01 серпня 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мигія Первомайського району, мешкає в АДРЕСА_1 раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 309, ч. ч. 3, 4 ст. 185 КК України, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за № № 1202215011000001, 12022152110000021.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_6 ,
обвинувачений - ОСОБА_5 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2023 року відносно ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.08.2023 р. включно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Узагальнені доводи апелянта.
В апеляційній скарзі обвинувачений зазначає, що ухвала суду підлягає скасуванню, оскільки вона постановлена з грубим порушенням його прав.
Апелянт звертає увагу на те, що суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про допит особи, яка з'явилась у судове засідання, що є грубим порушенням його права, як обвинуваченого на справедливий судовий розгляд. Крім того, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 1202215011000001, триває 7 років, з яких 2 роки він перебував під вартою, а інші 5 років проживав в одній місцевості з потерпілим і жодних скарг, заяв чи повідомлень про його неналежну поведінку від компетентних органів не надходило, тому твердження прокурора про неможливість застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не відповідають дійсності.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
У провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебувають кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № № 1202215011000001, 12022152110000021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 309, ч. ч. 3, 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави. Клопотання мотивоване тим, що строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не можливе.
Врахувавши, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні, за сукупністю, тяжких злочинах та злочинах середньої тяжкості, максимальне покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, суд дійшов висновку, що зазначені у клопотанні ризики є дійсними та дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих або вчинити інше кримінальне правопорушення, тому відносно обвинуваченого доцільно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказаних вимог закону судом дотримано в повному обсязі.
Вирішуючи питання про необхідність продовження застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою, апеляційний суд приходить до висновку про існування процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують прийняття такого рішення.
Так, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та середньої тяжкості злочинах, за найтяжчі з яких, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, через неналежну процесуальну поведінку перебував у розшуку, обізнаний про потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, які є мешканцями одного з обвинуваченим населеного пункту, обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинах. Судове провадження триває.
Наведене, а також характер, обставини, наслідки інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальних правопорушень та дані про його особу, дають підстави вважати, що останній може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілих або свідків, з метою зміни їх показань або вчинити нове кримінальне правопорушення, тобто ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
За наведеного, доводи обвинуваченого про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором не доведені, є безпідставними.
З урахуванням наявних ризиків, тяжкості кримінальних правопорушень та покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для забезпечення виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків.
Доводи обвинуваченого про порушення його прав, через те, що судом не допитаний свідок, який прибув у судове засідання, то вказаним обставинам апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку, оскільки на даній стадії судового розгляду, апеляційним судом, відповідно до положень ч. 1 ст. 422-1 КПК України, перевіряється лише законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо обрання, зміни чи продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За наведеного, правових підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд не вбачає і вважає, що рішення суду про продовження відносно ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлене з дотриманням вимог закону, з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, а відтак підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_5 не має, ухвалу суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 7, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422-1, 424, 532 КПК України, апеляційний суд -
ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 залишити без змін, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3