Номер провадження: 11-сс/813/1282/23
Справа № 947/22951/23 1-кс/947/9196/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
25.07.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2023 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023162480000868 від 04 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2023 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , та до ОСОБА_10 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14 вересня 2023 року.
У якості альтернативного запобіжного заходу визначена застава у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 805 200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу, відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що слідчий суддя, застосовуючи до ОСОБА_10 найсуворіший запобіжний захід, належним чином не врахував, що ОСОБА_10 раніше не судимий, має постійне місце проживання, перебуває у цивільному шлюбі та має малолітню дитину.
Крім того, підозрюваний працевлаштований, сім'я перебуває на його утриманні, позитивно характеризується за місцем проживання, співпрацює зі слідством.
З огляду на викладене, захисник погоджується з обґрунтованістю підозри ОСОБА_10 , а тому вважає, що ризики переховування і перешкоджання кримінальному провадженню є мінімальними.
Щодо ризику впливу на інших підозрюваних та свідків, захисник зазначив, що ОСОБА_10 повідомив усі відомості про себе, інших підозрюваних та свідків, що не суперечить зібраним органами досудового розслідування доказам.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив апеляційний суд залишити оскаржену ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Частиною 1 ст.404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Зі змісту ч.5 ст.199 КПК України убачається, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Частиною 4 ст.199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно з ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється в тому, що він на початку липня 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за попередньою змовою із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленими під час досудового розслідування особами, діючи умисно із корисливих мотивів, вступив у злочинну змову, спрямовану на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
В період з червня по липень 2023 року, з метою реалізації спільного злочинного умислу, невстановлена особа, із застосуванням кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «Телеграм» зв'язалась з ОСОБА_13 та повідомила останньому про те, що може організувати і здійснити його незаконне переправлення через державний кордон України до Республіки Молдови, разом із його знайомими. З метою роз'яснення вказаного плану та оголошення вартості такого переправлення, невстановлена особа, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими особами злочинного умислу направленого на особисте збагачення, шляхом вчинення дій щодо незаконного переправлення ОСОБА_13 та інших осіб через державний кордон України, повідомила останньому, що за грошову винагороду організує їх незаконне переправлення через державний кордон України на територію Республіки Молдова.
В подальшому, невстановлена особа, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, із застосуванням кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «Телеграм», інформувала про свою обізнаність щодо різних способів незаконного перетину кордону, надавала поради та вказівки щодо дій ОСОБА_13 та інших осіб в момент фактичного перетинання кордону на транспортному засобі та пішим шляхом через державний пункт пропуску з конкретним зазначенням послідовних дій, а також інші поради незаконного перетину державного кордону, за що ОСОБА_13 та інші особи повинні будуть заплатити їм кошти в сумі 500 доларів США за перетин пункту пропуску «Паланка» та 3000 доларів США кожний за перетин державного кордону України, на що ОСОБА_13 надав свою згоду, а також повідомив, що з ним в подальшому з цих питань буде зв'язуватись інша особа.
Надалі, 14 липня 2023 року, невстановлена особа, з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, із застосуванням кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «Вайбер» під час розмови з ОСОБА_13 повідомила про те, що йому зателефонує особа, яка буде здійснювати перевезення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 через пункт пропуску «Паланка-Маяки-Удобне», а також про необхідність направлення фотографій своїх документів для підготовки необхідних документів, які надають підстави для безперешкодного перетину вказаного пункту пропуску.
Того ж дня о 23 год. 35 хв., ОСОБА_8 з метою реалізації спільного злочинного умислу з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленими особами, направленого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 через державний кордон України, керуючись корисливим мотивом, зателефонував ОСОБА_13 та повідомив, що він буде здійснювати їх перевезення через пункт пропуску «Паланка-Маяки-Удобне», а також вказав, щоб останні орієнтувались на 15 год 00 хв наступного дня.
В подальшому, 15 липня 2023 року приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_8 , діючі за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленими особами, домовився про місце зустрічі з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на проспекті Небесної Сотні в місті Одесі.
Того ж дня, приблизно о 14 год. ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленими особами, достовірно усвідомлюючи, що під час перетину офіційного пункту пропуску «Паланка-Маяки-Удобне» необхідний вичерпний перелік офіційних підстав, прибув на своєму особистому транспортному засобі марки «Mercedes-Benz» модель «E 280», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, маючи при собі заздалегідь підготовлений оригінал Наказу ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ БУДПЕРСПЕКТИВА» від 14.07.2023 вих. № 14-07-23/1 про відрядження працівника ТОВ «БК Будперспектива» та 4 (чотири) посвідчення про відрядження, за адресою: м.Одеса, просп. Небесної сотні, 15-А, зустрівши ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та надавши останнім вказівки щодо послідовності наступних дій, які нададуть змогу безперешкодно здійснити перетин вищевказаного пункту пропуску. Під час спілкування, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , що з цією ж метою, з ними буде їхати ще одна особа, як в подальшому встановлено - ОСОБА_15 , який долучився до них неподалік від залізничного вокзалу в м. Одесі.
В подальшому, вищезазначені особи, діючи відповідно до раніше розробленого плану, на підставі заздалегідь підготовлених документів здійснили перетин офіційного пункту пропуску «Паланка-Маяки-Удобне» та прибули до м. Арциз Одеської області.
В подальшому, до ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 прибула невстановлена особа, яка з метою реалізації спільного злочинного умислу з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленими під час досудового розслідування особами, направленого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 через державний кордон України, на транспортному засобі марки «ВАЗ» модель «2109» д.н.з. НОМЕР_2 , надала вказівки, поради щодо подальшого перетину ними державного кордону України та здійснила їх фактичне перевезення до земельної ділянки неподалік від села Дмитрівка Болградського району Одеської області зі сторони лінії розмежування державного кордону України з Республікою Молдова, де їх зустріли ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на транспортному засобі марки «Volkswagen» модель «Passat» н.з. НОМЕР_3 .
Надалі, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановлена особа, яка здійснила їх перевезення до вказаної земельної ділянки, діючи умисно, завершуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, повідомили про необхідність розрахунку за надані ними послуги з організації переправлення осіб через державний кордон України, після чого ОСОБА_13 передав ОСОБА_12 кошти у розмірі 2200 доларів США.
В подальшому, протиправну діяльність ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було припинено шляхом затримання..
16 липня 2022 року ОСОБА_8 був повідомлений про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про кримінальне правопорушенням; протоколами допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; протоколами обшуків транспортних засобів: марки «Mercedes-Benz» модель «E 280», д.н.з. НОМЕР_1 та марки «Volkswagen» модель «Passat» н.з. НОМЕР_3 ; речовими доказами вилученими в ході проведених обшуків; протоколом затримання ОСОБА_8 ; протоклом огляду мобільного телефону ОСОБА_13 ; протоколом огляду заявника та врученням грошових коштів, іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження в їх сукупності.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_8 у пред'явленому йому обвинуваченні. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено та стороною захисту в апеляційній скарзі не наведено.
Апеляційний суд враховує, що злочин який органом досудового розслідування інкримінується ОСОБА_8 є тяжким та за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Разом з тим Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, шо сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини не може бути підставою для застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В рішенні «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Крім того апеляційний суд враховує і позицію Європейського суду з прав людини викладену у п.51 рішення «Латальє проти Франції» від 26 червня 1991 в якому суд наголосив, що попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, репутацію підозрюваного, вік та стан його здоров'я, тощо.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя не повною мірою дотримався вказаних вимог закону та взяв до фактичні обставини справи да дані про особу підозрюваного.
Апеляційний суд звертає увагу та те, що ОСОБА_10 повністю визнає свою провину, щиро кається та співпрацює зі слідством.
Завдяки зізнавальним показанням ОСОБА_10 органом досудового розслідування були викриті ще два співучасника злочину.
Крім того ОСОБА_10 не є організатором злочину, він працює таксистом та його роль полягала лише в транспортуванні пасажирів, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, з м. Одеси до м. Арциз Одеської області, за що він отримував незначну матеріальну винагороду.
Апеляційний суд звертає окрему увагу на те, що до ОСОБА_10 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою і в якості альтернативного запобіжного заходу визначена застава 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 805 200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень - тобто слідчий суддя визначив виключний розмір застави для особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Разом з тим двом іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були безпосередніми організаторами та виконавцями злочинної схеми, в якості альтернативного запобіжного захожу була визначена застава в розмірі лише - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 80 520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) гривень.
Залишається незрозумілим якими мотивами керувався слідчий суддя приймаючи таке рішення.
Крім того в оскаржуваній ухвали слідчий суддя не обґрунтував, чому інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Статтею 410 КПК України встановлено, що неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Зазначена неповнота судового розгляду перешкодила слідчому судді ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, що відповідно до положень статей 407, 409, 410 є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, беручи до уваги наявність у підозрюваного ОСОБА_10 міцних соціальних звязків, який одружений, має на утриманні дитину 13 років, працює у таксі, має постійне місце проживання в м. Одесі, апеляційний суд вважає за можливе та необхідне застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Апеляційний суд вважає, що застосування саме такого запобіжного заходу буде достатнім та необхідним для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами ч.1 ст.177 КПК України та дасть змогу контролювати місце перебування ОСОБА_10 під час здійснення досудового розслідування.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 409, 410, 411, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2023 року, якою до ОСОБА_10 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14 вересня 2023 року, з визначенням розміру застави - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_1 до 16 вересня 2023 року.
Підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з під варти негайно та покласти на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
1)прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
2)не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4)здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Організацію виконання цієї ухвали покласти на прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 .
Копію цієї ухвали негайно надати прокурору ОСОБА_6 , направити до ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4