Справа № 442/2438/23 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П.
Провадження № 33/811/954/23 Доповідач: Партика І. В.
01 серпня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Коцана Руслана Мар'яновича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Коцана Руслана Мар'яновича на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 травня 2023 року, щодо ОСОБА_1 , який є вимушено переміщеною особою, проживає за адресою АДРЕСА_1
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки..
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536,80грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , 08 квітня 2023 року, о 02-25 год., в м. Стебник по вул. Трускавецькій, керував транспортним засобом «Infiniti QX80» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови, від проходження огляду з метою встановлення алкогольного сп'яніння відмовився. Дані дії вчинив повторно протягом року, після накладення на нього постановою Турківський районним судом Львівської області від 28 квітня 2023 року стягнення.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Коцан Р.М., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову, провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, окрім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду оскільки, ОСОБА_1 в суді першої інстанції участі не приймав, копію рішення отримав 19 червня 2023 року.
З постановою суду першої інстанції апелянт не погоджується, оскільки про час та місце розгляду справи його не було повідомлено належним чином.
Наголошує, що ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортним засобом на 1 рік, після чого він пересувався з водієм ОСОБА_2 . Окрім того, 8 квітня 2023 року, о 1 год.30 хв., працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, щодо ДТП, що підтверджує факт передачі транспортного засобу.
Повідомляє, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту перебування в стані алкогольного сп'яніння, проте зазначав, що він не виконував функції водія, а був лише пасажиром легкового автомобіля.
Звертає увагу, що в автомобілі перебували, ще двоє чоловіків, які підтверджують, що ОСОБА_1 не керував даним автомобілем, окрім того зазначених свідків працівники поліції не вказали в протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду.
Зазначає, що автомобіль було зупинено на трасі Дрогобич-Стебник-Трускавець-Меденичі, а не в м. Стебник, вул. Трускавецька, 2, окрім того місцевим судом не було допитано працівників поліції та свідків які були на місці події.
Повідомляє, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, є фрагментарний та неповний, на ньому не зафіксовано факту складання протоколу про адміністративне правопорушення та направлення на огляд водія в медичний заклад та складання акту огляду.
Акцентує, що правопорушення, яке інкримінують водієві не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, адвокат Коцан Р.М. подав клопотання про допитати свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки дані свідки можуть надати додаткові пояснення, щодо обставин даної події.
Розглянувши клопотання адвоката Коцана Р.М.., про допит свідків, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що подане клопотання не містить достатніх обґрунтувань щодо необхідності допиту зазначених вище свідків. Зважаючи, що матеріали справи містять достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 8 квітня 2023 року, окрім того до матеріалів справи долучено відеозапис, який є чіткими та зрозумілим, відтак суд не вбачає доцільності у допиті зазначених свідків, а тому у задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП є повторне протягом року керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №474674 від 8 квітня 2023 року (а.с. 2), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Infiniti QX80» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відмовився у встановленому законом порядку;
- інформацією акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820» відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), відповідно до якого у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в ДМП №1;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено в судовому засіданні, на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу, момент коли водій ОСОБА_1 виходить з автомобіля, а саме з сторони водійського сидіння, окрім того в автомобілі не було видно більше нікого, після чого у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від якого він відмовився (зазначав, що він пасажир, а де водій не відомо, через деякий час почав вказувати на молодого чоловіка та зазначати, що він був водієм), працівниками поліції роз'яснено водієві наслідки відмови від проходження огляду, після чого водій намагався вплинути на працівників поліції своїм службовим становищем (зазначав, що їх буде звільнено), рекомендував не складати матеріали про адміністративне правопорушення, після чого його було відсторонено від керування транспортним засобом, повідомлено, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення, роз'яснено права та обов'язки, передано автомобіль ОСОБА_2 та повідомлено, що він не має права передавати транспортний засіб водію ОСОБА_1 , окрім того ОСОБА_2 не повідомляв працівників поліції, що він виконував функції водія до моменту зупинки транспортного засобу працівниками поліції.
Також в суді апеляційної інстанції, було оглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП №442/2434/23, щодо ОСОБА_2 , з яких встановлено, що ОСОБА_4 8 квітня 2023 року о 1 год. 45 хв. керуючи автомобілем «Infiniti QX80» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив ДТП, а саме наїзд на транспортне огородження.
Разом із тим з матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_2 продовжував керувати даним транспортним засобом, не здобуто таких доказів в суді апеляційної інстанції
Доводи апелянта, що ОСОБА_5 не було повідомлено про час та місце розгляду справи, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було повідомлено про місце розгляду справи (а.с. 2), проте він не демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в судове засідання місцевого суду не прибув.
Доводи апелянта, що ОСОБА_1 , 8 квітня 2023 року, використовував послуги водія та не перебував за кермом транспортного засобу, апеляційний суд розцінює критично, оскільки з відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , виходив з транспортного засобу, в якому не було інших осіб, які б могли виконувати функції водія, окрім того вбачається, що він закривав саме передні двері водія, коли працівники поліції підійшли до автомобіля.
Твердження апелянта, що відеозапис є фрагментарний, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
За таких обставин, суд вважає доводи апелянта щодо безперервності відеофіксації неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов'язків із водієм з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД№474674 від 8 квітня 2023 року (а.с. 2), а саме опитування водія та пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та відмову водія від проходження такого огляду.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Коцана Р.М. є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
поновити адвокату Коцану Руслану Мар'яновичу строк на апеляційне оскарження постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 травня 2023 року.
Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 травня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Коцана Руслана Мар'яновича, подану в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.