“01” серпня 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 липня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-підозрюваної за ч. 2 ст. 307 КК України,
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 липня 2023 року застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 вересня 2023 року.
Визначено підозрюваній ОСОБА_7 заставу в розмірі 161 040 грн., у разі внесення якої покладено обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою (залежно від стадії кримінального провадження); не відлучатися за межі Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора чи суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих дій у даному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доповнень о неї.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та доповнення до неї.
Вважає рішення слідчого судді незаконним з огляду на таке:
- апелянт вважає, що підозра є необґрунтованою;
- вважає, що доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в ухвалі слідчого судді обґрунтовуються лише тяжкістю можливого покарання;
- ризик впливу на свідків є надуманим, оскільки з моменту внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР до теперішнього часу жоден свідок не допитаний;
- зазначив, що підозрювана раніше не судима, є багатодітною матір'ю, проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_8 , який фінансово забезпечує сім'ю, має батька інваліда 3 групи, а також матір пенсійного віку, позитивно характеризується.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
06.07.2023 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України., ОСОБА_7 затримано та повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання доказами.
Враховуючи обґрунтованість підозри, характер злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній ОСОБА_7 у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, слідчий суддя вважав доведеними ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, незаконного впливу на свідків та інших ймовірних підозрюваних, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Позиції учасників судового провадження.
Підозрювана ОСОБА_7 повідомлена про дату та час розгляду справи. Бажання брати участь при апеляційному розгляді не заявляла.
Захисник ОСОБА_6 просив апеляційну скаргу задовольнити.
Прокурор вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала слідчого судді відповідає.
При прийнятті рішення враховані вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, згідно яким підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини), як джерело права.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18), Суд зазначив, що особа може бути затримана відповідно до п. 1 (с) ст. 5 Конвенції лише в рамках кримінального провадження з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення. Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.
Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обгрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень".
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог закону, з посиланням на конкретні рішення, а висновки слідчого судді щодо необхідності обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній є правильними.
Не погоджуючись із доводами сторони захисту про необґрунтованість підозри, колегія суддів наголошує на тому, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання доказами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
Також колегією суддів, всупереч доводам апелянта в поданій апеляційній скарзі, встановлено, що під час апеляційного розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваної під вартою, мають місце.
У клопотанні слідчий зазначив як ризики задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою те, що ОСОБА_7 може підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, незаконного впливу на свідків та інших ймовірних підозрюваних, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення..
Прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. ст. 177 КПК України. Наявність ризиків слідчим суддею обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який є тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, не має легальних джерел доходу. Тому, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваною переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи, що на даний час досудове розслідування триває.
Крім того, наявні ризики, передбачені п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме існування ризиків незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, які на даний час лише встановлюються органом досудового розслідування, а також продовження злочинної діяльності, з огляду на обставини ймовірно вчиненого злочину та виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу за місцем свого та дітей проживання.
Таким чином, необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею належним чином вмотивована. Більш м'який запобіжний захід, на переконання апеляційного суду, не зможе запобігти встановленим ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості злочину, у якому ОСОБА_7 підозрюється та встановлені ризики, які є обґрунтованими та доведеними, слідчий суддя дійшов правильного висновку, про можливість визначення розміру застави підозрюваній ОСОБА_10 , з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з чим погоджується і апеляційний суд.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, в тому немає підстав для задоволення апеляційної скарги, про що просить захисник.
Керуючись ст. 404, 405, 407 ч. 3, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 07 липня 2023 року щодо ОСОБА_7 ,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_11