керівниками підприємств знаходяться поза компетенцією суду.
Оскільки на час прийняття рішення строк дії строкового трудового договору закінчився, з урахуванням того, що для продовження дії трудового договору, укладеного на певний строк, вимагається волевиявлення на продовження трудових відносин як роботодавця, так і працівника, а у цій справі сторони згоди щодо продовження його дії на новий строк не дійшли, суд вважає, що правові підстави для поновлення позивача на роботі за встановлених обставин відсутні.
У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, що суд не вправі визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.
Відповідно до ч. 3 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
За таких обставин, на підставі викладеного, суд вважає правомірним змінити дату звільнення позивача з 30.07.2019 на дату закінчення строкового трудового договору - 01.06.2020, змінивши підставу звільнення на п. 2 ч.1 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з закінченням строку трудового договору.
Згідно з частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Положення статті 235 Кодексу законів про працю України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від не отримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).
При цьому, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Абзацами 3, 4, 6 пункту 2 Порядку №100 передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Положеннями розділу ІІІ Порядку №100 передбачені виплати, які підлягають і не підлягають врахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.
Згідно з пунктом 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За змістом пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» №1/23 від 04.01.2021, яка видана громадянину ОСОБА_1 , нарахована заробітна плата за відпрацьований час за травень 2019 року становить 70632,46грн, за червень 2019 року становить 70349,62грн, середньогодинний заробіток - 454,78грн, середньоденний заробіток - 3638,24грн.
Суд відхиляє розрахунок позивача, оскільки середньомісячна та середньоденна заробітна плата розрахована не за останні два місяці, які передували місяцю звільнення (травень та червень), а за червень та липень, тому такий розрахунок є неправильним.
Разом з цим, відповідно до п. 3.3 контракту генеральному директору встановлено ненормований робочий день.
Сторонами належних доказів на підтвердження підсумованого обліку робочого часу (робочих днів) на підприємстві генерального директора не надано, відповідачем 1 не надано суду розрахунку з визначеною кількістю робочих днів за спірний період, тому суд при розрахунку суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу враховує загальновідому кількість робочих днів за спірний період.
Так, середній заробіток, який підлягає стягненню на користь позивача, становить 764030,40грн (3638,24*210= 764030,40, де 3638,24грн - середньоденний заробіток відповідно до довідки роботодавця, 210 - кількість робочих днів з 31.07.2019 (наступний день після звільнення) по 01.06.2020 (дата закінчення контракту)).
Згідно роз'яснень абз. 5 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суд обчислює суму, що підлягає стягненню без урахування податків та обов'язкових платежів, оскільки справляння податків і сплата обов'язкових платежів є відповідним обов'язком робітника і роботодавця.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 764030,40грн з обов'язковим перерахуванням до державного бюджету сум податків та зборів, нарахованих з даної суми у розмірах та порядку, встановлених чинним законодавством.
Щодо вимоги позивача про покладення на голову Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» ОСОБА_3 обов'язку покрити шкоду, заподіяну товариству у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 134 Кодексу законів про працю України службові особи, винні в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.
Згідно зі ст. 237 Кодексу законів про працю України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення здійснено з порушенням закону.
Суд звертає увагу, що відповідно до Статуту до компетенції генерального директора належить прийом та звільнення працівників товариства відповідно до чинного законодавства, ведення обліку кадрів.
Позивач був звільнений наказом №100-к/тр-зв від 30.07.2019, підписаний в.о. генерального директора ОСОБА_4 , тобто, внаслідок видання такого наказу, який судом визнано незаконним, і були порушені трудові права позивача.
У той час, відповідно до установчих документів Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» Літвінов О.Є. як голова Наглядової ради не є службовою особою, до компетенції якого належить звільнення працівників товариства, тому у суду відсутні підстави про покладення на нього матеріальної відповідальності відповідно до ст. 237 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних в цій частині.
Судові витрати
Відповідно до ч. 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою 28.08.2019.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 гривня.
Так, стягненню на користь Державного бюджету України з відповідача 1 підлягає судовий збір у загальному розмірі 15302,46грн, з них 3842,00грн за дві вимоги немайнового характеру (скасування рішення наглядової ради та скасування наказу) та 11460,46грн за вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку).
Поряд з цим, судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині покладення на голову Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» ОСОБА_3 обов'язку покрити шкоду, заподіяну товариству у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу.
За такою позовною вимогою позивач не звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», однак при зверненні до суду позивачем судовий збір сплачено не було.
У зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне покласти на позивача судові витрати зі сплати судового збору за вказану позовну вимогу, у задоволенні якої відмовлено судом.
Враховуючи, що позивачем не визначено розмір шкоди, суд покладає судові витрати зі сплати судового збору в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату звернення до суду (1921,00грн).
Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 75, 76, 79, 86, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Наглядової ради Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” (код ЄДРПОУ 31226457, вул. Миру, буд.6, м.Бахмут, Донецька область, 84511), оформлене протоколом від 15.07.2019, в частині звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з посади генерального директора за п.1-1 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України.
3. Визнати незаконним та скасувати наказ в.о. генерального директора Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” (код ЄДРПОУ 31226457, вул. Миру, буд.6, м.Бахмут, Донецька область, 84511) від 30.07.2019 №100-к/тр-зв про дострокове припинення трудового договору.
4. Змінити формулювання підстави та дати звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з посади генерального директора Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” (код ЄДРПОУ 31226457, вул. Миру, буд.6, м.Бахмут, Донецька область, 84511) на - “з 01.06.2020 у зв'язку з закінченням строку дії трудового контракту відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України”.
5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” (код ЄДРПОУ 31226457, вул. Миру, буд.6, м.Бахмут, Донецька область, 84511) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.07.2019 по 01.06.2020 у розмірі 764030 (сімсот шістдесят чотири тисячі тридцять) грн 40 коп, з обов'язковим перерахуванням до державного бюджету сум податків та зборів, нарахованих з даної суми у розмірах та порядку, встановлених чинним законодавством.
6. В іншій частині позову відмовити.
7. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” (код ЄДРПОУ 31226457, вул. Миру, буд.6, м.Бахмут, Донецька область, 84511) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 15302 (п'ятнадцять тисяч триста дві) грн 46 коп.
8. Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1921 (тисяча дев'ятсот двадцять одну) грн 00 коп.
9.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Вступну та резолютивну частини складено, підписано та оголошено 25.07.2023. Повний текст рішення складено та підписано 04.08.2023
Суддя Д.М. Огороднік