“01” серпня 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 05 липня 2023 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2023 року застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31.08.2023. Визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 499224 грн.
У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки: - не відлучатися з Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Захисник просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, або зменшити заставу до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 грн.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник не погоджується з ухвалою слідчого судді та посилаючись на практику ЄСПЛ, наводить наступні доводи:
- жодний ризик, передбачений ст. 177 КПК України не існує, оскільки не підтверджений належними доказами;
- підозра жодним доказом не доведена, є припущенням, оскільки у підозрюваного ОСОБА_8 відсутні повноваження на оформлення й видачу ветеринарних документів, а також подальше сприяння у господарській діяльності ТОВ «Медовий стандарт»;
- визначення розміру застави понад 80 прожиткових мінімумів є занадто великим та непосильним, ані в клопотанні, ані в оскаржуваній ухвалі слідчого судді не наведено підстав, які підтверджують наявність виключного випадку та можливості застосування застави понад встановлених розмірів;
- підозрюваний має на утриманні неповнолітніх дітей 2012 та 2007 року народження, дружину, яка не працює та знаходиться на утриманні у підозрюваного, позитивно характеризується за місцем роботи, є військовозобов'язаним і не має можливості перетнути державний кордон України.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023150010000547 від 31.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
04.07.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України.
Задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, є обґрунтованою.
З урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, беручи до уваги обставини його вчинення, слідчий суддя вважав, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя визначив розмір застави, врахувавши конкретні обставини даного кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та визначив заставу у розмірі 499 224 грн.
Позиції учасників судового провадження.
Захисники та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Пунктом «с» частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Зокрема, у п. 126 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18), Суд зазначив, що особа може бути затримана відповідно до п. 1 (с) ст. 5 Конвенції лише в рамках кримінального провадження з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення. Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.
Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання.
Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог закону, а висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному є правильними.
Не погоджуючись із доводами сторони захисту про необґрунтованість підозри, а саме те, що підозра є припущенням органу досудового розслідування, оскільки у підозрюваного ОСОБА_8 відсутні повноваження на оформлення й видачу ветеринарних документів, а також подальше сприяння у господарській діяльності ТОВ «Медовий стандарт» та жодним доказом підозра не доведена, колегія суддів наголошує на тому, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
Також колегією суддів, всупереч доводам апелянта в поданій апеляційній скарзі, встановлено, що під час апеляційного розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, мають місце.
У клопотанні слідчий зазначив як ризики задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою те, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Є правильним висновок слідчого судді, що прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено існування зазначених вище ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України.
Суд погоджується з обґрунтуванням, наведеним слідчим суддею щодо наявності цих ризиків, оскільки слідчий суддя навів з цього приводу достатньо мотивів.
Також, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Хоча підозрюваний ОСОБА_8 має на утриманні неповнолітніх дітей 2012 та 2007 року народження, дружину, позитивно характеризується за місцем роботи, про що зазначає апелянт, але ці обставини не є визначальними при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, з огляду на ступінь тяжкості злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 .
Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя належним чином умотивував визначений розмір застави.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на зазначені вимоги закону, колегія суддів вважає, що слідчий суддя належним чином мотивував прийняте рішення в частині вирішення розміру застави, врахувавши суспільну небезпечність інкримінованого злочину та його обставини. Всупереч доводам апелянта, немає підстав вважати розмір застави завищеним.
Тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 405, 407 ч. 3, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2023 року щодо ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_10